Франківські заробітчани: чому виїхали та чи планують повернутись

Фіртка поцікавилась у франківчан, які виїхали за кордон, як змінилося їхнє життя. Дане опитування не є репрезентативним, втім містить чимало цікавої інформації. Імена героїв змінені.             


Тетяна: «Я вперше поїхала за кордон у 2000 роках, в Італію. Коли їхала, то відчувала безнадію… як і те, що іншого виходу немає: щоб вижити, треба їхати».                                                                                            

Найбільшу роль в тому, щоб змінити країну зіграли гроші, бо жінка розуміла, що там заробить їх значно більше. Порівнюючи себе тодішню, коли вперше приїхала у чужу країну й теперішню - Тетяна говорить, «що збагатилася матеріально і духовно», а також зрозуміла те, що ностальгія за домівкою ніколи не проходить, бо «все-таки твоя країна, то є твоя країна, а твій дім, то є твій дім: там і трава й небо інакші й взагалі все є по-іншому», - каже жінка.                                                                                                

«В Україні я б хотіла бачити все те, що є у цивілізованих країнах Європи. А найбільше, я б хотіла бачити в нас демократію, але таку, яку я бачу тут в Італії. Бо ж демократія не означає, що кожен робить те, що хоче. Вона означає, що кожен відповідає за свої вчинки й всі є однаковими перед законом, ВСІ без винятку.

Ми приїхали в Італію з однією сумкою, з двома консервами й 100$ в кишені та добились всього самі, без сторонньої допомоги. Дай Боже, щоб наша держава так розцвіла, щоб і до нас приїжджали люди з інших країн».


Марія поїхала з рідного дому 20 років тому та обрала своєю країною сонячну Іспанію. Як і всі вона дуже сильно хвилювалася, а страх невідомості не покидав її ні на мить. Жінка запевняє, що змінила країну для того, щоб дати своїм дітям та сім’ї краще майбутнє, якого б не змогла мати, якби залишилась вдома.

На питання, як жінці живеться зараз, порівнюючи з тим часом, коли вона тільки приїхала у чужу країну, то жінка переконує, що на цю мить краще, адже є стабільність, державний захист і, чи не найважливіше, доступна якісна медицина.

«Що б я хотіла бачити в Україні з того, що є за кордоном? Податкову та медичну систему, висококваліфіковане страхування, високий рівень заробітної плати, а також, заходи, пов’язані зі збереженням природи», - каже Марія.


Олена каже, що пам’ятає, неначе то було зараз, весну 2002 року, коли вперше поїхала у свою найдовшу подорож в житті. 

«Момент, який не забуду - це коли сідаючи в автобус, цілуєш свою 5-річну дочку зі сльозами на очах і клубком в горлі, розуміючи, що через декілька хвилин ти її вже не побачиш довший час. І коли все вже було зроблено, ти задумуєшся: а чи правильно вчинила? Мені хотілось вибігти з автобуса і нікуди не їхати, але потім я поверталась до своєї поставленої мети та, стиснувши зуби, запевняла себе, що все буде добре», - згадує Олена.

Жінка каже, що у виборі країни, куди податися, трішки вагалася між Італією і Грецією, бо в обох країнах вже на той час було кілька родичів та знайомих, однак, все ж таки вибрала Італію, тому що більша країна і було більше можливостей знайти роботу.

Зараз Олена не знає і не може сказати, хто вона більше, бо майже половину життя прожила в Італії, тому і світогляд у неї європейський. Її адаптація колись була дуже важкою, але вивчивши мову, отримавши дозвіл на проживання, жінка запевняє, що можна почувати себе «людиною» і дозволяти собі все, що забажається, а не так, як в минулі часи, коли абсолютно всю зарплату намагалась передати додому.

«Яка різниця між Італією та Україною? Перше, що спадає на думку, це посмішка і привітність пересічного італійця та "сірість" нашого українця. Хочеться, щоб наші люди жили набагато краще, були привітнішими, більше відпочивали та менше хвилювались за те, як їм у кінці місяця заплатити за газ, купити ліки та ще й залишити гроші на їжу, не говорячи вже про якусь подорож! Перше, що хотілось би бачити в нас в Україні, це безплатну медицину, оснащені сучасним обладнанням лікарні, ліки виписані за рецептами. Також, супермаркети, де є постійні акції та знижки, а не регулярне підняття цін, більшу заробітну плату та високі пенсії».


Оксана: «В Італію я приїхала 14 років тому, був 2007 рік. Відчуття були такі, що не передати словами. Мені було дуже важко морально і шкода залишати своїх дітей, але я чітко розуміла, що їду для того, щоб дати їм щось краще, заради їхнього майбутнього», - переконує Оксана.

Жінка каже, що наразі їй живеться набагато краще в порівнянні з першим часом, коли тільки-но приїхала в Італію без знання мови, без підтримки, стабільності та впевненості в завтрашньому дні.

«Я б дуже хотіла, щоб наші пенсіонери були щасливими й усміхненими з приводу своєї пенсії, а не так, як зараз». 


Андрій каже, що вперше за кордон поїхав у 2015 році, коли йому був 21 рік. Хлопець запевняє, що для нього поїздка в чужу країну мала двоякі відчуття: по-перше, тому, що було важко від того, що покинув дім, однак, потім це увійшло у звичку. А по-друге, попри моральний стан і те, як було важко, він все-таки хотів побачити Європу й пожити в ній, зокрема, в Польщі та Чехії. Головною причиною тодішнього виїзду за кордон вважає низький рівень заробітної плати та загальний рівень життя. 

«Зараз я живу в Україні, але хочу звідси поїхати. Як би там наша влада не говорила, що Україна – це Європа, та насправді це не так, бо достатньо перетнути той самий кордон з сусідньою Польщею і різницю видно одразу», - каже Андрій.

На запитання, що хлопець хотів би бачити «закордонного» у своїй рідній країні, то він запевнив, що тут багато нюансів.

«Перш за все, я хотів би бачити щасливі обличчя українців, які живуть у себе в Україні, а то останнім часом я бачу тільки суцільний стрес в оточення. Дуже хочеться, щоб в українців не було думок на скільки їм відкрити робочу візу, на рік чи на пів року, а щоб були думки зовсім про інше: про своє, про домашнє… але я дуже сумніваюся, що щось зміниться, принаймні зараз, на жаль», - переконує франківець.


Вікторія: «Мені було 24 роки, коли я виїхала за кордон. Було дуже важко відкрити візу, два рази нам відмовляли, переробляли паспорти. Третього разу ми з чоловіком отримали шенгенську візу. Коли повідомили, що віза готова і через тиждень треба їхати, ми всі були неначе в траурі, було дуже важко психологічно, тому що не знали, що нас там чекає, куди їдемо, коли повернемось».

Жінка каже, що вони їхали до мами чоловіка, котра їх там чекала. У них вже було готове місце, де жити, а також їжа, однак, переконує, що все одно душа була не на місці й було дуже важко залишати рідну Україну. Найвагомішим чинником, що підштовхнув тоді їхати було безгрошів’я.

«Зараз живеться нормально, бо є фінансова стабільність. Одразу було важко, тому що хотілося додому і ти жила тільки тими думками, що поїдеш літом на місяць у відпустку на Батьківщину. Тепер розуміємо, що там нас робота не чекає, а тут вона є, як і нормальні заробітки для гідного життя».

В Україні Вікторія хотіла б бачити високу заробітну платню, хороше медичне страхування і стабільність.


Як бачимо, люди різні, а історії майже одні й ті самі, де кожен заробітчанин впізнає самого себе і свій пройдений шлях.

Причин для виїзду з України багато та у кожного вони свої: хтось їде заради задоволення матеріальних потреб сім’ї і її кращого майбутнього, хтось хоче самореалізації, інші не бачать перспектив життя в Україні, ну а хтось просто хоче змінити середовище перебування і спробувати нове життя в новій країні з перспективою повернення додому.


Ми опитали також людей у соціальних мережах Інстаграм та Фейсбук. Перше, що спитали – чи задоволені люди життям в Україні загалом (рівень життя, заробітна плата і т.д.), відповіді не здивували, адже практично всі з опитаних, а це 80 осіб відповіли, що ні - не задоволені. Однак, на питання, чи хотіли б вони поїхати в іншу країну для життя/роботи, то тут відповіді розділилися наполовину: хтось виїхав би не задумуючись, а хтось не наважився б покинути рідний дім і податися у далекі світи.

Серед тих, хто все ж таки голосував за те, що змінив би країну, найпопулярнішими є Італія, Іспанія, Канада, Англія, Польща і навіть Південна Корея та Японія.


Коментарі ()

21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

753
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

1022
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

1082
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

1015
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

1457
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1821 2

З незапам’ятних часів у Галицькому закапелку великого Опілля пекли хліб на овочах. Точніше напікали. Бо саме такий хліб довше зберігався свіжим і його готували багато.

292

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

570

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

1655

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1894
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1732
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10903
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15853
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

619
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

1873 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2459
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11631
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

1462
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

756
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1640
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2481
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3833