Гуру інтернет-технологій

Гуру інтернет-технологійCьогодні «Галичина» запросила на розмову Павла Федорука, наймолодшого в Україні члена-кореспондента Академії технологічних наук, доктора технічних наук, завідувача кафедри інформаційних технологій та директора Центру інформаційних технологій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Поле його досліджень пов’язане з кібернетикою, семіотикою і філософією — це телекомунікаційні технології та розробка систем дистанційного навчання. Адаптивна система дистанційного навчання і контролю знань на базі інтелектуальних інтернет-технологій, яку він розробив, викликає непідробний інтерес у наукових колах, а його оригінальні ідеї та розробки привертають увагу наукової громадськості в країнах Європи та Америки. Більше того, багато хто з колег вважає, що наша країна досягла авторитетного статусу в цьому напрямі не останньою чергою завдяки науковим досягненням П. Федорука.  

 

- Ви є автором понад 90 наукових публікацій, в т. ч. статей у фахових вітчизняних та закордонних  виданнях, монографії, підручників, авторських свідоцтв. Успішно виступаєте і головуєте на багатьох міжнародних наукових конференціях. Третій рік поспіль очолюєте секцію дистанційної освіти Міжнародної асоціації наукових досліджень у цілому світі, яка співпрацює з вченими із 40 країн і проводить наукові конференції з 30 наукових напрямів у різних регіонах планети. Керуєте підрозділом програмного та Міжнародного комітету рефері з оцінки розробок та робіт молодих вчених світу у цій галузі. Аж дивно, як ви до цього часу «не повелися» на заманливі пропозиції «буржуїнів». Як гадаєте, звідки причини такого успіху?  

 

— Добра школа. Мені поталанило на чудових вчителів, яких я завжди з вдячністю згадую. Спершу як учневі Івано-Франківської школи №18 — на вчительку англійської мови Дарію Барту. Низький уклін їй! Бо сьогодні без доброго знання англійської досягти чогось нереально: з одного боку, потрібно знати, що діється в науковому світі, щоб «не відкривати» вже відомі речі, з другого — власні наукові пошукування мають певну вагу тільки тоді, коли надруковані у міжнародних фахових виданнях.

Згодом як студентові фізмату і молодому викладачеві та науковцеві Прикарпатського університету  мені поталанило на світила вітчизняної науки: професорів і академіків Остафійчука, Мінцера, Черпінського, Теслера, Морозова, Скуріхіна. І тут не лише їхні наукові досягнення слугували певним орієнтиром. Адже щоб «виростити» науковця певного рівня, потрібно ще й вміти розкрити притаманні тільки йому позитивні риси у професійній сфері діяльності, скерувати енергію в правильне річище пошуків — це не так легко, як може виглядати на перший погляд. і тут мені знову сильно пощастило: я знайшов у них добрих вчителів, а згодом старших друзів-однодумців. За це їм велике спасибі! І останнє — це тільки вже від мене залежить — цілеспрямована щоденна праця. 

 

- Як би ви пояснили в дохідливій формі для гуманітаріїв пропоновану методику дистанційного навчання?


— Спробую. Одного дня під час заходу сонця Чжуан-цзи задрімав, і йому наснилося, що він перетворився на метелика. Так, певна річ, він — справді метелик! Та раптом йому спало на думку, що насправді цей метелик — це Чжуан-цзи, якому сниться, що він метелик. Чи, може, це метелику сниться, що це він Чжуан-цзи? Так-от, ця притча відомого китайського філософа не тільки про суб’єктивний характер істини та релятивність і умовність будь-якого поняття. Вона чи не найкраще характеризує саме швидкість і хід адаптивної форми дистанційного навчання.

Чи в селі, чи в місті ви можете «засинати» за комп’ютером, як Чжуан-цзи. А вже наша адаптивна система, як метелик, прилаштовується до рівня індивідуальних знань і можливостей користувача та в реальному часі, в режимі он-лайн, вибудовує для нього відповідну оптимальну модель навчання.

 

- І таке навчання приносить гроші? 

 

— Ясна річ, наприклад, у США річний грошовий обіг у галузі дистанційного навчання становить майже десять млрд. доларів. А щодо нашої розробки, то її успішно використовують вищі навчальні заклади як на пострадянському так і європейському просторі. Що вона принесе? Якісно вищий рівень наукової бази України у форматі сучасних комп’ютерних технологій і відповідне місце у міжнародних наукових колах.

 

- Яку останню велику міжнародну конференцію ви відвідали? 

 

— Наприкінці літа прилетів з Америки, де відбувалася велика конференція, в якій доволі успішно, вважаю, представив українську кібернетичну школу й Прикарпатський університет зокрема.  З України, до речі, я був єдиним представником. А товариство було вельми серйозне — 240 докторів наук із 42 країн світу. Жорстке рецензування кожної наукової доповіді проводять троє рецензентів на рівні доктора наук. Такі конференції відбуваються раз на рік у різних місцях земної кулі. Промоутером їх завжди виступає ІАСТЕD — асоціація фахівців з різних галузей кібернетики та новітніх технологій, яка об’єднує близько 50 наукових напрямів, у тому числі й освітянських.

Особисто я беру участь в двох конференціях, де виступаю членом програмного комітету і керівником секції мультимедійних адаптивних систем та комп’ютерних технологій в освіті. Нагадаю, що освіта за допомогою веб-технологій обіймає дуже багато напрямів — цього року працювало чотири секції. Як рецензент інших доповідачів і як головуючий виступаю на конференціях уже три роки.

 

- Хабарі, протекції і таке інше — як там у них за кордоном з цим? На належному рівні чи все запущено?


— Розчарую вас. Все на високому рівні захисту, який не допускає будь-які підтасовування чи «допомогу». Кожна робота і моя як головуючого секції в тому числі приходить до рецензентів без будь-яких посилань і реквізитів доповіді стосовно персони автора. Таким чином ніхто з рецензентів не знає, чию саме доповідь він опрацьовує. Окрім цього, рецензент мусить дотримуватися п’яти критеріїв, за якими відбувається розгляд доповіді, за кожний критерій виставляють бали, і на закінчення пишемо обррунтування, чому саме так оцінено роботу, а не інакше.


- Чому ж тоді кажуть, що наука України перебуває на низькому рівні?

 

— Загальні тенденції розвитку української науки прямо пов’язані з матеріальною та моральною мотивацією талановитих молодих науковців. Як негативний приклад: багато хто з тих, з якими я стартував у науковій сфері, сьогодні за кордоном. На жаль, у нашій державі ще не вибудувано систему мотивацій та заохочень, яка б стимулювала і притягувала в науку талановиту молодь. Звідси брак науковців молодого та середнього віку, адже важко найти переконливі аргументи для молодої людини, коли в неї немає матеріальних можливостей гідно утримувати свою сім’ю.

Очевидно тому сьогодні багато талановитої молоді вчиться за кордоном, наприклад, у Польщі. Там створено відповідні умови, навчання дешевше, студенти вивчають три іноземні мови, диплом європейського зразка. І, що головне, — чудово працює ринок спеціалістів, який відповідає потребам і запитам держави. Окрім державних програм і замовлень, за кордоном є величезна кількість різноманітних фундацій, які орієнтують молодих спеціалістів і науковців на конкретні цільові програми та проекти. Звичайно, за належного технічного й матеріального забезпечення як програм, так і їх виконавців. Поки що ми таким станом речей не можемо похвалитися. Хоч зауважу й таке: при солідних  можливостях Німеччини її молодь вчитися не дуже хоче, а наші студенти все ж вирізняються наполегливістю.


27.11.2010 Роман ІВАСІВ 3033 23
Коментарі (23)

Допитливий 2010.11.28, 14:07
На жаль лапшузвух лукавить. Тільки по даній організації навскидку посилання на міжнародний програмний комітет http://www.iasted.org/conferences/ipc-688.html http://www.iasted.org/conferences/ipc-644.html Цей чувак там єдиний, який представляє Україну і взагалі країни пострадянські. Так що дісно місцевих рогулів жаба душит.
СКЕПТ 2010.11.28, 09:07
є Люди і в Україні!
Лапшузвух 2010.11.28, 09:36
Відов такий самий академік як Янукович професор. Тіко шо переклав з англійської пару робіт ото й усе. Тому і хвалив учительку. )Ганьба!
СКЕПТ 2010.11.28, 09:48
Я би сам так подумав, але якшо чєловєка беруть в Америку керувати конференційов вчених з 40 країн світу, то тіко перекласти шось з англійскої було би замало...
Ректор 2010.11.28, 10:10
Він бува на моє місце не зазіхає?
лапшузвух 2010.11.28, 11:13
Спеціально для скепта зайшов на сайт конференції. http://www.actapress.com/Content_of_Proceeding.aspx?proceedingID=650 Нічим він там не керував. Ось доповідь: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/MMS/2010_1/01_2010_Fedoruk.pdf Наведу лише закінчення: Слід зазначити, що в даному дослідженні нами розглядались тільки загальні характеристики побудови траєкторії навчання. Насправді, треба враховувати багато інших чинників, які відіграють важливу роль у процесі навчання. Зокрема, це особливості нервової системи студента, його вміння раціонально організовувати роботу, кількість звернень до попереднього і довідкового матеріалу,випадковість відповіді і відповідність потенціалу, частка неправильних відповідей і т.д. Дані особливості будуть предметом подальших наших досліджень. Інакше кажучи, "академік" придумав спосіб автоматизовано вбивати в голови тупих спудеїв непотріб і автоматизовано штампувати дослідження на цю тему, відвідуючи конференції на Гаваях і Мауї XD
Ректор 2010.11.28, 11:49
Я стурбований (не в смислі озабочений)!
Вася К. 2010.11.28, 12:50
Вухастому лапшисту. Чо, жаба душит? Можна де завгодно знайти щось банальне ы обкакати, але факт, що дебіла можуть по кумівству "пристроїть" в Україні, а за західним бугром то не канає. Якшо кличуть хлопа туда, значить він шось та й вартує, а обстрирати ми вміємо, хвакт! Інакша ми би не були українці!
ghjk 2010.11.28, 14:10
Відразу видно, що то в Україні відбувається. Інші нації свого і за десяту частину того до неба би підносили. А внас зразу тіко посмердіти і до себе вниз в гімно потягти. Академіку респект! Більше таких і жити стане легше
пудрузмозк 2010.11.28, 15:23
звичайно, я можу і помилятися, але випадково надибав на "винахіди" "академіка" (свідоцтва №№32590-32605) О.О ХD http://www.pu.if.ua/inst/ndc/intelect/author.html та він просто автоматизована система по штампуванню непотребу!
кося 2010.11.28, 15:27
прикольний мужичок. дивно що в нашому селі такі собі самі виростають
Dfcz R 2010.11.28, 15:36
пудрумурзику. Компутєр в руках Пудрумурзика - груда металу. А компутєрна програма - взагалі непортріб незрозумілий.
академік 2010.11.28, 15:38
то можливо пудрузмозк проидумав щрсь потрібніше!!? хай поділиться з іншими... дуже легко облити брудом когось не розуміюючи нічого в цьому. А якщо турбує англійська, раджу знайти і собі хорошого вчителя!
полудазоче 2010.11.28, 17:26
Насправді все дуже просто. За участь у конференціях ІАSТЕD і дорогу туди і назад автори платять із власної кишені. Така собі дводенна відпустка за пару тисяч зелених. Мабудь на це і йдуть гроші ПУ (110тис.грн того року для медитацій гуру)
Геній 2010.11.28, 17:40
Паша, ти класний хлопець!!! Забий на всіх і роби свою справу. Це твоя справа!!!
antiplagiarism 2010.11.28, 18:04
))) виявляється IASTED входить у чорний список сайту боротьби з плаґіатом http://anti-plagiarism-org.blogspot.com/2009/01/black-list-of-conferences-and-journals.html Цитую: Роботи конференцій IASTED -це смішні карикатури.Сайт антиплаґіат послав до них 3 роботи, зґенеровані з випадкових випадковим чином і всі вони були прийняті IASTED )))
Ректор 2010.11.29, 09:59
Я дуже хвилююся.
пыпец 2010.11.29, 10:06
Ректору: ну то шо,не знаш шо робити. дістань з шафи коніни і накоти. схвильований ти наш.
Ректор 2010.11.29, 10:21
Та ж не можу Марійка не вилазить з кабінету, а на неї закарпатського тризіркового мого любимого шкода, бо ж пиє як та коняка
Геній 2010.11.28, 18:14
Чим ви хлопці переймаєтеся? Геній він і в Африці Геній!! А ви як були ніхто і звати вас ніяк - так ними і залишитеся!!
real 2010.11.28, 23:51
Виходячи з того як ригає ядом місцева посередність це дійсно яскравий представник кібернетичної науки.
Андрій 2010.11.28, 23:55
І що характерно, цілий день імітувати пошуки в інтернет каки всякої не впадло якомусь лушпарику. Подібно, що то автор статті для підвищення цікавості до публікації мудрує.
Ректор 2010.11.29, 19:28
Павле, зайди завтра до мене, треба поставити всі крапки над "і"
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1102
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2812
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

981
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1040
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1044 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3111 3

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

905

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

779

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

371

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1096
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

153
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2349
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1150
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

453
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15072
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7384
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

819
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

380
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

291
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

381
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

660
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1114