Фанатський рух на Івано-Франківщині або записки вболівальника з Коломиї

Мабуть у кожної футбольної команди (неважливо, професійна вона чи аматорська) є свої власні фанати. Дуже часто вони згуртовуються й створююсь так звані «ультрас». Хоча в Івано-Франківській області професійних команд немає, проте подібні прояви активної підтримки рідної команди все ж спостерігаються. Найвідомішими в краї є фанати Нафтовика, так звані «бойки» й фанати коломийських Карпат.

Не відстають від них вболівальники Кроно-Карпат та Газовика. Проте більшість команд Чемпіонату області мають підтримку лише на домашньому стадіоні. Так, за весь сезон в Коломиї, на місцевому стадіоні «Юність» лише декілька разів були присутні любителі футболу, які підтримували не місцеві Карпати, а свою команду.

Найбільше фанів приїхало до Коломиї з Брошнів-Осади. Той матч вирішував долю літнього чемпіонства, тому не дивно, що поєдинок спричинив такий ажіотаж. Менше вболівальників приїхало з Долини (матч 1 вересня Карпати 2-0 Нафтовик) та Газовика (1/8 кубка області). Ще у двох матчах були присутніми близько десятка фанів Славії (матч Карпати Славія 3-1) та Яремчі (7-1).

Вболівальників інших команд міський стадіон в Коломиї так і не побачив… Дивно, адже у Снятині чи Косові, не говорячи вже й про Івано-Франківськ, не знайшлось бодай двох десятків вболівальників щоб підтримати рідну команду. Причина? Скажете гроші? Тоді чому 10-20 людей з Отинії знайшли у своїх кишенях до 50 грн (це грубо кажучи), а в тих же фанатів з решти міст їх просто не знайшлось. Чи може справа не в гривнях, а у відстані? Тоді чому брошнівські чи долинські любителі футболу змогли приїхати, а інші – ні?
Але зараз не про це.

Крім всіх домашніх матчів Карпат у 2013 році, мені випала можливість підтримати команду з рідного міста і на виїзді. Яремче, Брошнів, Снятин, Калуш, Івано-Франківськ, Богородчани та двічі Тлумач – саме на матчах в цих містах мені довелось побувати. Та ставлення до коломийських вболівальників було різним. Почнемо від найкращого до найгіршого. Цілком нейтральним та спокійним було відношення до вболівальників у Тлумачі (матч Придністровя 2-2 Карпати). Місцеві вболівальники лише з цікавістю спостерігали за коломийською фан-зоною.

Гарним було ставлення у Снятині, Яремчі та Брошневі. Зокрема, коли коломияни завітали на стадіон у Снятині, місцеві вболівальники гостинно зустріли гостей, побажавши їм хорошої гри та приємного проведення часу. Яремчанські фани, незважаючи на поразку своїх улюбленців (0-4), відзначили силу Коломиї, побажали успіхів, запрошували до Яремчі знову й навіть обмінялися шаликами між собою. Але, на жаль, таке ставлення до людей з Коломиї було не у всіх містах. Так, в Калуші й обласному центрі до ультрас Карпат підходили директор та (увага!) охоронець стадіону. Але причинами звернень цих людей була не поведінка фанів, а звичайні футбольні речі. За словами вищезгаданого директора калушського стадіону «Хімік», коломияни створювали занадто багато шуму своєю підтримкою. Йому ж намагалися пояснити, що це частина гри й що ми знаходимось не на центральній трибуні під дахом, а збоку – на проливному дощі.. На жаль, точної ситуації з охоронцем у Івано-Франківську не знаю, адже пропустив той конфлікт. Схоже, що та ситуація була дещо схожою на ту, що трапилася в Калуші. Ну а найгіршим, як це не дивно, було ставлення до принципових суперників у Богородчанах. Судячи з суперництвом двох команд у Чемпіонаті, не дивно, що всі, кого я помітив (від дітей до стареньких дідусів), були радикально налаштовані проти гостей з Покуття.

Ось такими були мої відвідини матчів Чемпіонату Області у 2013 році. Хочеться вірити, що після усіх подій у державі, підтримка своїх команд буде на більш високому рівні, а ставлення до гостьової сторони більш теплим. Все таки люди проїжджають не один десяток кілометрів не для того щоб провокувати когось чи на емоціях вести дискусії чия команда краща, а просто підтримати своїх улюбленців.

До вашої уваги декілька фото з матчів: