Для нас це дуже знакова локація: актори Івано-Франківського драмтеатру виступили з виставою «Гуцулка Ксеня» у Ворохті (ФОТО)

Мюзикл «Гуцулка Ксеня» у виконанні митців Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Івана Франка - це поєднання сучасних технологій з українською автентикою. Саме цю виставу актори зіграли 15 серпня на стадіоні Ворохтянського ліцею, пише Фіртка.

За сюжетом, до Ворохти прибувають українські емігранти з США, аби знайти молодому хлопцеві наречену в Карпатах. Батько заповідав йому мільйон доларів, але за умови, якщо той знайде на історичній батьківщині «свідому українку» та одружиться з нею.

За словами режисера мюзиклу, народного артиста України Ростислава Держипільського прем’єра «Гуцулки Ксені» відбулася в 1939 році у Делятині.

«Цьогоріч в липні ми зіграли «Гуцулку…» й у Косові. Чому там? Бо саме в Косові свого часу мали зіграти прем’єру вистави, але на той час польський уряд заборонив це. Тоді Ярослав Барнич, автор музики лібрето, швидко зметикував і прем’єру продемонстрували у Делятині. Ми своєю чергою відновили історичну справедливість і зіграли її таки в Косові як і мало бути колись», - розповідає Ростислав Держипільський.

За його словами, у Ворохті є оселя «Говерла», про яку колись писав Барнич. Тому символічно 15-го серпня колектив зіграв виставу «Гуцулка Ксеня» в перлині Гуцульщини - Ворохті.

«Є ще одна причина, чому особисто для мене важливо зіграти саме тут і, власне, на цьому місці. Річ у тім, що тут колись була стара школа (ред. на місці стадіону Ворохтянського ліцею). Саме у цій школі вчилася моя мама, а згодом кілька років працювала вчителькою. Тому для мене це свого роду данина вже покійній мамі», - ділиться режисер.

Прем’єра «Гуцулки Ксені» у виконанні творчого колективу Івано-Франківського драмтеатру відбулася 29 грудня 2018 року.

«Загалом у драмтеатрі я почав працювати з вересня 2018 року, і тоді ж почав працювати над тренажами. Крім того, приблизно з вересня ми багато говорили про цю ідею, обдумували, писали музику. Фіксованого графіку роботи у нас не було, щодня по-різному. Репетиції, як правило, тривали з 11:00 до 14:00 та з 18:00 до 22:00 год. Звичайно, чим ближче до виступів, тим графік ставав інтенсивнішим. Але якщо зібрати весь час, то вийде десь півтора місяця загальної інтенсивної підготовки», - ділиться Дмитро Лека, головний балетмейстер театру.

За його словами, бувало й таке, що змінювали акторів. У самому театрі артистів балету немає. Тобто самі ж актори і виконують ролі, і співають, і танцюють. Івано-Франківський драматичний театр об’єднав у один колектив випускників Прикарпатського інституту мистецтв, львівських та київських театральних факультетів.

«Мені як хореографу дуже цікаво співпрацювати з акторами, бо вони, так би мовити, оживляють будь-який хореографічний номер. Буває, дивлюся, думаю, що все прикольно, а тут вони щось своє додають і виходить ще краще. Мені подобається наш колектив насамперед тим, що кожна особа унікальна. Вони всі класні, здібні, від них віє чиста, добра енергія. І це відчувають глядачі», - додає Дмитро.

Крім того, у виставах колективу, як правило, присутня «організована імпровізація». Словом, є рамки, де можна імпровізувати. Актори добре розуміють сюжет, але щоразу на виступах вкладають частинку своєї креативності, наповнюють загальну картину чимось від себе. В такі моменти кожен бере на себе відповідальність і старається зробити це якнайкраще та доречно.

««Гуцулка Ксеня» у нас дуже «виїзна» вистава. З нею ми вже були у Києві в Жовтневому палаці, у Львівському театрі опери та балету. До речі, там ми виступали неодноразово і щоразу був аншлаг. Крім того, демонстрували виставу в Косові, Делятині, Ворохті. Для нас це дуже знакові геолокації», - каже хореограф.

Зараз розпочали 83-й театральний сезон. Як правило, серпень – це час для активних репетицій у Івано-Франківському драмтеатрі. Актори приходять з відпусток і починають працювати над тренажами, згадують попередні епізоди, займаються новими постановками.

«Цьогоріч, коли ще навіть не вересень, ми вже активно всі працюємо. У нас насичений графік, і я вважаю, що це правильно. До слова, ми не знаємо як розвиватиметься ситуація з коронавірусом. Нас готують до того, що все знову закриють на карантин. Але ми стараємося встигнути демонструвати своє – українську культуру та цінності», - розповідає Дмитро Лека.

Дорогу до Ворохти колективу оплатили меценати, які, на думку акторів, зробили добру справу, адже глядачі змогли безплатно побачити виставу. Під час виступу не було жодної піар-кампанії, не роздавали листівки з рекламою. Тобто таку акцію організували лише задля культурного збагачення, обміну енергією та натхнення.

«В театрі я вже два роки. Вчилася у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. У виставі «Гуцулка Ксеня» зіграла головну героїню. Перший рік, коли тільки прийшла в театр, то я танцювала. Те, що люди називають масовкою. І для мене вестися в танці було набагато складніше, аніж вивчити слова чи пісні. Що стосується тексту зі сценарію «Гуцулки..,», то у цій акторській грі його ще не так багато, як інколи буває», - ділиться враженнями Інна Бевза, артистка драми.

Крім того, Інна розповіла кореспондентці Фіртки, що після кожного виступу «Гуцулки…» у неї «сідає» голос, адже часом доводиться співати не у своїх теситурах (ред. "теситура" - висотне положення звуків у музичному творі відносно діапазону голосу або музичного інструмента). В таких випадках дівчина іде до лікаря-фоніатра чи лора, які роблять заливку адреналіном. Для відновлення голосу потрібно приблизно 10 таких терапій двічі на рік.

За місяць митці театру дають приблизно 30-32 вистави. Про свій досвід роботи у театрі розповів й артист-вокаліст Владислав Комуницький.

«Цьогоріч у вересні буде 13 років як я у театрі. На мою думку, місія кожного театрала – жити сценою. Закінчив Київську консерваторію за спеціальністю «Оперний вокал». Але коли потрапив у 2008 році у драматичний театр в Івано-Франківську, то довелося перелаштуватися з оперного вокаліста в театрала. Тобто оперний театр і драматичний – це дещо різні речі. Але зараз мені це подобається, я вже звик», - розповідає Владислав

Митці театру поділилися, що виїзні вистави люблять особливо. Як правило, під час таких поїздок є чимало спогадів та позитивних емоцій.

«Минулого сезону, коли ми їхали з Києва, то двічі або й тричі пробивали колесо в транспорті. Тоді просто неба грали вистави для себе, співали, танцювали. Словом, підбадьорювали водія, бо він, бідолаха, самостійно мусив замінювати колесо о 4:00 год ранку», - додає Владислав.


Довідково мюзикл "Гуцулка Ксеня" це:

Лібрето і музика Ярослава Барнича.

Режисер - народний артист України Ростислав Держипільський.

Балетмейстер - Дмитро Лека.

Художник-постановник - Олеся Головач.

Серед костюмів - унікальна колекція гуцульських гунь Руслани Гончарук.

Лазерне шоу від команди «Show Service».


18.08.2021 Тіна Любчик 9191
Коментарі ()

18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

3466
15.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

6348 8
10.11.2025
Катерина Гришко

Суд скасував звернення Івано-Франківської міської ради про посилення інституту сім’ї. Проте, у рішенні не йдеться про заборону абортів.    

1357
06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2528
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1410
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2631 1

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

1225

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

376

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2336

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

958
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2002
11.11.2025

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

6433 2
05.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10888
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1141
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

7986
08.11.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8980
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14555
17.11.2025

Івано-Франківський театр драми і комедії, який колись мав назву «Новий театр», нині працює в мінімальному складі.  

1577 1
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

384
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1083
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

946
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1390