Як ППО проти шахедів: чому важливо підтримувати медіа під час війни

В умовах фізичної війни на арену також вступає війна інформаційна. 

Небезпека російської пропаганди полягає у поширенні неправдивої інформації, а також у розсіюванні паніки серед українців. Щоб знати, що відбувається, українці щодня споживають чималу кількість інформації з традиційних та соціальних медіа, а тому якісна робота журналістів та навички медіагігієни вкрай необхідні для адекватного сприйняття дійсності.


Медіа під час війни: важливо вистояти
Задля того, щоб місцеві та всеукраїнські медіа могли висвітлювати війну та інформувати про неї цілий світ є нагальна потреба в коштах для продовження підтримки українських журналістів. Саме тому сьогодні важливою є підтримка міжнародних фінансових донорів, неурядових організацій та окремих партнерів.

Під час війни важливо підтримувати українські медіа, адже йдеться про:

  • Інформаційну війну, у ході якої російські пропагандисти намагаються контролювати та маніпулювати інформацією, щоб сформувати вигідну для них думку та поведінку громадян. Підтримка незалежних медіа допомагає протистояти цій пропаганді та забезпечує доступ до об'єктивної інформації.
  • Об'єктивне інформування. Сьогодні в інформаційному просторі шириться багато чуток та неперевіреної інформації. Медіа подають факти, передають інформацію про те, що дійсно відбувається та доступно пояснюють.
  • Захист прав людини. Безперечно, свобода слова є однією з найбільш важливих гарантій захисту прав людини. Умови війни можуть призводити до порушення прав і свобод громадян, але наявність незалежних медіа допомагає виявляти ці порушення та протистояти їм.
  • Підтримку української демократії.
  • Формування свідомості. Медіа можуть допомогти у формуванні свідомого громадянства, надаючи людям інформацію про права та обов'язки під час війни.
  • Інформування про небезпеку: у медіа повідомляють населення про небезпеку та пояснюють, як уникнути її. 

А також...


Війна вплинула на сприйняття інформації та породила чималу кількість фейків


Після повномасштабного російського нападу, 24 лютого, Росія почала поширювати ще більше фейків та маніпуляцій, аніж за попередні дев'ять років. Кремль вкотре намагається дестабілізувати ситуацію в Україні через інформаційні міфи. А отже, необхідно враховувати, що війна, яку веде Росія, – це не лише воєнний наступ, а також й інформаційні вкиди ворожої пропаганди. При чому деякі нерідко схожі на правду, в яку можуть повірити навіть фахові люди.

Особливо сьогодні, в часи гібридної війни Росії проти України, коли люди стурбовані та налякані, авторам фейків стало ще легше маніпулювати споживачами інформації. Поширюючи неправдиву інформацію, російські дезінформатори наживаються на страху, наївності й паніці споживачів інформації та намагаються вплинути на перебіг подій в сучасному світі загалом та в Україні зокрема. Це тільки одна з багатьох причин, чому медіаграмотність, перевірка фактів та якісна робота медіа є необхідними складовими, а особливо – в часи війни.

У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю – український реципієнт став збудженим та застрашеним, а тому виникла ще більша потреба в тому, щоб суспільство стало медіаграмотним та дотримувалось медіагігієни.


Роль інформації під час війни


У сучасних реаліях важливо розуміти роль інформації та інформаційних технологій, які здатні керувати масовою свідомістю. Проаналізувавши історію війн між різними народами, можна зробити висновок, що інформаційна війна існувала завжди, та залежно від кожного окремого випадку набувала різних масштабів. Сьогодні ж в інформаційному просторі України триває боротьба за управління ресурсами й тотальним контролем та пануванням на території країни. Доказом цього є події початку 2014 року, коли через дестабілізацію внутрішньої соціально-політичної ситуації, анексії Криму та «гібридної війни» Росії проти України трапились світові геополітичні зміни.

Відтак, сьогодні, коли мас-медіа стали передавачами масової інформації, інформаційна війна є потужною зброєю, яка здатна поширити паніку серед суспільства та навіть впливати на перебіг воєнних дій. Хоча інформаційна війна – це та, яка не передбачає воєнні дії й не призводить безпосередньо до людських втрат, однак вкрай важливо розуміти, що інформаційна війна відіграє колосальну роль у боротьбі.

Під час інформаційної війни через різноманітні методи та засоби пропагандистського впливу на людську свідомість, автори дезінформації та маніпуляцій намагаються маніпулювати масами та схилити реципієнтів на вигідну для них сторону. Основне завдання інформаційної війни – дестабілізувати моральну витривалість суперника та заволодіти ним, щоб мати перевагу.

Саме тому необхідно, щоб інформація, яку продукують автори інформації та відповідно отримують споживачі інформації, відповідала усім журналістським стандартам. Зокрема, з найважливішого – була достовірною, адже це один із тих професійних журналістських стандартів, яким найчастіше нехтують під час інформаційної війни. Окрім цього, реципієнтам важливо розвивати навички критичного мислення, щоб могти виявити ворожу пропаганду.

Саме тому необхідно не перешкоджати роботі журналістів, а різними методами підтримувати українські медіа та сприяти їхній діяльності.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Як розпізнати фейки та боротися з ними

"Зрадонька по-франківськи": як нами маніпулюють за допомогою Facebook


23.03.2023 2306
Коментарі ()

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

632
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1500
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1574
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1370
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3525
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2322

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1019

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1327

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1403

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2718
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

607
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6309
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6299
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

526
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

749
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

965
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1747
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6940 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

288
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1041
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1698
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1953