Купуємо безпечне: що таке підроблені продукти і як від них вберегтися

Фальсифікація продуктів харчування, на жаль, залишається актуальною проблемою для українців. Незважаючи на певні позитивні зміни в законодавстві, перевірки та відкрите оприлюднення їх результатів, недобросовісні виробники продовжують обманювати покупців, додаючи дешевшу сировину, щоб знизити собівартість товарів. Українці ж, бажаючи зекономити, купують їх.

Хто і як контролює якість продуктів харчування в Україні?

Якість та безпеку харчових продуктів контролює спеціальний орган — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). До її повноважень входять перевірки підприємств, інформування про порушення, штрафування та реагування на скарги споживачів. Цей контроль регулюється відповідним законом, що діє з квітня 2018 року.

Варто зазначити, що в Україні також є альтернативні організації, які займаються такою роботою. Це, зокрема, Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз «Тест» та всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів «Споживча довіра». Вони відбирають зразки продуктів для експертизи та публікують результати.

Що і як фальсифікують в Україні?

За даними Держпродспоживслужби, найчастіше фальсифікують молоко та молочні продукти, рибу, м’ясо птиці, м’ясо та м’ясопродукти. Лідером вже тривалий час є масло.

Фальсифікат виявляють як у великих торгових мережах, так і малих магазинах та на ринках. Способів підробки є чимало. Зокрема, можуть фальсифікувати маркування, навіть нанісши етикетку відомого виробника. Прикладів багато, ми розповімо про найпоширеніші.

  • Підробка молочних продуктів

Молочну продукцію найчастіше фальсифікують, використовуючи рослинні олії для заміни молочного жиру. Це можуть бути гідрогенізовані жири, пальмова, кокосова олія тощо. Так, за результатами перевірок, 62 % масла на ринку є фальсифікатом. Насправді ж, якщо в маслі є будь-яка добавка, це вже не масло. Дійсно справжнє масло має бути твердим на дотик, його ціна — не менше 40 грн за упаковку, а називатися чітко «масло вершкове». Звертайте увагу на етикетки, уважно читайте пропозиції магазинів. В онлайн пропозиціях супермаркетів таких як Велика кишеня, є не тільки інформація про ціну, але й, наприклад, скільки жиру містить сир брі. Це дуже корисна інформація для покупця. В онлайн каталогах ви можете перевірити не лише молочні продукти, але й інші товари. Перевага в тому, що ви матимете чітке уявлення, що купуєте, ще до самої покупки.

  • М’ясна продукція

У ковбаси, сосиски, сардельки, додають сою, а також добавки для утримання вологи. Фальсифікація ковбас може відбуватися за рахунок заміни натурального м’яса емульсією (меленими шкірами, сполучними тканинами, субпродуктами). Коли на маркуванні зазначається «продукт м’ясовмісний» чи «продукт м’ясорослинний» – перед вами імітація ковбаси, в якій власне м’яса зовсім небагато. Слова «рослинний білок» на упаковці свідчать про наявність у складі рослинних добавок. Створити ілюзію якісного продукту допомагають підсилювачі смаку, ароматизатори, барвники тощо.

  • Риба

Її підфарбовують, штучно надають свіжого вигляду, видають за інший вид, навіть змінюють дату виготовлення на цінниках. Детально про те, як купити якісний рибний продукт ми писали раніше.

  • Розчинна кава

Експерти стверджують, що 40% на ринку є підробкою. Замість натуральної кави продають кавовий напій, до складу якого може входити лише 15% кави, а решта — злакові добавки.

Фальсифікат є і в Європі?

Чимало українців купують товари, привезені з країн Європейського Союзу. Основною причиною є впевненість у якості таких продуктів. Але і тут не обходиться без шахрайства. Найбільше випадків з такими продуктами, як олія, риба, м’ясо, фрукти, овочі та птиця.

Україна періодично отримує повідомлення через міжнародні системи оповіщення про виявлення небезпечних продуктів. Далі про це інформують операторів ринку, які повинні вилучати небезпечний продукт з обігу.

На даний час заплановано будівництво прикордонних інспекційних постів, на яких контролюватимуть безпечність харчових продуктів. Зараз контроль товарів, що ввозяться, здійснюється у зонах митного контролю на території України.

Як вберегтися від підробки?

  • Купувати там, де видають чек, найкраще – у магазинах. Більше ризиків при покупці через інтернет та на ринках.
  • Завжди зберігайте чек.
  • Стежте за новинами і не купуйте товари тих виробників, у яких виявляли фальсифікат. Інформацію про недобросовісних підприємців часто можна знайти в інтернеті.
  • Читайте уважно етикетки. Останнім часом виробників змушують краще інформувати про склад продукту, тож уже є такі маркування: сирний продукт, майонезний соус, сметанний продукт, морозиво з комбінованим складом сировини. Звертайте на це увагу та обирайте те, що не зашкодить вашому здоров'ю.

Що ж робити якщо ви виявили чи придбали неякісний товар? Перш за все зберіть докази порушення ваших прав: збережіть чек, сфотографуйте цінник, маркування. Зверніться до адміністрації магазину, залиште їм відповідну заяву. Якщо ви не отримали результату (наприклад, вам не повернули кошти), зверніться із відповідною заявою до поліції, суду або до Держпродспоживслужби. Остання має цілодобову гарячої лінію +38 (044) 364 77 80 або +38 (050) 230 04 28, а також чат-бот у тестовому режимі.

Будьмо активними

Саме споживач є основою і двигуном економіки: купує споживач – зростає попит на товари, отже, виробник випускає продукцію і має можливість нарощувати обсяги виробництва, а держава, в свою чергу отримує більші відрахування в бюджет. За безпечність харчових продуктів перш за все відповідає виробник. Його контролює держава. Та не останню роль у цьому відіграє покупець, а саме його свідомість і активність.

Сподіваємося, що з посиленням контролю за якістю знизиться й кількість фальсифікату в магазинах. Будьте уважні і вдалих вам покупок!

Партнерський матеріал


18.05.2021 2433
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1561
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

885
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1355
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2580 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3667
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3145 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

681

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

353

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

311

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

947
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5092
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10477 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8938
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7506
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

768
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

965
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1249
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15728
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1290
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1692
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1593
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1818