«Що нам зараз потрібно - так це економічний еквівалент війни. Насправді Велику депресію звела нанівець програма численних громадських витрат, більш відома під ім'ям Другої світової війни» - це Пол Кругман, нобелівський лауреат, між іншим.
Зауважте, під «програмою» розумний Кругман має на увазі не рузвельтівський «Новий курс», а саме війну, яка списала всі витрати і всі борги (у тому числі і того ж «Нового курсу»). Тут же Кругман нарікає на те, що іраксько-афганська «програма» явно недостатня для вирішення настільки масштабного завдання. Тобто війна потрібна світова як мінімум?
Справа зовсім не в тому, що Кругман - садист або божевільний. Справа в тому, що тоді Америка, по-перше, війну виграла. По-друге, вона стала кредитором усього світу у фінансовій і, що ще важливіше, у матеріальній формі. У результаті цієї перемоги весь світ виявився їй винен і віддавав борги золотом, в тому числі і Радянський Союз. У результаті цієї перемоги Америка зосередила у себе 70% світових золотих резервів і долар став єдиною валютою, забезпеченої золотом. Всі інші забезпечувалися доларом - Бреттон-Вудська система. І де вона тепер, ця Бреттон-Вудська система?
Ідея гнати відкриту інфляцію, знецінювати борги, які ні за яких обставин неможливо не тільки виплачувати, а й обслуговувати, вкрай популярна серед лівого крила нинішнього ліберального мейнстріму. Її, наприклад, озвучує Владислав Іноземцев, який не отримав, до речі, за це ніякої Нобелівської премії. Що несправедливо. До речі, нинішні нобелівські лауреати Сарджент і Сімс отримали премію саме за дослідження того, до яких наслідків призводить те, до чого закликає Кругман і Іноземцев. Дослідження це насправді свідчить виключно про шизофренію, навіть не в Нобелівському комітеті, а в мейнстрімній економічній науці.
Насправді ідея-то проста як млинець: якщо вже так пощастило, що держави взяли на себе всі зобов'язання і ризики корпоративних банкрутів, а держави-то мають можливість друкувати гроші, - треба просто надрукувати гроші і знецінити борги. «І спокійно йти далі», як зауважив наш Владислав Іноземцев.
Спокійно - не вийде. «Товариші не розуміють», що така інфляція, яка необхідна, щоб списати ТАКІ борги, це - щоб не вдаватися в подробиці - завжди зміна влади. А як же тоді Америка часів «першої програми Кругмана», тобто Другої світової? Ані інфляції, ані зміни влади? Проблема в тому, що війну почала не Америка, Америка їй покористувалася. Війну почала Німеччина. А там якраз ось все було «по повній програмі».
Справа в тому, що сьогодні Америка і вся афільована з нею глобальна система знаходиться зовсім не в тій фазі розвитку, в якій вони окремо знаходилися в 30-ті.
Не треба плутати системну кризу з циклічною. Звідси, до речі, і ця сама шизофренія системної економічної думки: зсередини системи системну кризу побачити неможливо. Вона просто знаходиться за рамками припущень.
Колосальна інфляційна хвиля неминуча, оскільки більше нічого вони зробити з цим не можуть. Це вже очевидно по поточній економічній політиці. Це і буде, по всій видимості, форма переходу з економічної кризи в соціально-політичну. І те, що Кругман згадав про світову війну, це дуже важливо почути. Бо Кругман не стільки учений, скільки публіцист, і чує те, що не може довести. Так що здогадайтеся, як буде називатися шоста (чи там восьма) програма монетарного пом'якшення?
Михайло Лєонтьєв
Джерело: odnako.org
