Для нас це дуже знакова локація: актори Івано-Франківського драмтеатру виступили з виставою «Гуцулка Ксеня» у Ворохті (ФОТО)

Мюзикл «Гуцулка Ксеня» у виконанні митців Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Івана Франка - це поєднання сучасних технологій з українською автентикою. Саме цю виставу актори зіграли 15 серпня на стадіоні Ворохтянського ліцею, пише Фіртка.

За сюжетом, до Ворохти прибувають українські емігранти з США, аби знайти молодому хлопцеві наречену в Карпатах. Батько заповідав йому мільйон доларів, але за умови, якщо той знайде на історичній батьківщині «свідому українку» та одружиться з нею.

За словами режисера мюзиклу, народного артиста України Ростислава Держипільського прем’єра «Гуцулки Ксені» відбулася в 1939 році у Делятині.

«Цьогоріч в липні ми зіграли «Гуцулку…» й у Косові. Чому там? Бо саме в Косові свого часу мали зіграти прем’єру вистави, але на той час польський уряд заборонив це. Тоді Ярослав Барнич, автор музики лібрето, швидко зметикував і прем’єру продемонстрували у Делятині. Ми своєю чергою відновили історичну справедливість і зіграли її таки в Косові як і мало бути колись», - розповідає Ростислав Держипільський.

За його словами, у Ворохті є оселя «Говерла», про яку колись писав Барнич. Тому символічно 15-го серпня колектив зіграв виставу «Гуцулка Ксеня» в перлині Гуцульщини - Ворохті.

«Є ще одна причина, чому особисто для мене важливо зіграти саме тут і, власне, на цьому місці. Річ у тім, що тут колись була стара школа (ред. на місці стадіону Ворохтянського ліцею). Саме у цій школі вчилася моя мама, а згодом кілька років працювала вчителькою. Тому для мене це свого роду данина вже покійній мамі», - ділиться режисер.

Прем’єра «Гуцулки Ксені» у виконанні творчого колективу Івано-Франківського драмтеатру відбулася 29 грудня 2018 року.

«Загалом у драмтеатрі я почав працювати з вересня 2018 року, і тоді ж почав працювати над тренажами. Крім того, приблизно з вересня ми багато говорили про цю ідею, обдумували, писали музику. Фіксованого графіку роботи у нас не було, щодня по-різному. Репетиції, як правило, тривали з 11:00 до 14:00 та з 18:00 до 22:00 год. Звичайно, чим ближче до виступів, тим графік ставав інтенсивнішим. Але якщо зібрати весь час, то вийде десь півтора місяця загальної інтенсивної підготовки», - ділиться Дмитро Лека, головний балетмейстер театру.

За його словами, бувало й таке, що змінювали акторів. У самому театрі артистів балету немає. Тобто самі ж актори і виконують ролі, і співають, і танцюють. Івано-Франківський драматичний театр об’єднав у один колектив випускників Прикарпатського інституту мистецтв, львівських та київських театральних факультетів.

«Мені як хореографу дуже цікаво співпрацювати з акторами, бо вони, так би мовити, оживляють будь-який хореографічний номер. Буває, дивлюся, думаю, що все прикольно, а тут вони щось своє додають і виходить ще краще. Мені подобається наш колектив насамперед тим, що кожна особа унікальна. Вони всі класні, здібні, від них віє чиста, добра енергія. І це відчувають глядачі», - додає Дмитро.

Крім того, у виставах колективу, як правило, присутня «організована імпровізація». Словом, є рамки, де можна імпровізувати. Актори добре розуміють сюжет, але щоразу на виступах вкладають частинку своєї креативності, наповнюють загальну картину чимось від себе. В такі моменти кожен бере на себе відповідальність і старається зробити це якнайкраще та доречно.

««Гуцулка Ксеня» у нас дуже «виїзна» вистава. З нею ми вже були у Києві в Жовтневому палаці, у Львівському театрі опери та балету. До речі, там ми виступали неодноразово і щоразу був аншлаг. Крім того, демонстрували виставу в Косові, Делятині, Ворохті. Для нас це дуже знакові геолокації», - каже хореограф.

Зараз розпочали 83-й театральний сезон. Як правило, серпень – це час для активних репетицій у Івано-Франківському драмтеатрі. Актори приходять з відпусток і починають працювати над тренажами, згадують попередні епізоди, займаються новими постановками.

«Цьогоріч, коли ще навіть не вересень, ми вже активно всі працюємо. У нас насичений графік, і я вважаю, що це правильно. До слова, ми не знаємо як розвиватиметься ситуація з коронавірусом. Нас готують до того, що все знову закриють на карантин. Але ми стараємося встигнути демонструвати своє – українську культуру та цінності», - розповідає Дмитро Лека.

Дорогу до Ворохти колективу оплатили меценати, які, на думку акторів, зробили добру справу, адже глядачі змогли безплатно побачити виставу. Під час виступу не було жодної піар-кампанії, не роздавали листівки з рекламою. Тобто таку акцію організували лише задля культурного збагачення, обміну енергією та натхнення.

«В театрі я вже два роки. Вчилася у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. У виставі «Гуцулка Ксеня» зіграла головну героїню. Перший рік, коли тільки прийшла в театр, то я танцювала. Те, що люди називають масовкою. І для мене вестися в танці було набагато складніше, аніж вивчити слова чи пісні. Що стосується тексту зі сценарію «Гуцулки..,», то у цій акторській грі його ще не так багато, як інколи буває», - ділиться враженнями Інна Бевза, артистка драми.

Крім того, Інна розповіла кореспондентці Фіртки, що після кожного виступу «Гуцулки…» у неї «сідає» голос, адже часом доводиться співати не у своїх теситурах (ред. "теситура" - висотне положення звуків у музичному творі відносно діапазону голосу або музичного інструмента). В таких випадках дівчина іде до лікаря-фоніатра чи лора, які роблять заливку адреналіном. Для відновлення голосу потрібно приблизно 10 таких терапій двічі на рік.

За місяць митці театру дають приблизно 30-32 вистави. Про свій досвід роботи у театрі розповів й артист-вокаліст Владислав Комуницький.

«Цьогоріч у вересні буде 13 років як я у театрі. На мою думку, місія кожного театрала – жити сценою. Закінчив Київську консерваторію за спеціальністю «Оперний вокал». Але коли потрапив у 2008 році у драматичний театр в Івано-Франківську, то довелося перелаштуватися з оперного вокаліста в театрала. Тобто оперний театр і драматичний – це дещо різні речі. Але зараз мені це подобається, я вже звик», - розповідає Владислав

Митці театру поділилися, що виїзні вистави люблять особливо. Як правило, під час таких поїздок є чимало спогадів та позитивних емоцій.

«Минулого сезону, коли ми їхали з Києва, то двічі або й тричі пробивали колесо в транспорті. Тоді просто неба грали вистави для себе, співали, танцювали. Словом, підбадьорювали водія, бо він, бідолаха, самостійно мусив замінювати колесо о 4:00 год ранку», - додає Владислав.


Довідково мюзикл "Гуцулка Ксеня" це:

Лібрето і музика Ярослава Барнича.

Режисер - народний артист України Ростислав Держипільський.

Балетмейстер - Дмитро Лека.

Художник-постановник - Олеся Головач.

Серед костюмів - унікальна колекція гуцульських гунь Руслани Гончарук.

Лазерне шоу від команди «Show Service».


18.08.2021 Тіна Любчик 10092
Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

320
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2695
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1551
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2807
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1935
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1981

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

206

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

647

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

782

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2021
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29436
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11323 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5325
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

982
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1271
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23547
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1770
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

99
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1012
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1325
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2297