Секрет бізнесового успіху депутатів міськради від правлячої партії нехитрий.
Успіх по-франківськи – це коли ти належиш до "правильної" партії, працюєш в "правильному" комунальному підприємстві, яке контролюють колеги по партії, зареєстрував фірму, яка отримує підряди від цього ж підприємства, і сам собі підписуєш акти виконаних робіт. "Сам п’ю, сам гуляю, сам си стелю, сам лягаю". Життя вдалося ))
З таким успіхом можна, наприклад, привітати депутатів міської ради від "Свободи" Віктора Синишина і Василя Скиданчука, які працюють інженерами в КП "МІУК" (до зміни назви – КП "ЄРЦ").
Віктор Іванович Синишин трудиться на посаді інженера-електрика, протягом 2015 року – інженера з експлуатації. Певно, зарплата інженера не влаштовувала чоловіка, тож він зареєстрував разом Ігорем Романівим фірмочку ТОВ "Станіслав-ІВ" і – о, диво! – одразу отримав замовлення від рідного "ЄРЦ". Дуже зручно: пролобіював підряд – і сам для власної фірми підписуєш акти виконаних робіт, кошториси, дефектні акти… Сам замовляєш, сам виконуєш, сам себе контролюєш, ще й зарплату платять – красааа… От тільки чи може в такому випадку громада міста сподіватися якісних послуг і роботи?
Точнісінько така сама "історія успіху" у колеги Віктора по роботі та партії Василя Михайловича Скиданчука. Скиданчук – інженер з мереж КП "ЄРЦ" ("МІУК"). Минулого року працював на посаді інженера з експлуатації. А ще замутив собі наприкінці 2013-го року разом з Олександром Білоусом фірму – ТОВ "Галичина-ІВ". І вже протягом 2014-2015 років "ЄРЦ" замовляв у фірми свого ж інженера ремонтно-будівельні роботи. А той "контролював" себе і акти підписував))
А зараз ці хлопці взагалі депутатами у міськраді, секретарем якої є колега по партії й засновниця фірми-підрядника "ЄРЦ". Голосуватимуть за комунальні програми і бюджет, розроблені виконкомом, де сидять побратими по партії і бізнесу – такі ж підрядники "ЄРЦ", екс-керівник "ЄРЦ" та інші "комунальні реформатори"…
Кишенькові комунальні підприємства
Комунальні підприємства здебільшого є дотаційними, а то й збитковими, але попри це мерія продовжує створювати нові.
Спочатку в ці підприємства вливають мільйони гривень із місцевого бюджету, потім їх бездарно (чи успішно?) доводять до ручки, розказують про дуже важкий і тривалий процес ліквідації, а на завершення – "дуля".
Що з цього всього врешті лишається громаді? Хіба безнадійні борги.
Однак, щоб все не виглядало трагічно, влада створює одразу нове і чисте комунальне підприємство із гарною назвою, привабливою концепцією розвитку, яке... за кілька років теж має перспективу феєричного провалу(((. На такі підприємства витрачаються мільйони, створюються спеціальні посади для "своїх" людей... Це, певно, ті нові стандарти ведення господарки міста, які франківцям обіцяють перед виборами.
От, наприклад, комунальне підприємство "ДРЕУ". Його збираються ліквідувати, створивши взамін комунальне підприємство "Муніципальна дорожня компанія".
"ДРЕУ" було зареєстроване в 2001 році, основними видами діяльності є "будівництво доріг, інші види діяльності із прибирання..." Розмір статутного капіталу 23 млн грн – це кошти громади, внесені міською радою. За 14 років підприємство довели до банкрутства. Як з таким видом діяльності можна стати банкрутом, напевне, відомо тільки директору підприємства, "успішному господарнику" Юсипіву Володимиру Петровичу.
Хоча підприємство вже приречене, з міського бюджету в нього знову вливаються кошти. От на останній сесії прийняли рішення про внесення в статутний фонд цього КП 2,5 млн грн. Як не дивно, але 1 млн грн з цієї суми було перераховано ще до рішення депутатів 23 лютого 2016 р.
Станом на сьогодні підприємство має податковий борг, два незавершених виконавчих провадження, є також постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду про стягнення заборгованості в сумі 2 333 781,75 грн.
Навіщо ж інвестувати в приречене підприємство, важко зрозуміти. Якщо б "ДРЕУ" було не комунальне, а приватне, то, напевне, жоден підприємець не розкидався б так бездарно своїми мільйонами.
2,5 млн – це та сума, за яку можна купити квартири багатодітним родинам. Надати допомогу постраждали від війни і багато доброго зробити для міста. Не обмежувати громаду тільки сірою бруківкою та дешевими совковими дитмайданчиками, біля яких зробить селфі кілька депутатів від правлячої партії.
Інша сторона проблеми – чому прибиранням та обслуговування доріг не можуть займатися приватні фірми і навіщо взагалі владі для цього нехитрого заняття створювати комунальні підприємства? Навіщо для обслуговування парковок утримувати комунальне підприємство? Для чого все те, на чому могли б заробляти мешканці міста, влада тримає при собі– в своїх кишенькових комунальних конторках?!
Наталія Сербин
Громадська активістка, волонтер,
співзасновник ініціативи "Поранені SOS".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Крадуни від "Свободи" на низькому старті або Не-ProZorr-ий дерибан без тендерів «по-франківськи»
