Як ПЛАСТ реалізує програму НУШ

Формування ключових компетентостей,

як основа виховання молоді в Новій українській школі та

національній скаутській організації України «ПЛАСТ»

У вересні 2018 р. до першого класу вступили діти, які навчатимуться впродовж 12 років за Концепцією Нової української школи (далі – НУШ), в основу якої покладено компетентнісний підхід. Це передбачає, що учні загальноосвітніх навчальних закладів мають не тільки опанувати зміст дисциплін, а передовсім набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, важливих для всебічного розвитку особистості, її  подальшого становлення, морального та професійного зростання.

Відповідно до Рекомендацій Європейської Ради засобами навчальних предметів у НУШ мають бути сформовані такі ключові компетентності учня: спілкування державною мовою; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; компетентності в природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна та громадянська компетентності; обізнаність та самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.

Цікавою у контексті даної проблеми є понад столітня традиція пластового виховання молоді як активних громадян. 17 грудня 2019 р. Верховна Рада ухвалила закон «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху». Ухвалений закон визначає історичний внесок пластового руху в громадянську освіту дітей та молоді, здобуття й становлення української державності.

Я провела онлайн-опитування серед 100 пластунів віком 11-18 років із різних країн (Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Польщі, України) щодо визначення важливості формування ключових компетентностей в НУШ і Пласті. Опитуваним запропонували визначити пріоритетність компетентностей людини. Отримані результати є своєрідним відображенням ієрархії потреб сучасної молоді:

• 22 % − уміння вчитися впродовж життя;
• 17 % − соціальна та громадянська компетентності;
• 15 % − екологічна грамотність і здорове життя;
• 13 % − загальнокультурна грамотність;
• 12 % − підприємливість;
• 8 % − спілкування державною мовою;
• 7 % − компетентності у природничих науках і технологіях;
• 4 % − знання іноземних мов;
• 2 % − математична грамотність;
• 0 % − інформаційно-цифрова компетентність .

Як бачимо, більшість опитуваних (22 %) визначило провідною компетентністю уміння вчитися впродовж життя, що за Концепцією НУШ посідає лише 6 місце.

Отже, пластове виховання спонукає думати не тільки про сьогодення, а й про майбутнє, критично мислити. Уміння вчитися, використовувати теоретичні знання у різних сферах діяльності пластуни найпродуктивніше реалізують під час таборування. Кожний у виборі тематичного табору керується особистими інтересами. Найбільш популярним виявився патріотично-історичний табір «Легіон» (17 %), розрахований на випробування й загартування хлопців віком від 17 років у природному середовищі. Зголошуючись на «Легіон», пластун знає: якщо він себе добре проявить, то його відзначать кулоном із хрестом, що є атрибутом сильної, мужньої особистості, готової до об’єднання з іншими задля рідної країни та нації. Таким чином у Пласті формують компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрову компетентність, ініціативність і підприємливість, соціальну та громадянську компетентності, екологічну грамотність і здорове життя. 14 % пластунів хочуть поїхати на міжнародні «Джемборі», де можна дізнатись про культуру певної країни, що передбачено і Концепцією НУШ (міжкультурна комунікація, формування загальнолюдських цінностей, удосконалення володіння іноземними мовами).

Друге місце пластуни прогнозовано віддають громадській та соціальній компетентностям (17 %), адже Пласт виховує свідомих, відповідальних громадян місцевої, національної та світової спільнот і провідників українського суспільства.

Закономірною є і позиція опитуваних відносно спілкування державною мовою (8 %) та знання іноземних мов (4 %), адже серед вимог щодо вступу в Пласт є знання української, успішне навчання у школі, де вивчають англійську мову (обов’язково), німецьку або французьку (за вибором учня).

Низький рейтинг математичної грамотності (2 %) підтвердив актуальність проблеми викладання математики, що і обумовило прийняття рішення Міністерством освіти й науки про перегляд шкільних програм й обов’язкове складання випускниками ЗНО з математики, починаючи з 2021 р.

Отже, як показали результати онлайн-опитування пластунів, у НУШ і Пласті важливо формувати такі ключові компетентності, як: уміння вчитися впродовж життя, соціальну та громадянську компетентності, екологічну грамотність і здорове життя, загальнокультурну грамотність, ініціативність і підприємливість.

Реалізація компетентнісного підходу в

діяльності пластової станиці Івано-Франківська

Специфіка діяльності пластової станиці Івано-Франківська

Пласт у різних країнах світу набуває популярності серед молоді, особливо в Україні. Так, у столиці Пласту Львові організація налічує 35 юнацьких куренів, а це близько двох тисяч пластунів віком 11-18 років. Також найбільші за чисельністю ‒ станиці в Івано-Франківську, Києві, Тернополі. Керує певним осередком станичний, якого обирають на рік. Цікавою для дослідження є командна робота усіх членів проводу, їхні методи взаємодії.

Розглянемо, до прикладу, процес організації та проведення традиційних пластових заходів.

Щороку у Львові та Тернополі проводяться День Пластуна й Спартакіаду. А у 2019 р. Івано-Франківська станиця взяла на себе відповідальність за організацію Крайової Шістнадцятої Спартакіади. Передумовою реалізації масштабної акції є коло зацікавлених людей та шість місяців підготовки. Наразі команда організаторів налічує 50 осіб різного віку, які займають певні посади і виконують доручені обов’язки. Комендант керує діяльністю команди, організацією й проведенням Спартакіади. Він має трьох заступників, які спрямовують роботу своїх служб і звітують про виконання завдань. Продуктивна взаємодія служб є надзвичайно важливою, адже, якщо хоч одна з них припиняє роботу, порушується налагоджена співпраця команди, яка нагадує єдиний цільний механізм. Отже, пластова акція буде успішною лише за умови злагодженої командної роботи однодумців протягом певного часу.

Партнерською взаємодією вирізняється діяльність куреня числа (далі – к. ч.) 70 ім. Ольги Кобилянської, до якого уже 6 з 10 років пластування належить автор даного дослідження, Федюк Ярина. Дівчина займала різні посади: хорунжа (відповідальна за курінне знамено / прапор), курінна (відповідальна за курінь, усіх юначок і юнаків), скарбник (відповідальна за кошти куреня, за збір внесків), писар (відповідальна за роботу з документами).

Діяльність к. ч. 70 ім. Ольги Кобилянської почалась на установчих зборах 20 січня 2008 р., коли створили курінь у складі трьох гуртків: «Незабудки», «Рогаті метелики», «Гурамі». Зв’язковою (тобто опікункою) призначено старшу пластунку Надійку Опалинську. Цього ж дня на курінних сходинах обрали перший курінний провід. А 8 березня 2008 р. відбулась перша курінна мандрівка до м. Чернівці, на батьківщину О. Кобилянської. Ця подорож ознаменувалась церемоніалом передачі учасницям куреня курінних хусток і курінною присягою: «Я, (пластовий ступінь ПІБ), вступаючи в к. ч. 70 ім. Ольги Кобилянської, обіцяю любити свої мрії, любити рідних, друзів. Любити… Переборювати обставини, нерідко – і себе. Не даватися зневірі. Працювати над собою, щоб злетіти високо-високо. Так високо, щоб голоси тих, хто мене принижує, не долітали до мене ».

Кожна юначка куреня намагається прославити його та здобути якомога більше знань і навичок для того, щоб передати їх наступному поколінню, ставши виховником. Завдяки зусиллям юначок к. ч. 70 ім. Ольги Кобилянської у 2018 р. здобув найповажніший титул «Найкращий курінь 2017-2018 років», а серед куренів станиці Івано-Франківська на концерті-нагородженні виборов «Пластовий черевик». «Пластовий черевик» – це висока нагорода за самовдосконалення в пластовому житті, за фізичний, інтелектуальний та духовний розвиток.

Більшість пластунів з часом починають займатись виховницькою діяльністю. Для плідного функціювання Пласту необхідно виховувати таку молодь, яка готова передати свої знання та вміння іншим. Саме тому уже третій рік Федюк Ярина займається з дівчатками віком 8-9 років. В її обов’язки входить розповідати їм про можливості пластування як в Україні, так і за кордоном, проводити щотижневі сходини (заняття), де дівчатка пізнають багато нового не лише про Пласт, а й про історію України, сім’ю, навколишній світ, гармонію людини та природи тощо.

Окрім проведення сходин, для всебічного розвитку дітей організовуються різні заходи: «Дивоперегони» ‒ змагання у парку ім. Тараса Шевченка зі спортивної їзди, зокрема на роликах, велосипедах, скейтах, самокатах ; «Кіноклуб» ‒ перегляд різножанрових фільмів і мультфільмів; «Спартакіада» ‒ змагання із різних видів спорту, «Відкриття пластового року».

Необхідним і очікуваним є проведення тематичних таборів для дітей: мистецьких, розважальних, дослідницьких, екологічних, спортивних. Переважно табір організовується лише раз на рік, влітку, на два тижні. Діти мають можливість прожити цей період без батьків, відчути особисту відповідальність за своє життя й безпеку інших. Завдяки таким поїздкам з раннього віку учасники привчаються до самостійності, знаходять нових друзів і проводять багато часу на свіжому повітрі за насиченою програмою, активітетами (заняттями, іграми). Нововведенням є осінні, зимові та весняні табори під час шкільних канікул. Деколи вони проводяться у домівці зранку до вечора, деколи ‒ у горах, що є варіантом поєднання відпочинку із навчанням і набуттям досвіду спілкування, командної роботи.

Для реалізації навчальних проектів важлива фінансова допомога, яку щорічно надає мерія м. Івано-Франківська, керівництво Дитячо-юнацького пластового центру та інші організації.

Пласт формує актуальні компетентності сучасної молоді під час активітетів, вишколів, таборів, занять, деякі з них ‒ протягом усього періоду пластування. Першою компетенцією, за формулюванням НУШ, є «Спілкування державною мовою». Зауважимо, що у Пласті спілкування українською є обов’язковим не лише в Україні, а й за кордоном. Окрім того, для вступу до Пласту необхідно добре володіти українською, що можна вважати популяризацію української мови у світі.

Наступна компетентність НУШ ‒ «Знання іноземних мов». Володіння іноземними мовами є важливим і для пластунів, адже Пласт співпрацює з багатьма подібними організаціями за кордоном, зокрема з міжнародним скаутським табором Intercamp. Щорічно проводиться всесвітній з’їзд скаутів у різних країнах. Раз на чотири роки у Литві, Португалії, Німеччині, Австрії відбувається тижневий міжкрайовий з’їзд скаутів «Джемборі», на якому мовою спілкування є англійська, німецька та мова країни, де проводиться акція. Влітку 2019 р. в Україні, у місті Рівне, зібралось близько двох тисяч скаутів світу.

«Математична грамотність» у Пласті формується у старшому віці. Коли пластун досягає права організовувати та проводити акції різного масштабу, спершу курінні, міжкурінні, станичні, крайові та міжкрайові, він має справу із різними обрахунками. Цього навчають з 12 років, коли пластун/пластунка здають Першу пластову пробу. Одне із завдань проби - скласти кошторис на певну акцію, розробити фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті й суми витрат коштів. Це унікальна можливість навчитися добре організовувати певний захід, розставляти пріоритети, підраховувати загальну суму витрат і необхідну суму витрат для кожного особисто, а також можливість займатись фандрайзером, тобто пошуком спонсорів, що розвиває комунікативність.

«Компетентності в природничих науках та технологіях» є теж затребуваними серед пластунів. Адже Пласт у старшому віці – це, насамперед, саморозвиток та виживання у складних умовах. Він тісно пов’язаний із природою. Кожен пластун вміє добре орієнтуватися за картою, компасом, зірками, сонцем; знає про мешканців лісу, як рятуватися у небезпечній ситуації, які ягоди є корисними, а які шкідливими, як це перевірити. Пластуни вміють збудувати з підручних матеріалів шелест (прихисток від дощу), роздобути вогонь без сірників, профільтрувати воду для пиття. Вони, проводячи час без сучасних цифрових технологій, не нищать природу, не ламають дерев, а збирають гілля та хмиз. Усі місця після таборування прибирають, і ніхто навіть не здогадається, що на тій території могли проживати люди протягом двох тижнів. «Пластун любить красу і дбає про неї» – так звучить 13 точка пластового закону, яка означає: все живе, що нас оточує, не має постраждати від контакту з людиною.

Сьогодні спостерігаємо стрімкий розвиток інноваційних технологій, що допомагає пластунам упорядкувати усі необхідні паперові матеріали в електронному форматі для продуктивної організації різноманітних акцій, що економить час. У Пласті є можливість опанувати комп’ютерну грамотність на відповідних вишколах (Вишкіл здачі точок) і здобути вмілість «Знавець комп’ютерів 1», «Знавець комп’ютерів 2» чи «Знавець комп’ютерів 3».

«Уміння навчатися впродовж життя» - навичка, яка посіла перше місце за вибором опитуваних нами пластунів: 22% вважають її провідною компетентністю. Вона застосовується у всіх сферах пластування, особливо - в організації акцій різного рівня та складності: від щотижневого проведення сходин до організації акції крайового (всеукраїнського) рівня. Варто не боятись помилок, а проаналізувати їх, виправити недоліки та в керуванні наступними проєктами вдосконалюватись, що і є умінням навчатися впродовж життя.

Розглянувши компетентність НУШ «Ініціативність і підприємливість», зауважимо, що весь пластовий шлях – це ініціатива, адже Пласт – волонтерська організація, діяльність в якій є добровільною. Беручи на себе відповідальність за виховання дітей різного віку, проведення сходин, пластун виявляє ініціативу, яка є корисною і для саморозвитку, здобуття нових знань, досвіду. Будучи організатором Крайової Шістнадцятої Спартакіади 2019 р. в Івано-Франківську, Федюк Ярина кинула собі виклик, адже це велика відповідальність за проведення масштабної акції. Уміння комунікувати, справлятись із дедлайнами, розподіляти час і виконувати поставлені завдання – це практичні навички, які дівчина здобула й удосконалила в процесі реалізації проєкту, які є необхідними і у повсякденному житті сучасної людини.

«Соціальна та громадська компетентність» реалізується під час роботи з організацією вишколів, таборів, акцій. Співпрацюючи з Івано-Франківською міською та обласною радами, Пласт намагається сприяти розвитку міста, а місто підтримує розвиток організації. Пласт співпрацює із дитячими будинками, геріатричними пансіонатами та військовими. Допомагає нужденним продуктами, теплим одягом, власноруч виготовленими виробами, проводить майстер-класи для дітей-сиріт, вечори спілкування. Також традиційною є щорічна акція «Вифлеємський вогонь миру». На початку грудня пластуни їдуть до Вифлеєму, де запалюють свічку священним вогнем і передають його від міста до міста: спочатку – міському голові під час відкриття центральної ялинки, потім вогонь мандрує у всі церкви міста.

«Вогонь любові, вогонь добра неси у світлі ліхтаря, хай знає кожен Божий дім, ми понесем вогонь, даруючи любов усім» - з такою піснею від церкви до церкви пластуни передають вогонь, щоб на cвятвечір він палав у кожній домівці.

Мандруючи на скаутські з’їзди, такі як «Джемборі» чи Intercamp, пластун пізнає культуру, традиції та звичаї певної країни, що збагачує його культурні знання. Це нагода побачити та порівняти життя людей у світі й працювати на благо рідної країни.

Список компетентностей НУШ закриває «Екологічна грамотність і здорове життя». За пластовим законом, а саме 12 точкою, «Пластун дбає про своє здоров’я», береже здоров’я, як цінність і передумову своєї працездатності.

Свідомий пластун підприємливий, енергійний і вірить у свої власні сили, не зловживає алкоголем, не палить. До речі, за шкідливі звички можна отримати Пластову пересторогу та бути виключеним з організації на певний час чи назавжди.

Як бачимо, діяльність пластової станиці Івано-Франківська спрямована на реалізацію компетентністного підходу до виховання сучасної молоді, що дає підстави говорити про гуманістичну взаємодію Пласту з НУШ.

Директор Дитячого Юнацького Пластового Центру м. Івано-Франківська пластунка сенйорка Оксана Румак стверджує, що Пласт «впливає на формування особистості, оскільки мета Пласту – це всебічне патріотичне виховання української молоді через фізичний, розумовий та духовний розвиток, вироблення в неї якостей і прикмет доброго громадянина шляхом формування характеру у дусі ідейних основ Пласту та з допомогою самовиховної методи. Пласт формує у сучасної молоді соціальну та громадянську компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність, екологічну грамотність та здорове життя, спілкування державною та іноземними мовами тощо».

Члени проводу пластової станиці Івано-Франківська налагоджують співпрацю з навчальними закладами, громадськими та релігійними організаціями міста. Взаємодія пластунів із учнями шкіл, гімназій, ліцеїв дає можливість розвивати уміння працювати в команді, організовувати спільні заходи, формує ключові компетентності, співзвучні з концепцією НУШ.

Так, Оксана Румак зазначає, що пластування - це «постійний розвиток, можливість реалізувати себе в різноманітних проєктах, творити та бачити результат своєї праці», і називає Пласт «середовищем, де діти й дорослі мають нагоду вільно обмінюватися думками та досвідом, вчаться творчо думати й критично оцінювати те, що відбувається з ними та навколо них».

Викладені вище міркування дають підстави говорити про необхідність взаємодії НУШ із Пластом, спільною метою яких є особистісний розвиток дитини та підготовка молоді до викликів реального життя.

 Орієнтовні рекомендації щодо продуктивної співпраці НУШ і Пласту

1. Обмін досвідом пластових виховників і вчителів щодо методів виховання цифрового покоління.
2. Проведення спільних заходів для молоді (тематичних вечірок, майстер-класів, спортивних ігор, переглядів і обговорення різножанрових фільмів/вистав, мандрівок Україною), що сприятиме формуванню комунікативності, толерантності, тактовності, партнерській роботі, розширенню світогляду.
3. Спільна організація благодійних проєктів на засадах гуманності для підтримки людей з особливими потребами.
4. Міжнародне таборування як можливість познайомитись з культурами різних країн, удосконалити володіння іноземними мовами.

Сподіваємось, дане дослідження сприятиме взаємодії НУШ і Пласту у справі виховання та підготовці української молоді до викликів реального життя.