Вона глибоко вдихнула осіннє повітря. Сьогодні вкотре оголосили День подиху. Земля задихалась. Кілька років тому загальновизнано ввели податок на повітря. Щомісячно, у визначений час, кожний громадянин планети повинен був затримати видих на 5 хвилин. Від цього податку звільняли дітей, хворих і самотніх, заради яких він і був введений.
Для Неї сьогоднішній день був важливим. З другого боку Землі був прикутий до ліжка Він і Її не-подих вартував Його подиху життя. Тому сьогодні Вона вирішила затамувати віддих на 10 хвилин.
П’ять хвилин за роки тренувань збігли швидко. Шоста хвилина почала поколювати у скронях, сьома застугоніла у судинах, на восьмій попливли перед очима кола. На дев’ятій хвилині Вона зрозуміла, що віддих збереженого повітря перехоплять і розчинять у собі інші легені, і цей призначений ковток повітря не досягне Його спраглих уст.
Вона, яка погано зналася на фізиці і математиці, на десятій хвилині з жахом усвідомила що їх розділяють 12 годин часу. На одинадцятій хвилині Її пальці стиснулись в кулак…
Він лежав і марив. Здалеку пролунав сигнал. Звідкись прилинула згадка, що Він теж зобов’язаний, але водночас за статусом хворого і не зобов’язаний. Але Він знав те, що сьогодні Вона буде не-дихати за двох. Він знав, що Вона знає, що Він не скористається своїм правом хворого і що віддасть другий ковток Йому… Тому Він вирішив випередити Її, ппочати не-дихати на 5 хвилин раніше, щоб Їй легше було вийти з не-дихання.
Не розплющуючи очей Він затамував подих. Те, що раніше давалось Йому заввиграшки, хвороба скоротила вдвічі. Тіло почало давити. Блискавкою промайнула здогадка, що Вона зрозуміє, що прорахувалась на 12 годин і здогадається, що Він Її випередив на 5 хвилин і що…
Думка, що Він, що Вона, що Він… почала битись у дзеркальному тунелі здогадок.
Графіки осцилографа спрямились.
Через 12 годин хвилі осіннього повітря і морського бризу накрили Землю.
* 16 вересня – Всесвітній день захисту озонового шару Землі.
Е. Вітер
Листопад, 2011
КОВТОК ПОВІТРЯ*
Вона глибоко вдихнула осіннє повітря. Сьогодні вкотре оголосили День подиху. Земля задихалась. Кілька років тому загальновизнано ввели податок на повітря. Щомісячно, у визначений час, кожний громадянин планети повинен був затримати видих на 5 хвилин. Від цього податку звільняли дітей, хворих і самотніх, заради яких він і був введений.
Для Неї сьогоднішній день був важливим. З другого боку Землі був прикутий до ліжка Він і Її не-подих вартував Його подиху життя. Тому сьогодні Вона вирішила затамувати віддих на 10 хвилин.
П’ять хвилин за роки тренувань збігли швидко. Шоста хвилина почала поколювати у скронях, сьома застугоніла у судинах, на восьмій попливли перед очима кола. На дев’ятій хвилині Вона зрозуміла, що віддих збереженого повітря перехоплять і розчинять у собі інші легені, і цей призначений ковток повітря не досягне Його спраглих уст.
Вона, яка погано зналася на фізиці і математиці, на десятій хвилині з жахом усвідомила що їх розділяють 12 годин часу. На одинадцятій хвилині Її пальці стиснулись в кулак…
Він лежав і марив. Здалеку пролунав сигнал. Звідкись прилинула згадка, що Він теж зобов’язаний, але водночас за статусом хворого і не зобов’язаний. Але Він знав те, що сьогодні Вона буде не-дихати за двох. Він знав, що Вона знає, що Він не скористається своїм правом хворого і що віддасть другий ковток Йому… Тому Він вирішив випередити Її, ппочати не-дихати на 5 хвилин раніше, щоб Їй легше було вийти з не-дихання.
Не розплющуючи очей Він затамував подих. Те, що раніше давалось Йому заввиграшки, хвороба скоротила вдвічі. Тіло почало давити. Блискавкою промайнула здогадка, що Вона зрозуміє, що прорахувалась на 12 годин і здогадається, що Він Її випередив на 5 хвилин і що…
Думка, що Він, що Вона, що Він… почала битись у дзеркальному тунелі здогадок.
Графіки осцилографа спрямились.
Через 12 годин хвилі осіннього повітря і морського бризу накрили Землю.
* 16 вересня – Всесвітній день захисту озонового шару Землі.
Е. Вітер
Листопад, 2011
