Хліба і видовищ! Але в першу чергу – безпека

Що ми, як головний бенефіціар перемоги порядку над хаосом, демократії над деспотією, зможемо запропонувати світу? Світу, який з величезною цікавістю зараз спостерігає за колишньою для себе «терра інкогніта», яку більшість колись не змогли б знайти на глобусі?

Яким ми бачимо розвиток України, її місце у світовому поділі праці?

Крилатий вираз з сатири римлянина Ювенала «Panem et circenses» («Хліба і видовищ») автор вжив в іронічному контексті вічного протиставлення «егоїстичної і гедоністичної сучасності» героїчному минулому. Але, попри іронію, цей вираз добре описує «недосконалу» людську природу.

Люди ніколи не позбавляться егоїзмів, особистих і колективних – бажання кращого собі, своїй родині, спільноті, нації, державі. І завжди, окрім задоволення тілесного, прагнутимуть цікавого, емоційного, ірраціонального, захоплюючого.

З «хлібом» в його збірному образі все зрозуміло, а «видовища» в сучасному світі стали називатися «ентертейментом» чи «контентом».

І, задовольняючи для світу осучаснене гасло «Хліба і контенту», Україна прекрасно може вписатися в глобальне майбутнє.

Ми маємо і третину світових чорноземів, більше сотні корисних копалин, і головний капітал, як кажуть, «нафту майбутнього» – моральних, освічених, трудолюбивих, здатних перемагати, креативних людей.

А ще ми маємо найкрутіші в світі сили оборони. З досвідом перемоги над армією, якої боявся весь світ. І ще не втрачену оборонну промисловість, яка будувала ракети і авіаносці, танки, літаки і «кольчуги».

І на цих складниках ми можемо будувати своє економічне і безпекове майбутнє.

Сьогодні ми всі маємо свій фронт боротьби. Наші герої на передовій відстоюють нашу Незалежність. Є й інший фронт – економічний.

Я хочу зупинитися на чотирьох пріоритетних сферах, в яких бачу перспективи для України.

Перша – це аграрний сектор і переробка.

Друга - енергетика і надра.

Третя – креативна економіка, сектор ІТ і туризм.

Четверта – оборонна промисловість, ВПК.

 «Хліб»

Світ прискореними темпами рухається від індустріального укладу до інформаційного. Метавсесвіти, блокчейн, NFT-токени, віртуальна та доповнена реальності - ці сфери розвиваються шаленими темпами і стають все більшою частиною нашого життя. Креатори та програмісти з України в цих галузях вже займають свої гідні позиції.

Проте, віртуальність існує і цікава лише доти, доки є «реалі» вирощується пшениця, виробляється метал і електроенергія, поки забезпечена базова людська потреба в безпеці.

За оцінками експертів Україна в довоєнний час входила в трійку найбільших постачальників продовольства на світовий ринок.

Україна була в топ-5 світових експортерів ячменю, кукурудзи, пшениці, жита, рапсу, була світовим лідером (з 40% світового ринку) з виробництва насіння соняшника та соняшникової олії. 

А наші ягоди, мед, горіхи та інше? Вони завжди мали попит і є в дефіциті на світовому ринку.

Вже зараз Україна демонструє, що вона грає важливу роль в глобальній продовольчій безпеці. І цю роль ми повинні утримувати та розвивати.

Разом з тим, ми не повинні залишатися виробниками лише аграрної сировини. Важливим завданням є інвестування в перероблення. Адже головна додана вартість і найбільше робочих місць є саме в перероблюванні та виробництві кінцевого для споживача продукту. Варто залишати якомога більше цієї доданої вартості в Україні.

Ще одна світова тенденція, на яку треба  зважати – це органічне сільське господарство. На органічну продукцію стабільно зростає попит, і ми можемо також це використати.

Іноземці, які приїжджають в Україну дивуються смаку і якості нашої їжі, продуктів. Тому в українське сільське господарство готові інвестувати як країни Заходу, так і Азії. Також варто створити умови для міжнародного бізнесу, який припинив свою роботу в країні-агресорі. Ми повинні бути готовими до перенесення бізнесів світових корпорацій з росії в Україну.

Прогнозований дефіцит продовольства у світі у майбутньому – це можливість для України, яку ми повинні використати та заповнити.


Розширивши тему «хліба» до меж того, що називаються «комодітіз», можна додати і енергетику та надра.

Україна має понад 100 видів корисних копалин.

  • 18% розвіданих світових запасів залізної руди (шостий показник у світі з виробництва чорних металів),
  • 20% титану (до речі Україна разом із США та Китаєм є в трійці країн, які мають повний цикл виробництва титанового прокату).
  • 10% світових запасів марганцевих руд,
  • Графіт,
  • Вугілля та багато інших ресурсів надр.

Україна може і повинна стати також важливим гравцем на європейському енергетичному ринку.

В нас є колосальні запаси нетрадиційних видів вуглеводнів — сланцевого газу і нафти. За оцінками Адміністрації енергетичної інформації США ресурси сланцевого газу на території України складають близько 2% світових запасів.

Україна входить в дуже вузький клуб країн, які мають атомну генерацію. Небагато країн мають більше ядерних реакторів, ніж є в Україні.

Причорноморська зона та Карпати мають добрий ресурс для вітрової енергетики.

Гідроенергетика великих і малих річок. Звичайно з дотриманням екологічних норм та екологічної безпеки.

Україна може стати не лише енергонезалежною, а й експортувати енергетичні ресурси.

«Видовища» або ж «контент»

Згадуваний вище людський потенціал є основою третьої сфери, про яку я хочу говорити сьогодні. Це – креативні індустрії і туризм.

Сектор Інформаційних технологій, та ширше – креативна індустрія, повинні також стати пріоритетними галузями в Україні.

Ми маємо добру природничу освіту. Наші ІТ-фахівці затребувані в цілому світі. Лише в Європі є дефіцит 1 млн таких фахівців. І це число зростає. Але варто створити для них умови праці в Україні.

Креативні індустрії  -  фактично найновіша галузь, яка створює багато високооплачуваних робочих місць та дає чи не найбільшу додану вартість.

Це ринок, що найшвидше розвивається у світі протягом останніх п’яти-семи років.

До креативних індустрій належать крім комп’ютерного програмування, кіновиробництво, нові медіа, реклама, архітектура, театр, телебачення й радіо, музика, мода, видавнича справа і подібне.

В Україні вже закладені юридичні норми для розуміння, що таке креативні індустрії та з’являється ідеологія їх державної підтримки. 

Креативні індустрії — це та сучасна галузь, яка могла б не лише задовільнити потребу в створенні високооплачуваних робочих місць, а й «затримати» молодь в країні, не кажучи про значне поповнення місцевих та державного бюджету.

Ми зараз чуємо про цікавість і захоплення світу нашими захисниками. Без сумнівів, в майбутньому для світового кінопрокату буде знято багато кінофільмів про нашу боротьбу, про нашу історію.

Україна – вже бренд. На жаль, дуже дорогою ціною – ціною життів наших Героїв, ціною здоров’я наших дітей.

Очікувано, що в післявоєнний час Україна стане більш актуальною і для закордонного туризму, що приведе до відродження та значного росту туристичного бізнесу.

«Що це за земля, яка породила героїв, що виграли світову битву демократії над деспотією, битву добра над злом?», - таке питання зараз є цікавим для світу.

Нам є що показати туристам!

Сфера туристичних інтересів в Україні включає як активні види відпочинку та спортивного туризму (відомий не лише в Європі гірськолижний комплекс Буковель в Карпатах), так і подорожі-експедиції, де об'єктом пізнання є багата археологічна та релігійна історія країни, її культура і природа (ліси, озера, гори та узбережжя Чорного моря).

Зокрема, в Україні знаходяться такі об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Києво-Печерська лавра і Софійський собор, в якому хрестилася донька київського князя Ярослава Мудрого, майбутня французька королева Агнеса І (Анна Київська).

Україна - це земля, де в різний час жили скіфи і кельти, фракійці і хорвати, тюрки, хозари і слов’яни, це край трипільської культури і Кам’яної Могили з її містичною 30-тисячолітньою історією. 

Це край короля Данила Галицького, який в 1253 році прийняв королівську корону від  легата папи Інокентія IV абата Опізо та ще в ті часи протистояв навалі деспотичної орди зі сходу.

Це край козаків, які разом з польським військом в поході 1618 року взяли в облогу та мало не спалили Москву, і які найманцями брали участь (разом із Д’Артаньяном?) в знаменитій облозі фортеці Ла-Рошель під час англо-французької війни 1627-1629 років, про яку йдеться в романі Александра Дюма «Три мушкетери».

В Україні під охороною держави перебувають понад 140 тисяч пам'яток історії та культури, зокрема:

  • понад 100 тисяч пам’яток історії та археології,
  • понад 15 600 пам'яток архітектури,
  • 12 історико-культурних заповідників,
  • 55 національних природних парків.

Перспективним може бути також напрямок гастрономічного туризму.

Останнім часом значне зростання зацікавлення туристів викликали подорожі в Чорнобильську зону. А в післявоєнний час виникне попит на відвідання місць бойових дій, в місця, де порядок переміг хаос, а демократія і воля - деспотію. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бахмут… Ці назви відомі цілому світові! На жаль…

…Але в першу чергу безпека та ВПК

Головна схожість України та Ізраїлю полягає в тому, що обидві країни мають недружніх сусідів. Саме тому висока частка витрат на військову сферу для нас неминуча. Свого часу дві війни Ізраїлю дали імпульс розвитку військово-промислового комплексу країни. Саме сфера ВПК стала головним роботодавцем Ізраїлю, країна є лідером воєнної промисловості, а експорт озброєння – важливим джерелом бюджету.

Безперечно, що ВПК в післявоєнний час буде в пріоритеті українського уряду, а українські виробничі та конструкторські потужності в синергії з іноземними інвестиціями, інноваціями та технологіями можуть дати поштовх для лідерства в сучасному прибутковому військовому виробництві.

Українські конструктори спроєктували та виготовили протикорабельну ракету «Нептун», якою 13 квітня 2022 року в Чорному морі вражений та потоплений флагман російського флоту – крейсер «Москва».

Військово-промисловий комплекс, оборонна промисловість мають добрі традиції в Україні.

Україна відома своїми:

  • Південним машинобудівним заводом в місті Дніпро, який виготовляв унікальну ракетно-космічну техніку,
  • авіаційним Заводом і Конструкторським Бюро імені Антонова, творцем «Мрії»,
  • заводом з випуску авіадвигунів та турбін атомних електростанцій «Мотор Січ»,
  • Харківським танковим заводом імені Малишева,
  • суднобудівними верфами Миколаєва, які виготовляли авіаносні крейсери,
  • та багато інших.

Звичайно, що відновити багато підприємств в сучасному конкурентному світі не є реальним, але вказаний досвід підтверджує, що в Україні традиційно сильні природничо-наукова й інженерна школи, і це також є одним із важливих аргументів для інвестування в розвиток виробництв і конструкторських бюро у сфери близькі до Військово-промислового комплексу.


На одній із британських конференцій я почув фразу, що «Україна повинна бути сильна в безпековому плані, як Ізраїль, в економічному та промисловому – як Німеччина, в інформаційному і цифровому – як Естонія, а по рівню заможності – як Швейцарія».

Нам під силу не лише все це, а й більше – запропонувати світу нову раціональність, нові смисли, нову етику.

Але це вже інша історія...

Андрій Левкович, 

кандидат економічних наук,

Президент Івано-Франківської

Торгово-Промислової Палати


13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

15680
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1531
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1106
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2134
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3674
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1389

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1799

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

571

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1194

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1359
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

660
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24305
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

551
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

520
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

666
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1557
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

721
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

7416
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

670
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1731 3
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

655
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

562