Голкіпер футбольного клубу "Нива" Микола Плетеницький розповів про свої перші кроки у футболі, про пам’ятний гол у ворота "Ниви", співпрацю з Богданом Стронцицьким, а також поділився очікуваннями від майбутнього сезону.
— Миколо, розкажи де і за яких умов відбулось твоє перше знайомство з футболом?
— Футболом я розпочав займатися у Івано-Франківську. Моїм першим тренером був Поптанич Микола Степанович. Як це часто буває, батько привів сина на футбол і вже з 9-річного віку я розпочав заняття. Згодом я навчався у спеціалізованому футбольному класі з 7-го по 10-ий клас. А свій перший професійний контракт я підписав із "Спартаком-2" з Калуша, що виступав тоді у Другій лізі. Спочатку з професійним футболом у мене не склалося і я перейшов на аматорський рівень у "Карпати" Яремче. З цією командою став триразовим чемпіоном та володарем Кубка області, а також ми виграли аматорський Кубок України. Після цього отримав запрошення у бурштинський "Енергетик", але і там у мене не склалося. У день підписання контракту я отримав важку травму коліна і через два місяці після операції клуб розірвав зі мною контракт. Відновившись від ушкодження, я потрапив у івано-франківське "Прикарпаття", де довелось попрацювати із сьогоднішнім наставником "Ниви" Романом Толочком. Після того, як "Прикарпаття" припинило існування — знову повернувся у яремчанські "Карпати", а звідти мене запросили у футбольний клуб "Тернопіль", з яким я досягнув досі найбільших висот у своїй професійній кар’єрі. У "Тернополі" я був основним воротарем і, якщо можна так сказати, зробив собі ім'я у футболі. Перебуваючи у Тернополі, їздив на Всесвітню Універсіаду у Казань, але туди я потрапив не як основний воротар, хоча брав участь у всіх товариських матчах.
— А чи одразу ти зайняв місце у воротах?
— Ні, не одразу. У дитячому футболі я розпочинав з позиції лівого півзахисника, або ж захисника. Та сталося так, що наш воротар Ярослав Годзюр (зараз захищає кольори грозненського "Терека" у Росії і є однокласником Миколи — прим.) травмувався і я поїхав на турнір з футзалу "Граємо за Україну разом" у якості воротаря. Ми зайняли там третє місце, а я отримав звання "Кращого воротаря" цього турніру. Завдяки такому випадку я і перейшов на позицію воротаря, хоча був невисокого росту, але у певний період виріс одразу на 9 см. Довелося висіти на турніку та відвідувати плавання у басейні.
— Які матчі ти можеш виділити у своїй кар’єрі, виступаючи за ФК "Тернопіль"?
— Напевне, це буде перший матч у футболці цього клубу проти стрийської "Скали". Найбільш приємним спогадом, мабуть, є кубкова гра з полтавською "Ворсклою", коли ми зуміли виграти у серії пенальті і пройшли далі. Не можна забути і матч з "Нивою", коли мені довелося навіть забити гол на останніх хвилинах. Також можу назвати гру з "Чорноморцем" у Кубку.
— Тепер ти є гравцем "Ниви". Твої партнери по команді згадують тобі про той гол у ворота нашої команди?
— Звичайно, що хлопці мене "підколюють". Найбільше цікавляться тим, чи побіжу я забивати у такому ж епізоді у ворота ФК "Тернопіль"? З впевненістю можу сказати, що за такої потреби однозначно побіжу забивати, адже на сьогоднішній час я є гравцем "Ниви" і мені було дуже приємно отримати пропозицію від цієї команди та повернутися у місто Тернопіль. Своїми виступами за "Ниву" я хочу довести деяким людям, що мене зарано викинули з обойми і у мене є потенціал для виступів на професійному рівні.
— На піку своєї кар’єри у тебе не було пропозицій перейти у інший клуб, чи навіть на вищий рівень?
— Виступаючи за ФК "Тернопіль", мав запрошення від армянського "Титану". Проте вже тоді у державі розпочалися проблеми. З того часу Армянськ ще три місяці був у складі України, а команди "Титан" взагалі не стало. Відверто кажучи, там у мене спочатку складалось все добре. Проте у товариській грі пропустив м’яч зі штрафного від Костянтина Кравченка і мав розмову із тренерами. Хоча ще тоді я міг додати у грі, але вони вирішили зі мною контракт не підписувати. Тож мені довелося повернутися у Тернопіль.
— Після ФК "Тернопіль" ти повернувся на аматорський рівень і виступав за ФК "Калуш"...
— Калуш це моє рідне місто і у цій команді працюють люди з якими мені вже доводилося мати справу у "Спартаку" та "Прикарпатті". Мене запросили туди і запропонували непогані умови. Тим паче у "Калуш" перейшли ряд футболістів, знайомих мені за виступами у "Карпатах". Хоча я вірив, що вдасться поїхати на перегляд у професійну команду, але не склалося і я розпочав виступи у "Калуші".
— Як ти отримав запрошення від "Ниви"?
— Про можливість перейти у "Ниву" мені повідомив колишній тренер воротарів "Спартака" Степан Хопта. Він зателефонував мені і запитав, чи маю я бажання поїхати на збори у "Ниву". Йому ж дзвонив Роман Любомирович Толочко, який цікавився мною. Зв'язавшись самотужки із Романом Толочком — я приїхав на збори у "Ниву". Як би не було спочатку важко, але врешті я підписав контракт і є гравцем тернопільської "Ниви". Мені дуже приємно бути частиною цього клубу. Хочеться показати ще кращі результати, ніж вдалося досягнути у ФК "Тернопіль". Я буду дуже радий, якщо своїми позитивними виступами мені вдасться записати своє ім'я у історію футбольного клубу "Нива".
— Чи все влаштовує тебе у "Ниві"?
— Колектив у клубі лише формується, але з багатьма гравцями мені довелося виступати разом. З деким довелося зустрічатися на футбольному полі. Загалом усі хлопці прості, атмосфера у команді хороша. Враховуючи загальну ситуацію в Україні, як для Першої ліги у "Ниви" доволі хороші умови щоб добиватись позитивного результату, підвищувати свою майстерність і тішити тернопільського вболівальника "Ниви".
— Нещодавно тренером воротарів "Ниви" став Богдан Стронцицький. Як працюється із цим наставником?
— Перш за все Богдан Едуардович — це легенда воротарського цеху. Від роботи з ним для себе я дізнався чимало нового, чого раніше робити не доводилося. Працювати з таким кваліфікованим тренером було спершу не легко. Проте зараз я уже розумію, що Богдан Едуардович вимагає від мене і все це я буду виконувати.
— Не за горами новий футбольний сезон у Першій лізі. За які місця, на твою думку, буде боротися "Нива" у чемпіонаті?
— Я вважаю, що наша команда цілком може боротися за місця з 5 по 8, а то й вищі. У "Ниві" є ряд кваліфікованих футболістів. Якщо ми матимемо сильний командний дух та вдало виступатимемо вдома, то зможемо розраховувати на успішний сезон!
