Краєзнавець презентував видання про калушан у Першій світовій війні (ВІДЕО)

У краєзнавчому музеї Калущини відбулася презентація довідника Василя Фіцака «Реєстр поховань вояків Великої війни у Калуші (1914-1918)».

Науково-довідкове краєзнавче видання містить інформацію про калушан-учасників Великої війни, поховання вояків на Калущині, рідкісні світлини періоду 1916-1917 років. Книга вийшла друком частково коштом бюджету Калуської громади та за фінансової підтримки калушан Івана Мащакевича й Дмитра Вальнюка.

У коментарі «Вікнам» краєзнавець Василь Фіцак зазначив, що зацікавився військовими похованнями 2016 року, пише Фіртка.

Тоді він п’ять днів присвятив ідентифікації прізвищ загиблих на бетонних хрестах. Через те, що бетонні хрести щорічно білили вапном, яке розводили з піском, багато написів було складно прочитати. Тому працював дротяною щіткою. За підрахунками краєзнавцями, вдалося ідентифікувати написи на 360-ти стандартних бетонних хрестах. Серед них були масові, одиночні поховання, невідомі могили.

У 2018 році, зібравши певну інформацію, Василь Фіцак видав у декількох екземплярах невеличке видання для того, щоб не втратити інформацію. Пізніше виникла ідея оформити зібрані дані у науково-довідкове видання. Цей задум виник тому, що це важлива історія нашого міста, каже Василь Фіцак. А ще серед солдатів армії Австро-Угорщини було багато українців, вихідців з Галичини.

Загалом краєзнавець дослідив 725 поховань. Зі 115 цивільних поховань 112 неідентифіковані. 93 могили невідомі взагалі. Серед 233-х похованих австро-угорських солдат 43 — неідентифіковані, а 190 — встановлені. Серед 143-х німецьких поховань 101 — неідентифіковане. Серед російських поховань 78 — неідентифіковані.

Тим часом краєзнавець Андрій Шутяк зібрав понад 600 імен та прізвищ калушан, які служили під час Першої світової війни. Тому видання доповнили й цими відомостями.

Андрій Шутяк подякував Василю Фіцаку за можливість викласти свій матеріал у довіднику. Зізнався, що зі свідомим наміром списки загиблих вояків не шукав:

"Шукав свого родича, який служив під час Першої світової війни, якого так і не знайшов. Паралельно зустрічалося багато людей із Калуша. Однак це не є повні списки. Інформація по мірі надходження будуть додавати в австрійських архівах. Я за ними спостерігаю."

Поділився процесом роботи над книгою і її упорядник, старший науковий співробітник меморіального музею Калуська в'язниця Олег Відливаний. За його словами, він упорядковував матеріал, складаючи його в хронологічній послідовності. Також він знайшов світлини в австрійських архівах і переклав їх з німецької на українську. Робота була цікавою, однак були певні технічні проблеми та труднощі з перекладом через специфіку військової мови.

За словами старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини Івана Тиміва, віднайдені прізвища краєзнавця Андрія Шутяка цікаві тим, що це виключно калушани, які, ймовірно, були в складі підрозділів січових стрільців та галицько-волинської армії.

Щодо віднайдених прізвищ Василем Фіцаком калуський історик зауважив велику кількість імен українського походження — 32.

Над історичним виданням працювало чимало науковців, краєзнавців, учителів та людей, яким небайдужа історія рідного краю.


Читайте також:

Калуський краєзнавець презентує довідник поховань Першої світової війни

У Калуші збудують каплицю на військовому цвинтарі часів Першої світової (ВІДЕО)

На Калущині жінка встановила хрест в пам'ять про загиблих синів в Першій світовій (ФОТО)

На Франківщині розкопали ймовірне поховання часів Першої світової війни (ФОТО/ВІДЕО)

На Калущині на могилах загиблих авіаторів Першої світової хочуть встановити пропелери (ФОТО)

Калушани продовжили відновлювати написи на хрестах військового кладовища (ФОТО)


14.04.2021 2173
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1449
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

823
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1301
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2515 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3615
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3043 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

474

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

283

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

286

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

899
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5045
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10430 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8891
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7483
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

714
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

912
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1199
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15675
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1233
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1627
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1545
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1771