За сприяння команди «За майбутнє», директора Надвірнянського коледжу Ростислава Нагорного та директора Палацу культури Іванни Микитин вперше у Надвірній відбувся показ вистави Івано-Франківського національного театру ім. Івана Франка «Заробітчанки, або Мамо, повернись» за новелами з книги Надії Семенкович "На паперті колізею".
Нагадаємо, доки Івано-Франківськ знаходився у «червоній карантинній зоні», франківський драмтеатр гастролює Прикарпаттям.
«Оскільки Івано-Франківський національний академічний театр зараз не може ставити свої спектаклі і розпочати сезон у Франківську, ми скористались нагодою і запросили театр до нас в Надвірну зі своїм репертуаром. Сьогодні на наше запрошення спектакль «Заробітчанки, або Мамо повернись». Я особисто сама просила директора театру Ростислава Держипільського привезти саме цей спектакль, тому що тема є дуже актуальна – це така трагічна і соціальна драма. Історії наших жінок. Таких історій серед надвірнянців дуже багато, і це напевно тема, яка торкається кожної надвірнянської родини», - розповідає представниця команди «За майбутнє» Тетяна Пришляк.
Окрім «Заробітчанки» вже цих вихідних надвірнянців прем’єра - неоопера «Hamlet».
Вистава «Заробітчанки, або Мамо, повернись» розкриває всю суть нелегкої долі українок, що спіткала тисячі жінок, які полишили рідний дім в пошуках кращої долі там, де на них чекає невідомість.
«Цю виставу ми вже всім років, як граємо. Мені не настільки важко її передавати, оскільки у мене таких ситуацій вдома не було, але дуже важко в цій виставі слухати дійсно ті живі листи діточок, які оплакують важкі ситуації у своїх сім’ях, як їм важко без батьків рости. Це болюча тема наших українців. Загалом вважаю, що ми настільки сильна держава, що можемо самі дати роботу кожному. Тільки для цього треба керівників ладних. А. ну і зрозуміло що треба, мистецтво – воно допомагає», - зауважує актриса театру Мирослава Полатайко.
Глядачів чекала емоційна вистава переповнена сценами легкого гумору і великого драматизму, під час яких проглядались сльози у всіх на очах.
«Ця вистава є дуже цікавою для мене. Заробітчанство торкнулось і моєї сім’ї. Мій син зараз у Польщі, а дочка в Австрії. Проблему заробітчанства можна вирішити, але для цього потрібен час і розумна влада», - ділиться глядачка пані Леся.
Директор театру Ростислав Держипільський зауважує, що на жаль, свою актуальність вистава не втрачає уже роками.
«Це одна з тих вистав, яка протягом багатьох років, на жаль, залишається актуальною. Ця тема надзвичайно болюча, адже страждають сім’ї, а найбільше – діти, які залишаються самі. Соціальне сиріцтво в Україні є, і воно не залишає нікого байдужими», - підсумовує Держипільський.
Партнерський матеріал
