У ході експертного опитування, яке проводилося з 17 лютого по 3 березня 2011 р. у місті Івано-Франківську, визначено рівень ефективності діяльності міського голови Віктора Анушкевичуса у формуванні та впровадженні місцевої політики, визначенні пріоритетів діяльності в соціально-економічній та гуманітарній сферах через 100 днів після обрання на посаду.
Одним із завдань опитування була оцінка прозорості та відкритості міського голови, характеристика залучення громади до процесів формування та реалізації місцевої політики.
Добір експертів у дослідженні проводився за методом «снігової кулі». В опитуванні взяли участь 32 експерта.
Ефективність роботи міського голови в соціально-економічній та гуманітарній сферах
Більшість експертів вважає, що діяльність міського голови на посаді в соціально-економічній сфері мала переважно ефективний характер. Зокрема, 38 % учасників опитування вважають, що робота міського голови була скоріше ефективною, ніж ні, в свою чергу тільки 9 % повністю впевнені у ефективності його діяльності. Відповідні дані свідчать скоріше про кредит довіри, якій має міський голова, ніж про цілковиті переконання в ефективній діяльності на посаді. Водночас, 38 % респондентів висловили думку, що діяльність міського голови протягом 100 днів у владі була неефективною, 15 % вагалися з відповіддю та оцінкою рівня ефективності.
Думки учасників опитування розділилися майже порівну в оцінці діяльності міського голови у вирішенні проблем в гуманітарній сфері. Загалом ефективність була оцінена експертами позитивніше порівняно з соціально-економічною сферою.
Так, 9 % опитаних вказують, що діяльність міського голови в гуманітарній сфері була ефективною, 50 % вважає, що скоріше так, ніж ні, 32 % – що така діяльність не була ефективною, 9 % вагалися з відповіддю.
Взаємини між міським головою та міською радою
Опитування засвідчило, що, на думку експертів, в місті існує конфлікт між міським головою та новообраною радою. Зокрема, 23 % опитаних експертів впевнені в цьому, 25 % респондентів впевнені, що він скоріше існує, ніж ні. Тільки 28 % учасників опитування дотримуються протилежної думки, вказуючи, що скоріше не існує. Жоден з експертів не вважає, що конфлікту не і снує, 15 % вагаються з відповіддю.
Ініціативи міського голови в соціально-економічній та гуманітарній сферах
Під час опитування експертам запропонували згадати та перерахувати ініціативи міського голови в соціально-економічній сфері. Серед усього іншого їм найбільше запам’яталося реформування ЖКГ, зокрема перехід від ЖЕКів до управляючих компаній, стимуляція створення нових ОСББ та розвиток уже існуючих, а також початок заміни каналізаційних колекторів у місті.
Називалася низка ініціатив мера стосовно ремонту інфраструктури міста, зокрема зміна дорожнього руху, ремонт доріг, капітальний ремонт вулиці Бельведерської.
Експерти згадували також й ініціативу щодо включення в угоду про соціально-економічний розвиток між ОДА та Кабінетом міністрів будівництва моста через річку Бистриця Солотвинська.
Не менш важливою, на думку експертів, є ініціатива міського голови щодо впорядкування зовнішньої реклами, відповідно – й збільшення надходження до бюджету від рекламування.
У гуманітарній сфері експертам запам’ятався конкурс на підтримку проектів від молодіжних громадських організації міста Івано-Франківська, проведення та патронування культурно-мистецьких заходів, створення піклувальних рад при загальноосвітніх навчальних закладах міста.
Іншою помітною ініціативою є план заходів на відзначення 350-ліття Івано-Франківська, а також будівництво пам’ятника Шевченку. Проте ці ілеї залишаються поки що на рівні ініціативи, особливо що стосується пам’ятника.
Один з експертів також відзначив ініціативу, що стосується збереження історико-архітектурної спадщини, а саме ініціювання обов’язкового погодження будівництва у середмісті з відділом охорони спадщини проектів.
Прорахунки та здобутки
Учасники опитування наводили приклади здобутків та прорахунків у діяльності нового міського голови, які, на їхню думку, вплинули на ситуацію в місті. Загалом вони пов’язані із суспільно-політичною ситуацією в місті, особливостями взаємин між міським головою та депутатським корпусом.
Стосовно здобутків чи прорахунків значна частина експертів висловила думку про те, що ще не достатньо часу минуло, щоб можна було оцінювати роботу міського голови. Один із експертів вважає, що політичні реалії в міські раді змушують міського голову зосереджуватись на політичній боротьбі, а не на виконанні пунктів передвиборчої програми.
До прорахунків експерти відносять постійні скандали довкола роботи комунальних підприємств, які відповідають за водо- і теплопостачання («Теплокомуненерго» та «Водотехпром») та конфлікт із депутатським корпусом.
Чи була, на Вашу думку, діяльність міського голови протягом 100 днів після обрання на посаду спрямована на вирішення проблем у соціально-економічній та соціогуманітрній сфері?
Результати експертного опитування продемонстрували, що в значній кількостей випадків діяльність міського голови щодо формування політики у сфері місцевого розвитку була скоріше декларацією про наміри вирішення проблем в соціально-економічній та гуманітарній сферах. У більшості випадків експерти вказали, що діяльність поки не спрямовувалася на вирішення цих питань. Так, 57 % учасників опитування вважають, що діяльність міського голови не була спрямована на будівництво та експлуатацію доріг місцевого значення, 50 % вказують, що не проводилося політики стосовно боротьби з безробіттям в громаді. Значною мірою це стосується розбудови інфраструктури. Тільки 25 % експертів вказують, що відбувалася політика у реформуванні ЖКГ, в той же час 47 % зазначають, що в цій сфері можна говорити тільки про наміри реалізації політики.
25 % впевнені, що реалізовувалася політика щодо залучення приватних інвестицій в економічний розвиток громади, водночас 35 % вважає, що можна говорити тільки про наміри її реалізації.
У гуманітарній сфері, на думку експертів, реалізовувалася політика в питаннях культурно-мистецьких програм та інших заходів муніципального значення (65 %). Втім, значна кількість експертів вказує, що можна говорити тільки про наміри реалізації політики. 50 % респондентів вважають, що можна говорити про наміри реалізації політики щодо забезпечення дошкільної освіти, функціонування дошкільних дитячих установ, оновлення їхньої матеріально-технічної бази. Існує певний та помітний відсоток експертів, яким важко відповісти на поставлене запитання.
Рівень прозорості політики, консультації з громадою у сфері місцевого розвитку, визначення та розв’язання місцевих проблем
Більшість експертів вважає, що міський голова проводить консультації з громадськістю в сфері місцевого розвитку, визначення та розв’язання місцевих проблем. Так. чітко впевнені, що консультації проводяться, 6 % учасників опитування, що скоріше проводяться – 40 %, значна частина респондентів вагалася з відповіддю – 18 %. У свою чергу вказують, що консультації не проводяться, 9 % експертів, скоріше не проводяться – 22 %. Переважно за відповідними даними можна говорити про опосередковану впевненість опитаних в постійному консультуванні мера та громади.
Думки експертів фактично діаметрально розділилися в оцінці рівні прозорості політики, яку проводить міській голова. Так, за результатами опитування, немає респондентів, які висловили чітку впевненість та переконання, що ця політика – прозорою. 47 % учасників опитування вважають, що відповідна політика скоріше прозора, в той же час практично така ж кількість респондентів оцінює її як непрозору. Зокрема, скоріше непрозорою – 32 %, 15 % експертів вказують, що відповідна політика – непрозора, 6 % вагалися з відповіддю.
Формат консультацій з громадою протягом 100 днів
Найбільше, на думку експертів, у консультаціях з громадою мер використовував формат проведення прес-конференцій з інформування про діяльність (67 %), тільки 15 % експертів вказують, що можна чітко говорити про оприлюднення звітів про діяльність міського голови (32 % – ні). 48 % респондентів вважають, що відбувається регулярне оприлюднення проектів рішень міського голови на сайті міської влади для обговорення громадою.
56 % респондентів вважають, що відбувається повноцінна участь міського голови у заходах громадських організацій, 45 % вказує, що спостерігається ініціювання роботи громадських рад чи інших консультаційно-дорадчих структур при міському голові, органах місцевого самоврядування. Загалом в місті широко використано різні формати залучення громади до консультацій.
| № з/п | Формат консультацій | Так | Ні | Можна говорити лише про анонсування намірів | Складно відповісти |
| 1 | Організація та проведення громадських слухань | 34 % | 12 % | 32 % | 22 % |
| 2 | Оприлюднення проектів рішень міського голови на сайті міської влади для обговорення громадою | 48 % | 9 % | 15 % | 28 % |
| 3 | Проведення регулярних консультацій міського голови з організаціями громадянського суспільства та мешканцями громади щодо місцевої політики в різних суспільно-важливих сферах | 28 % | 22 % | 22 % | 28 % |
| 4 | Оприлюднення звітів про діяльність міського голови | 15 % | 32 % | 25 % | 28 % |
| 5 | Ініціювання роботи громадських рад чи інших консультаційно-дорадчих структур при міському голові, органах місцевого самоврядування | 45 % | 9 % | 18 % | 28 % |
| 6 | Включення представників організаціями громадянського суспільства до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики при міському голові | 25 % | 28 % | 12 % | 35 % |
| 7 | Проведення прес-конференцій з інформування про діяльність міського голови | 67 % | 12 % | 6 % | 15 % |
| 8 | Участь міського голови у заходах громадських організацій | 56 % | 9 % | 12 % | 23 % |
Рівень професійності нинішнього кадрового складу міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку
Скоріше професійним кадровий склад міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку вважає переважна більшість учасників опитування (50 %). Проте жоден не вважає його чітко професійним, а 19 % вагалися з відповіддю. Скоріше непрофесійним нинішній кадровий склад міськвиконкому вважає 25 % респондентів, чітко впевнені у непрофесійності 6 %. Це свідчить про не зовсім чітко артикульовані оцінки професійності кадрового складу, а також про аванс, який експерти надали при оцінці роботи міськвиконкому.
Узагальнення
Ефективність роботи міського голови в соціально-економічній та гуманітарній сферах
Більшість експертів вважає, що діяльність міського голови на посаді в соціально-економічній сфері мала переважно ефективний характер. Зокрема, 38 % учасників опитування вважають, що робота міського голови була скоріше ефективною, ніж ні, в свою чергу тільки 9 % повністю впевнені у ефективності його діяльності. Відповідні дані свідчать скоріше про кредит довіри, якій має міський голова, ніж про цілковиті переконання в ефективній діяльності на посаді. Водночас, 38 % респондентів висловили думку, що діяльність міського голови протягом 100 днів у владі була неефективною, 15 % вагалися з відповіддю та оцінкою рівня ефективності.
Думки учасників опитування розділилися майже порівну в оцінці діяльності міського голови у вирішенні проблем в гуманітарній сфері. Загалом ефективність була оцінена експертами позитивніше порівняно з соціально-економічною сферою.
Так, 9 % опитаних вказують, що діяльність міського голови в гуманітарній сфері була ефективною, 50 % вважає, що скоріше так, ніж ні, 32 % – що така діяльність не була ефективною, 9 % вагалися з відповіддю.
Взаємини між міським головою та міською радою
Опитування засвідчило, що, на думку експертів, в місті існує конфлікт між міським головою та новообраною радою. Зокрема, 23 % опитаних експертів впевнені в цьому, 25 % респондентів впевнені, що він скоріше існує, ніж ні. Тільки 28 % учасників опитування дотримуються протилежної думки, вказуючи, що скоріше не існує. Жоден з експертів не вважає, що конфлікту не і снує, 15 % вагаються з відповіддю.
Ініціативи міського голови в соціально-економічній та гуманітарній сферах
Під час опитування експертам запропонували згадати та перерахувати ініціативи міського голови в соціально-економічній сфері. Серед усього іншого їм найбільше запам’яталося реформування ЖКГ, зокрема перехід від ЖЕКів до управляючих компаній, стимуляція створення нових ОСББ та розвиток уже існуючих, а також початок заміни каналізаційних колекторів у місті.
Називалася низка ініціатив мера стосовно ремонту інфраструктури міста, зокрема зміна дорожнього руху, ремонт доріг, капітальний ремонт вулиці Бельведерської.
Експерти згадували також й ініціативу щодо включення в угоду про соціально-економічний розвиток між ОДА та Кабінетом міністрів будівництва моста через річку Бистриця Солотвинська.
Не менш важливою, на думку експертів, є ініціатива міського голови щодо впорядкування зовнішньої реклами, відповідно – й збільшення надходження до бюджету від рекламування.
У гуманітарній сфері експертам запам’ятався конкурс на підтримку проектів від молодіжних громадських організації міста Івано-Франківська, проведення та патронування культурно-мистецьких заходів, створення піклувальних рад при загальноосвітніх навчальних закладах міста.
Іншою помітною ініціативою є план заходів на відзначення 350-ліття Івано-Франківська, а також будівництво пам’ятника Шевченку. Проте ці ілеї залишаються поки що на рівні ініціативи, особливо що стосується пам’ятника.
Один з експертів також відзначив ініціативу, що стосується збереження історико-архітектурної спадщини, а саме ініціювання обов’язкового погодження будівництва у середмісті з відділом охорони спадщини проектів.
Прорахунки та здобутки
Учасники опитування наводили приклади здобутків та прорахунків у діяльності нового міського голови, які, на їхню думку, вплинули на ситуацію в місті. Загалом вони пов’язані із суспільно-політичною ситуацією в місті, особливостями взаємин між міським головою та депутатським корпусом.
Стосовно здобутків чи прорахунків значна частина експертів висловила думку про те, що ще не достатньо часу минуло, щоб можна було оцінювати роботу міського голови. Один із експертів вважає, що політичні реалії в міські раді змушують міського голову зосереджуватись на політичній боротьбі, а не на виконанні пунктів передвиборчої програми.
До прорахунків експерти відносять постійні скандали довкола роботи комунальних підприємств, які відповідають за водо- і теплопостачання («Теплокомуненерго» та «Водотехпром») та конфлікт із депутатським корпусом.
Чи була діяльність міського голови протягом 100 днів після обрання на посаду спрямована на вирішення проблем у соціально-економічній та соціогуманітарній сферах?
Результати експертного опитування продемонстрували, що в значній кількостей випадків діяльність міського голови щодо формування політики у сфері місцевого розвитку була скоріше декларацією про наміри вирішення проблем в соціально-економічній та гуманітарній сферах. У більшості випадків експерти вказали, що діяльність поки не спрямовувалася на вирішення цих питань. Так, 57 % учасників опитування вважають, що діяльність міського голови не була спрямована на будівництво та експлуатацію доріг місцевого значення, 50 % вказують, що не проводилося політики стосовно боротьби з безробіттям в громаді. Значною мірою це стосується розбудови інфраструктури. Тільки 25 % експертів вказують, що відбувалася політика у реформуванні ЖКГ, в той же час 47 % зазначають, що в цій сфері можна говорити тільки про наміри реалізації політики.
25 % впевнені, що реалізовувалася політика щодо залучення приватних інвестицій в економічний розвиток громади, водночас 35 % вважає, що можна говорити тільки про наміри її реалізації.
У гуманітарній сфері, на думку експертів, реалізовувалася політика в питаннях культурно-мистецьких програм та інших заходів муніципального значення (65 %). Втім, значна кількість експертів вказує, що можна говорити тільки про наміри реалізації політики. 50 % респондентів вважають, що можна говорити про наміри реалізації політики щодо забезпечення дошкільної освіти, функціонування дошкільних дитячих установ, оновлення їхньої матеріально-технічної бази. Існує певний та помітний відсоток експертів, яким важко відповісти на поставлене запитання.
Рівень прозорості політики, консультації з громадою у сфері місцевого розвитку, визначення та розв’язання місцевих проблем
Більшість експертів вважає, що міський голова проводить консультації з громадськістю в сфері місцевого розвитку, визначення та розв’язання місцевих проблем. Так. чітко впевнені, що консультації проводяться, 6 % учасників опитування, що скоріше проводяться – 40 %, значна частина респондентів вагалася з відповіддю – 18 %. У свою чергу вказують, що консультації не проводяться, 9 % експертів, скоріше не проводяться – 22 %. Переважно за відповідними даними можна говорити про опосередковану впевненість опитаних в постійному консультуванні мера та громади.
Думки експертів фактично діаметрально розділилися в оцінці рівні прозорості політики, яку проводить міській голова. Так, за результатами опитування, немає респондентів, які висловили чітку впевненість та переконання, що ця політика – прозорою. 47 % учасників опитування вважають, що відповідна політика скоріше прозора, в той же час практично така ж кількість респондентів оцінює її як непрозору. Зокрема, скоріше непрозорою – 32 %, 15 % експертів вказують, що відповідна політика – непрозора, 6 % вагалися з відповіддю.
Формат консультацій з громадою протягом 100 днів
Найбільше, на думку експертів, у консультаціях з громадою мер використовував формат проведення прес-конференцій з інформування про діяльність (67 %), тільки 15 % експертів вказують, що можна чітко говорити про оприлюднення звітів про діяльність міського голови (32 % – ні). 48 % респондентів вважають, що відбувається регулярне оприлюднення проектів рішень міського голови на сайті міської влади для обговорення громадою.
56 % респондентів вважають, що відбувається повноцінна участь міського голови у заходах громадських організацій, 45 % вказує, що спостерігається ініціювання роботи громадських рад чи інших консультаційно-дорадчих структур при міському голові, органах місцевого самоврядування. Загалом в місті широко використано різні формати залучення громади до консультацій.
Рівень професійності нинішнього кадрового складу міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку
Скоріше професійним кадровий склад міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку вважає переважна більшість учасників опитування (50 %). Проте жоден не вважає його чітко професійним, а 19 % вагалися з відповіддю. Скоріше непрофесійним нинішній кадровий склад міськвиконкому вважає 25 % респондентів, чітко впевнені у непрофесійності 6 %. Це свідчить про не зовсім чітко артикульовані оцінки професійності кадрового складу, а також про аванс, який експерти надали при оцінці роботи міськвиконкому.
