Михайло Вишиванюк і Василь Скрипничук зустрілися з представниками компанії «Шеврон»

Заява ВЕЛ щодо екологічних ризиків розробки покладів сланцевого газу в Україні Всеукраїнська екологічна ліга стурбована тим, що процес підготовки до видобування сланцевих газів відбувається закрито від фахівців, представників громадських екологічних організацій та місцевих громад. Екологічні ризики від видобування сланцевого газу є значними в короткотерміновій та довгостроковій перспективі. В першу чергу, це – загрози для існування природних ландшафтів, родючих ґрунтів; вилучення великих об’ємів води (якої в Україні і зараз вже не вистачає, навіть для питних потреб), велика ймовірність порушення геологічного середовища і, внаслідок цього, загроза забруднення водоносних горизонтів підземних вод. Існують технологічні проблеми зберігання і очистки тисяч тон, забруднених відпрацьованих вод небезпечними для довкілля реагентами. Сумнівними є економічні вигоди для держави Україна від видобування сланцевих газів. На сьогодні українцям нав’язується міф про необхідність розробки сланцевих газів, щоб позбутись залежності від Росії. Але значно більший потенціал для досягнення енергетичної незалежності України зосереджений в енергозбереженні та підвищенні енергоефективності економік. На сьогодні в Україні на виробництво однієї одиниці ВВП витрачається енергії в 4 -5 разів більше, ніж у європейських країнах. Скорочення витрат енергії в комунальній сфері та промисловості може призвести до зменшення споживання газу на 30-40 %. Державі необхідно продовжувати стимулювання розвитку відновлювальної енергетики, зокрема надати «зелений тариф» не тільки сонячній та вітровій енергетиці, але й видобуванню енергії зі звалищного газу, залишків аграрного сектору та лісового господарства. Крім того, Україна має значні поклади природного газу, який залягає на великих глибинах 5-6 км, а також можемо використовувати для отримання енергії сотні мільйонів кубів газу метану, який викидається в атмосферу і створює загрозу для навколишнього середовища. Стурбованість викликає недосконале українське законодавство в галузі видобування корисних копалин. Зокрема, поза правовими нормами знаходяться процедури, технології видобування та спеціальні вимоги щодо сланцевого газу в Україні. Натомість, активно лобіюються новації в законодавстві, які спрощують процедуру відведення земельних ділянок для видобування корисних копалин, ліквідована процедура держаної екологічної експертизи, обмежена участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень, скорочуються повноваження місцевих органів влади. За короткий час відбулися події, які відображають загальний підхід урядових структур до можливості діяти прозоро, в інтересах всього українського суспільства, а не окремих бізнесових груп. В серпні 2012 р. Міністр екології та природних ресурсів України всупереч постанові КМУ № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» незаконно ліквідував Громадську раду всеукраїнських природоохоронних організацій, яка була створена ще у 1996 році. Головною причиною дій Міністра були негативні оцінки планованого видобування сланцевого газу в Україні. Дуже швидко за наказом Міністра була створена інша «конструктивна до Міністерства» громадська рада, яка слухняно вирішила «Підтримати дії Уряду та Міністерства екології та природних ресурсів України щодо збільшення видобутку нетрадиційно газу та укладення угод про розподіл продукції» (http://www.menr.gov.ua/content/article/11655). Тепер в планах Міністерства ліквідувати Оргуський інформаційно- тренінговий центр, створений у 2004 р. на виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема щодо впровадження Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція). Лише ці два приклади підтверджують, що початок підготовки процесу видобування сланцевих газів Україні відбувається не демократично, з обмеженням у правах громадських організацій, без ґрунтовних наукових досліджень та висвітлення екологічних ризиків для довкілля. Всеукраїнська екологічна ліга пропонує оголосити мораторій на видобування сланцевих газів до того часу, коли цей процес буде законодавчо врегульований, будуть проведені комплексні наукові дослідження пролонгованих в часі впливів та ризиків для довкілля, обґрунтовані економічні розрахунки та соціальні наслідки.

Видобуток сланцевого газу призведе до отруєння води і в результаті до екологічної катастрофи. Не можна допустити, щоб в угоду олігархів перетворити Карпати на мертві "терикони"! Враховуючи, як терепішня влада ненавидить Галичину, то від них чекати можна чого завгодно.

На Прикарпатті є чималі поклади нафти і газу на розробку яких немає в України коштів. Тому нехай вкладають інвестиції іноземні компанії.

СЛАНЦЕВИЙ газ і ПРИРОДНІЙ газ - це не одне і те ж саме! Сланцевий газ добувають методом гідророзриву сланцю, що знаходиться на глибині кілька кілометрів під землею, за допомогою закачування в свердловину під високим тиском хімічних реагентів. Якщо ці хімічні реагенти навіть в невеликій кількості попадуть в підземні води (а імовірність дуже висока, в нашому випадку близька до 100%) - то вода стає не просто отруйною, а смертельно небезпечною. Саме тому в багатьох креїнах Європи накладений МОРАТОРІЙ на видобуток сланцевого газу. Наші ріки можуть стати мертвими назавжди, а Прикарпаття із туристичного краю перетвориться в зону екологічного лиха.

Якщо керівники облради згодяться на видобуток сланцевого газу,Їх негайно у віставку.

Так я і мав на увазі газ природний , який залягає на дуже великих глибинах. Чи вони хочуть тільки сланцевим займатися..?

Блін, народ, перш ніж нести повну пургу хоча б вивчіть питання. Екологи з вас нікудишні. Метод гідророзріву пласта успішно використовується у вітчизняній нафто й газовидобувній промисловості з 60-тих років. І икористовується доволі активно. Будь-яка свердловина спочатку фонтанує продуктом видобутку (нафта або газ,або те й друге разом), потім продукту стає замало й ставлять станки-качалки - продукт підкачують із глибини до поверхні. Потім підкачувати починають за графіком - три дні свердловина набирає продукт, а потім день його качають. Коли вже зовсім слабий приток продукту - тоді проводять гідророзрив пласта - в свердловину закачують воду з піском та поверхнево-активними речовинами і створюючи тиск на пласт ніби розривають його,роблять в ньому нові тріщини. Як наслідок - видобуток різко підвищується і свердловина ще якийсь час працює і дає продукт. Це - стандартна практика вже десятки років. Якщо у когось я знайомі в УБР-ах - попитайте їх, вони вам розкажуть. Питання ж лежить в іншій площині. Про сланцевий газ знали завжди, але питання його видобутку ніколи не стояло, оскільки при тій ціні на газ, яка була ще донедавна, такий видобуток був не рентабельним. Крім того, видобуток газу із сланців супроводжується низьким питомим дебетом, що створює суто технічні складнощі. Застосування гідророзриву одразу після того, як свердловина пробурена, дає змогу інтенсифікувати видобуток і тим самим підвищити рентабельність свердловини. Повторюю ще раз - нічого нового тут нема. Свердловини у Биткові, Пасічній, Долині і т.д. були піддані цій процедурі і не одноразово. Вчіть мат.частину, холіварщики.