За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Києві, Полтавській, Донецькій, Запорізькій і Хмельницькій областях.
Про це повідомляє Фіртка з посиланням на Міністерство охорони здоров'я України.
Зокрема, у Києві коронавірус діагностували 1 743 осіб. У Полтавській області зафіксували 1 060 нових випадків захворювання.
У Донецькій області зареєстрували 948 випадків інфікування, а у Запорізькій – 906. Водночас у Хмельницькій області COVID-19 виявили у 808 осіб.
В Івано-Франківській області за добу 525 нових підтверджених випадків. Крім того, в області одужали – 495 осіб, летальних випадків – 20.
Так, за весь час пандемії в області захворіли 119 072 особи. Зокрема, захворіли – 5 668 дітей, медичних працівників – 3 438, одужали – 100 770 осіб, летальних випадків – 2 788.
Крім того, в області здійснили тестувань за добу:
-
методом ПЛР – 2 178 досліджень;
-
методом ІФА – 269 досліджень.
читайте також: Очільник BioNTech припускає, що вакцинуватися проти COVID-19 треба буде щороку
Кількість захворювань в інших регіонах за добу:
- Вінницька область – 659 випадків;
- Волинська область – 581 випадок;
- Дніпропетровська область – 674 випадки;
- Житомирська область – 341 випадок;
- Закарпатська область – 403 випадки;
- Київська область – 795 випадків;
- Кіровоградська область – 162 випадки;
- Луганська область – 336 випадків;
- Львівська область – 511 випадків;
- Миколаївська область – 556 випадків;
- Одеська область – 491 випадок;
- Рівненська область – 619 випадків;
- Сумська область – 324 випадки;
- Тернопільська область – 275 випадків;
- Харківська область – 562 випадки;
- Херсонська область – 223 випадки;
- Черкаська область – 518 випадків;
- Чернівецька область – 173 випадки;
- Чернігівська область – 132 випадки.
14 325 нових випадків COVID-19 зафіксували в Україні станом на 24 листопада 2021 року. Зокрема, захворіли 1183 дитини та 287 медпрацівників.
В Україні діє адаптивний карантин, коли регіони поділяють на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони епіднебезпеки.
З 23 вересня по всій Україні запровадили «жовту» зону. Проте, станом на 24 листопада в Україні вісімнадцять регіонів та Київ перебувають у «червоній» зоні епіднебезпеки.
Йдеться про Херсонську, Миколаївську, Рівненську, Сумську, Запорізьку, Одеську, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Івано-Франківську, Київську, Луганську, Львівську, Хмельницьку, Вінницьку, Волинську, Черкаську та Чернігівську області.
Зокрема, у цих областях без обмежень працюватимуть тільки аптеки, продовольчі й ветеринарні магазини, АЗС та банки. Натомість робота ресторанів, кав'ярень, спортзалів, кінотеатрів та непродовольчих магазинів можлива лише за повної вакцинації персоналу та відвідувачів.
Наразі у «помаранчевій» зоні епіднебезпеки чотири області: Закарпатська, Чернівецька, Полтавська та Харківська.
У «жовтій» зоні – Тернопільська та Кіровоградська області.
Зауважимо, що Луганська та Львівська області вийдуть з «червоної» зони цього тижня. Зокрема, Луганщина та Львівщина опинились у «червоній» зоні 30 жовтня. За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, області покидають цей рівень відповідно до карантинних індикаторів.
читайте також: Дослідження: відомо, чи захищає носіння маски від COVID-19
До слова, Україна продовжує нарощувати темпи вакцинації.
Від початку вакцинальної кампанії щепили 13 000 634 людини, з них отримали одну дозу – 13 000 632 людини, повністю імунізовані та отримали дві дози – 10 225 182 людини.
Загалом провели 23 225 814 щеплень.
Заразом 88,2% госпіталізованих із COVID-19 минулого тижня – невакциновані та не мали жодної дози антиковідної вакцини.
В Україні працює понад 3 тисячі пунктів щеплень та 400 центрів масової вакцинації. Йдеться про лікарні, торгово-розважальні та культурні центри, деякі відділення Укрпошти та залізничні вокзали.
Переглянути перелік пунктів щеплення та центрів масової вакцинації можна на офіційному сайті кампанії вакцинації проти COVID-19.
Нагадаємо, категорія респондентів, які взагалі не хочуть вакцинуватися, головною причиною називають недовіру до будь-яких вакцин — 48%. Ця мотивація переважає над усіма іншими.
Зокрема, 15% українців переконані, що вакцинація — досліди над людьми, а 5% вважають, що в принципі будь-які щеплення шкодять.
На противагу — основним аргументом на користь вакцинації для українців найчастіше є бажання вберегти себе та оточуючих — 42%.
Крім того, експерти констатують початок спаду захворюваності в Україні.
«За тиждень у країні рівень захворюваності скоротився на 20%, а рівень госпіталізацій — на 19%. Однак все ще існує високий ризик повторного зростання, як показує ситуація в Європі», — зазначив керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки (KSE) Юрій Ганиченко.
Водночас, окрім Луганської та Львівської області, найближчим часом можуть вийти з «червоної» зони Київ, Донецька, Одеська і Херсонська області.
Серед ускладнень COVID-19 дослідження все частіше називають тромбоз.
Для початку варто розібратись, про що йдеться. Тромбоз – це стан, за якого у людини утворюються згустки крові в судинах, тобто тромби. Залежно від місця їх утворення, тромбоз може бути – венозний чи артеріальний.
Найчастіше тромби утворюються у глибокій вені ноги та можуть пересуватись по кровоносним судинам й потрапляти у легені (тромбоемболія легеневої артерії - ТЕЛА). Тромбоз глибоких вен та ТЕЛА потенційно можуть призвести до смерті.
До ознак і симптомів тромбозу належать: біль і/або чутливість у литці або стегні, набряк ноги, стопи або щиколотки, почервоніння і/або помітна зміна кольору тіла.
Задишка, часте дихання, біль у грудях, швидкий пульс, запаморочення і/або втрата свідомості можуть бути ознаками та симптомами тромбоемболії легеневої артерії.
До факторів ризику утворення тромбів відносять куріння, вживання протизаплідних пігулок, варикозне розширення вен, малорухливий спосіб життя, ожиріння, вагітність, вживання алкоголю тощо. Крім того, до факторів утворення тромбів відноситься тривале перебування на лікарняному ліжку, хірургічні операції, онкологічні захворювання, випадки тромбозів у родині.
Зв’язок із COVID-19
Наразі все частіше з’являються наукові підтвердження про порушення функції згортання крові, яка призводить до утворення тромбів, у хворих на COVID-19. Окремі дослідження стверджують, що тромбоемболія легеневої артерії наявна у більшої частини померлих внаслідок COVID-19.
Ще одне дослідження, яке провели у Франції та Нідерландах, свідчить, що близько 20-30% пацієнтів, які важко перенесли коронавірусну хворобу, мають тромботичні ускладнення.
Механізми утворення тромбів у хворих на COVID-19 все ще вивчаються, оскільки різні тромби формуються різними шляхами. Це може бути своєрідна захисна реакція організму на COVID-19. Інша гіпотеза полягає в тому, що SARS-CoV-2 атакує ендотеліальні клітини (клітини, що вистилають судини), які відповідають за протидію утворенню тромбів.
Попри те, що питання утворення тромбів у хворих на COVID-19 досі вивчається, методи його лікування та профілактики є доказовими та відомі лікарям.
У будь-якому разі, тромбоз у хворих на COVID-19 – доволі поширене явище, яке може мати незворотні наслідки для життя людини.
Вакцинація та тромбоз
Вакцинація проти COVID-19 мінімізує ризик тяжкого перебігу коронавірусної хвороби та смерті.
Водночас у ЗМІ можна зустріти як багато фейків, так і справжніх повідомлень про зв’язок вакцинації та тромбозу.
Наразі відомо, що щеплення вакциною AstraZeneca в надзвичайно рідкісних випадках може бути пов’язане з розвитком тромбозу. Наразі мова йде про можливий зв’язок, а не про доведений. Йдеться про одну людину із 50 тисяч у віці до 50 років, тобто вірогідність складає 0,002%, та про одну людину на 100 тисяч віком від 50 років – вірогідність 0,001%.
У той самий час частота утворення тромбів, як за важкого, так і за легкого перебігу COVID-19, значно вища, ніж через вакцинацію.
Саме тому ризик тромбозу внаслідок перенесеної хвороби є в рази вищим та не є співмірним із можливим ризиком розвитку тромбозу від вакцинації, яка, між іншим, надійно захищає людину від цього та інших негативних наслідків коронавірусної хвороби.
читайте також: Pfizer: пігулка Paxlovid на 89% знижує ризик смерті та госпіталізації через COVID-19
Україна пройшла пік смертності від COVID-19, повідомила Національна академія наук, яка оприлюднила прогноз розвитку пандемії в Україні на 24 листопада – 7 грудня 2021 року.
«В останні два тижні епідемія спадала за всіма показниками. У порівнянні з піковими значеннями, кількість позитивних ПЛР-тестів скоротилася на 53%, нових виявлень поменшало на 30%, зайнятих ліжок у лікарнях – на 19%, добові госпіталізації зменшилися на 30%, смертність – на 9%. Найпізніше було пройдено пік смертності: 8–12 листопада 2021 року», – йдеться в повідомленні.
За даними НАН, спадання захворюваності спостерігається в усіх регіонах України, крім Закарпатської та Кіровоградської областей.
Попередній аналіз надлишкової смертності показав, що загальна смертність від причин, пов’язаних із COVID-19, протягом усього періоду епідемії в Україні у 2,15 раза перевищує зареєстровану смертність від COVID-19.
Наразі єдиною альтернативою локдауну є масова вакцинація. Уряд не планує вводити повний локдаун. Навіть у «червоних» зонах бізнес і громадські заклади працюватимуть при повній вакцинації всіх працівників і відвідувачів.
Нагадаємо, у понад п'ять разів вища ймовірність повторного захворювання у тих, хто раніше хворів, ніж у вакцинованих.
Крім того, дослідження у Франції свідчить про те, що вакцинація ефективно запобігає випадкам складного перебігу COVID-19, навіть при інфікуванні штамом «Delta».
Додамо, що людям з ослабленою імунною системою радять отримати додаткову дозу вакцини проти COVID-19.
Водночас, згідно з дослідженням, додаткове щеплення вакциною іншого виробника, ніж перші дві дози, є ефективним та безпечним.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Відомо, чому українці бояться вакцинації проти COVID-19
Дослідження: відомо, чи захищає носіння маски від COVID-19
Опитування: понад 55% українців не бояться захворіти на COVID-19
Ні стажу, ні зарплатні: на скільки відсторонюватимуть невакцинованих працівників
