Від початку року в Україні зафіксовані понад два десятки випадків продажу підроблених медичних препаратів. Ця проблема не обійшла стороною й Галичину. В Івано-Франківську нещодавно зафіксовані два випадки продажу фальсифікованих медичних препаратів. Зрозуміло, що таких злочинів насправді значно більше. Адже підробка медичних препаратів – вигідний спосіб заробляти гроші. Підробляють різні ліки. Але, найбільше підробляються ті ліки, які входять до топ десятки найбільш рекламованих по телебаченню та в інших ЗМІ.
Минулого тижня в Івано-Франківську відбулося засідання в прес-центрі «Вектор» на тему «Підроблені ліки в аптеках Галичини». Доповідачами перед журналістами виступили: Надія Шпур, начальник Івано-Франківської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, депутат Івано-Франківської міської ради, В. Чорноус, Іван Венгринюк, комерційний директор фармацевтичної компанії «Іва-Фарм” та Андрій Микитин, заступник голови правління всеукраїнської Коаліції ВІЛ-сервісних організацій України. Доповідачів на цю прес-конференцію було обрано на круглому столі, що відбувся попередньо 4 березня.
А ще перед тим Коаліцією ВІЛ-сервісних організацій України було проведено опитування в Івано-Франківську, у Львові та в Тернополі на предмет виявлення підроблених медичних препаратів.
Власники аптечних мереж не заперечують фактів того, що окремі продавці чи завідуючі їх аптек самостійно можуть збувати фальсифікат в їх установах. Такі випадки можуть бути зафіксовані відповідними службами, що беруть ліки на аналіз. Проте, як свідчить практика, ця процедура носить більше формальний характер. І відповідно ліки, які вибірково забираються на аналіз, не дають справжньої цифри зловживань в цій галузі. А це головним чином пов’язано з тим, що не поступають скарги від пацієнтів та лікарів, щоб сфокусувати перевірку на певних препаратах, від слідкувати їх походження та можливі шляхи легалізації.
Тим часом декотрі лікарі щиро зізнаються в тому, що неодноразово хворі скаржилися їм на не ефективність лікарських середників, придбаних в аптечних заклад в тому числі й у тих кіосках, які розміщені в лікарнях. Найбільше підробляють знеболюючі препарати, антибіотики, противірусні, препарати для лікування шлунково-кишкових та серцевих недуг, а також хвороб печінки та підшлункової залози. Часто хворі помічають, що звичний для них препарат яким вони користувалися впродовж довшого часу не діє. Лікарі в таких випадках радять придбати інші ліки. Здебільшого шкоди здоров’ю тих, хто придбав фальсифіковані ліки, немає. Але цінні компоненти замінюють анальгіном або ще чимось на зразок нього. Отож куплений препарат фактично не діє.
«За статистикою ВООЗ, неякісні ліки в Україні становлять 1,2 %, підроблені – 0,01 %, - твердить Надія Шпур. - При цьому в Івано-Франківській області було виявлено лише одну підроблену назву медпрепарату. Йдеться, зокрема, про лікарський препарат на основі панкреатину «Мезим», який активно рекламується по телебаченню як ефективний засіб від шлунково-кишкових розладів».
Фальсифіковані ліки завозять до Івано-Франківська з Києва, Львова та Харкова. Встановити безпосередніх постачальників майже неможливо. Адже ліки переходять через багато посередницьких структур. Як заявляє колишній інспектор за контролем щодо обігу лікарських засобів у області Марія Дикан, шляхи обігу фальсифікованих медпрепаратів на рівні аптеки чи медичної лабораторії не встановиш: “Це і в аптеці важко, і в лабораторії важко. Ті особи, які підробляють ліки, з кожним роком купують дорожче обладнання. Вони удосконалюються, покращують кваліфікацію”.
Представники товариства захисту прав споживачів повідомляють, що скарг від населення щодо придбання фальсифікованих препаратів практично не поступає. Це пов’язано з тим, що немає інформаційної кампанії, а також з урізаними правами самих товариств. Так представники згаданої установи нарікають на те, що вони на кожну скаргу для реагування повинні отримувати погодження з їх головного офісу у Києві і тільки тоді приступати до перевірки, причому попередньо повідомивши аптеку в 10 - ти денний термін.
Депутат Івано-Франківської міськради, юрист Володимир Чорноус вважає, що протидіяти фальшуванню мадпрепартів треба на законодавчому рівні. Він, зокрема, обурений тим, що штрафи за порушення ліцензійних умов аптечними закладами навіть в разі виявлення порушень прив’язані не до мінімальної зарплати, а до неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто вони кратні цифрі 17 гривень. Звичайно оплатити такі штрафи власникам не так вже й накладно.
Надія Шпур навела статистику правопорушень, виявлених держінспекцією впродовж минулого року на Прикарпатті. Так в результаті проведених перевірок було вивалено 225 фактів невідповідності матеріально-технічної бази фармацевтичних закладів встановленим нормативам, 153 факти недотримання в таких закладах санітарних норм та гігієнічних нормативів, 150 фактів недотримання умов зберігання лікарських препаратів, 66 фактів реалізації медичних препаратів, термін придатності яких закінчився, 49 випадків здійснення торгівлі ліками особами, кваліфікаційний рівень яких не відповідає встановленим стандартам і 3 факти реалізації медпрепаратів особами без спеціальної освіти, 16 фактів продажу незареєстрованих і 15 - заборонених до реалізації лікарських препаратів, 5 фактів не відповідності ліків маркуванню на упаковках та інші.
«Рекламу ліків та біоактивних добавок необхідно заборонити – такий рецепт вбачає у вирішенні проблематики Іван Венгринюк, представник фармацевтичної кампанії, який має 40 років стажу роботи в цій галузі. – А ще, треба зобов’язати продавати всі ліки за рецептами, тоді буде порядок. А так ми стикаємося з самолікуванням на кожному кроці».
І. Венгринюк входить до керівних органів всеукраїнської асоціації фармацевтів, і заявляє, що українські фармацевтичні заводи нічим не гірші за іноземні. Проблема полягає в тому, що часто під впливом реклами в ЗМІ у людей спрацьовує так званий ефект плацебо, коли людина психологічно налаштовує себе на думку, що дорогі, проте розрекламовані імпортні ліки є більш ефективними, ніж дешеві вітчизняні і тоді ефективність генериків значно зменшується. Як стверджує І.Венгринюк, доля впливу ефекту плацебо становить до 40%.
«Треба залучати до більш активної роботи в протидії поширенню підроблених ліків громадські організації, -переконаний Андрій Микитин, представник недержавного сектору.
- Люди часто не знають, як діяти у випадках придбання неякісних ліків, куди скаржитися. Зрештою, немає позитивних історій, аби люди домоглися компенсації чи бодай повернення коштів за ліки, які не діють».
Постачання аптек фальсифікованими чи неякісними ліками поставлене на широку ногу. Участь у ньому беруть і підпільні виробництва, де ведеться розфасовка фальсифікату в упаковки відомих брендів, і міжнародні перевізники, і певні зарубіжні фірми і, очевидно, корумповані українські чиновники. Плюс недобросовісні лікарі, для яких наповнення власних гаманців стоїть вище за клятву Гіппократа. І все разом в кінцевому підсумку повсякденно і повсякчасно створює масові реальні загрози здоров’ю української нації.
Василь Хом’як, «ОстроВ»
