Як виглядав з космосу найгарячіший рік Європи

Хмари охоплюють Європу на знімку, зробленому останнім поколінням Європейського космічного агентства "Метеосат другого покоління" (Meteosat-11) 10 лютого 2019 року. Супутники кожні 15 хвилин роблять детальні знімки Європи, Північної Атлантики та Африки для виявлення та моніторингу впливу погоди на галузі, включаючи сільське господарство, енергетику та транспорт.


Супутники фіксували танення льоду, висихання річок і підвищення температури.

Європа витримала рекордне тепло у 2019 році, коли кліматичні зміни посилили теплові хвилі та проливні дощі, які вплинули на те, як пів мільярди людей на континенті отримали доступ до енергії, їжі та транспорту.

Результати, опубліковані Службою з питань зміни клімату Європейського Союзу в Копернику, підкреслюють, наскільки швидке "прогрівання" планети загрожує життєдіяльності та економічній активності мільйонів. За останні два десятиліття відбулося одинадцять із 12 найгарячіших років, що танули льодовики, підвищували рівень моря та ускладнювали виробництво товарів і послуг у другому за величиною торговельному блоці світу.

"Ми бачимо цю тенденцію не лише в температурі, а й у всьому, що з цим пов'язано", - сказав Карло Буонтемпо, директор Служби змін клімату Коперника. "Основні теплові хвилі, рекордні температури та екстремальні опади - це все конкретні події, але вони є частиною загальної картини".

Середні європейські температури за останні п’ять років зросли на 2 градуси за Цельсієм (3,6 градуса за Фаренгейтом) вище середніх, зафіксованих у другій половині 19 століття, згідно зі щорічним звітом Коперника про «Європейський клімат». За останні кілька років мінливі кліматичні умови вплинули на роботу операторів гірськолижних курортів, які стикаються з меншою кількістю снігу, капітани річкових барж змушені орієнтуватися на мілкіші води, а фермери стикаються із втраченими врожаями через посуху.

Супутник Coperniucs Sentinel-2 зробив інфрачервоне зображення міста Тромсо в Норвегії,

завдяки якому рослинність виглядає яскраво-червоною 15 жовтня 2019 року.


У 2019 році три теплові хвилі огорнули Європу надзвичайно теплою погодою, це призвело до того, що з липня почалося рекордне танення льоду в Гренландії та температури навколо Східного Полярного кола Скандинавії значно зросли.

Проте, не все було погано. Минулого року також спостерігалася найбільша кількість сонячних годин у Європі за майже чотири десятиліття - "свято" для генераторів сонячної енергії, які зареєстрували рекордне виробництво.

Астронавт ESA сфотографував Грецію з Міжнародної космічної станції 20 липня 2019 року.
Джерело: Лука Пармітано / Європейське космічне агентство


ЄС збирає мільярди вимірювань із супутників, кораблів, літаків та метеостанцій усього світу для проведення щомісячних та сезонних прогнозів. Деталізація їх даних поширюється на вплив клімату на рослинність, зміни в яких можуть бути виявлені супутниками на орбіті. Індекс Copernicus Leaf Area вказував на зниження середнього показника листя, особливо на півночі Німеччини. Вологість ґрунту була нижче середньої у більшості країн Західної Європи, Прибалтики та Скандинавії.

Вид на озеро Балатон з супутника Сентінел-2 у програмі "Коперник" від 27 лютого 2019 року. Балатон - найбільше прісноводне озеро в центральній Європі.


Прісноводні об'єкти по всій Європі також нагрілися. Влітку температура води в усіх озерах континенту була на 0,34 градуса Цельсія вище середнього значення, хоча дещо нижча за рекорд, досягнутий роком раніше.

Ці тенденції потепління знайшли відображення і у водоймах в європейській частині Арктики, де обсяг розтопленого льоду збільшується протягом чотирьох десятиліть. Навіть попри те, що 2019 рік у цьому регіоні був відносно холодним, у порівнянні з останніми роками - коли реєстрували найхолоднішу річну температуру за десятиліття - частка морського льоду все ще нижча середніх історичних показників.

Зображення арктичного льоду з тріщинами, що показують відкриті водні відводи або тонкий лід між брилами. 


Танення льодовиків в Ґренландії, на Острові Свальбарда та в Ісландії найбільше сприяли підвищенню рівня моря в Європі. Танення льоду спостерігається по всьому континенту, але з 1997 року згідно з моніторингом льодовиків втрати склали близько 16 тонн прісної води на квадратний метр - більше ніж вага трактора.

За останні 26 років рівень світового моря піднявся приблизно на 8 сантиметрів (3,2 дюйма). Тільки через танення льодовиків рівень підвищився близько на 3 сантиметри з 1961 року.

Фото з супутника Sentinel-2B у програмі "Коперник" від 29 квітня 2019 року. Зображення льодовика Якобсхавн на заході Гренландії. Супутники зафіксували різкі втрати льоду у 2012 та 2013 роках, але між 2013 та 2017 рр. льодовик перестав втрачати висоту та почав просуватися у бік океану.


Об'єм води у річках був нижчим середнього за дві третини року. Рівні, зареєстровані протягом середини літа до початку осені, порушували графіки судноплавства на деяких внутрішніх маршрутах. Незвичайно сильні дощі у листопаді та грудні у Західній Європі призвели до покращення ситуації.

Фото з супутника Sentinel-2B у програмі "Коперник". Іспанія, річка Гвадалквівір 19 червня 2019 року. Вона протікає від гір Сьєрра-Норте у верхньому правому куті до Атлантичного океану. По дорозі зрошує сільськогосподарські поля та національний парк Донана. Джерело: Європейське космічне агентство 


Четвертий квартал 2019 року був найбільш вологим. Опадів на півночі Італії було у чотири рази більше норми. В інших частинах Європи, включаючи Іспанію, Францію та Австрію, також спостерігалися надмірні опади, які призвели до повеней та зсувів.

"Деякі з цих подій, ймовірно, стануть ще більш екстремальними через зміну, яку ми спостерігаємо у температурах", - сказав Буонтемпо. "Відсутня кліматична тенденція, яку можна було би передбачити, ведучи записи спостереження, тому що записи стають складнішими для встановлення - те, що ви бачите замість очікуваного, - це постійні рекорди".

Фото з супутника Sentinel-2B у програмі "Коперник". Річка Тибр в Італії, коли вона скидає шлейф осаду, що простягається на 28 кілометрів у Тірренське море, лише через три дні після того, як сильний дощ випав над Римом та околицями Лаціо, 19 лютого 2019 року.

за матеріалами Bloomberg


24.04.2020 2071
Коментарі ()

14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

1841
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2652 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1395
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2585 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5627 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4430 1

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

920

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

763

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1582

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4451
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7500
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9544 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6368 1
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

972
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1200
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1306 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

2245 1
09.04.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

997
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

894
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

800
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1810 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1416