Чому деякі люди безпідставно жорстокі

Навмисно завдати болю комусь, хто нічого вам не зробив і нічим вам не загрожує, здається немислимою жорстокістю. Однак це трапляється частіше, ніж ми собі уявляємо. Чому люди на це здатні?

Про це пише Фіртка з посиланням на BBC NEWS Україна.

Чому деякі люди поводяться надзвичайно жорстоко з тими, хто не становить для них жодної загрози - іноді навіть із власними дітьми? Звідки береться така поведінка і чи є в ній якийсь сенс? - Рут, 45 років, Лондон.

Людина - це гордість і потолоч Всесвіту, писав французький філософ Блез Паскаль у 1658 році. З того часу мало що змінилося. Ми кохаємо і ненавидимо. Ми допомагаємо і шкодимо. Ми простягаємо руку і встромляємо ніж.

Ми розуміємо, коли хтось завдає удару у відповідь або захищаючи себе. Але коли кривдять невинного, ми завжди дивуємося "Як ти міг?"

Люди зазвичай щось роблять, щоб отримати задоволення або уникнути болю. Більшість із нас, заподіявши шкоду іншому, відчуває біль цієї людини. І нам це відчуття не подобається.

І отже, коли людина завдає болю комусь, хто не несе для неї загрози, це може мати дві причини: або вона не здатна до співчуття, або біль іншого приносить їй задоволення.

Є й ще одна причина - кривдник може бути переконаним, що загроза існує, навіть коли це не так. І якщо він не відчуває загрози своєму фізичному здоров'ю або гаманцю, він може побоюватися, приміром, за свій соціальний статус. Це пояснює, чому люди іноді шкодять тим, хто допомагає їм матеріально.

Ліберальні суспільства вважають, що завдати комусь шкоди - це значить змусити когось страждати. Однак з цим згодні не всі філософи. Чи можлива все ще у XXI столітті жорстокість во благо?


Садисти та психопати

Людину, яка отримує задоволення від болю або приниження іншого, називають садистом. Садисти здатні відчувати біль інших, навіть гостріше за багатьох, але на відміну від більшості людей, їм це відчуття подобається. Принаймні до того моменту, коли страждання скінчиться, і садист може відчути докори сумління.

Зазвичай ми уявляємо садистів катами та вбивцями. Проте існує й менш екстремальний, але більш поширений повсякденний садизм.

Побутові садисти отримують задоволення, завдаючи комусь шкоди або спостерігаючи за стражданнями інших людей. Їм подобаються сцени насильства у фільмах, вони люблять бійки і їх цікавлять тортури. Таких людей небагато, але й не мало. В одному дослідженні близько 6% студентів визнали, що отримують задоволення, кривдячи інших.

Побутовий садист - це інтернет-троль або шкільний хуліган, який цькує однокласників. В рольових онлайн-іграх вони будуть тими шкідниками, які псують всім гру. Їм подобаються жорстокі комп'ютерні ігри. І що більше вони грають, то більшим стає їхній садизм.

На відміну від садистів, психопати не завдають болю тільки заради задоволення (хоча іноді можуть). Завдаючи шкоди іншим, психопати намагаються досягнути певної мети. І якщо через страждання іншого вони отримають те, чого хочуть, нехай буде так.

Вони поводяться так, тому що вони рідше відчувають жалість, докори сумління чи страх. Вони також чудово вміють визначати почуття інших людей, але їх самих ці почуття залишають байдужими.

Це дуже небезпечне поєднання навичок. Протягом тисячоліть люди одомашнилися. Завдяки цьому нам складно завдавати болю іншим. Ті, хто шкодив, катував або вбивав, часто страждають від цього всю решту життя.

Однак головною рисою психопатії є неспровоковане насильство.

Було б непогано, якби ми завжди могли визначити психопата, зустрівшись із ним, побачивши обличчя людини або недовго поспілкувавшись із нею.

На жаль, психопатам це добре відомо, а тому вони чудово навчилися справляти гарне перше враження.

На щастя, психопатичні риси мають лише 0,5% людей. Але серед ув'язнених їхня частка більше - близько 8% чоловіків та 2% жінок.

До того ж не всі психопати небезпечні. Асоціальні психопати отримують гострі відчуття від наркотиків або ризикових дій.

Тоді як просоціальні психопати, навпаки, шукають емоцій у безстрашному пошуку нових ідей.

Оскільки наше суспільство ґрунтується на інноваціях, просоціальні психопати змінюють світ для всіх нас. Хоча в цьому все одно є як хороше, так і погане.


Звідки ці риси?

Ніхто насправді не знає, чому деякі люди стають садистами. Дехто припускає, що садизм був необхідним для пристосування, наприклад, для того, щоби вбивати тварин під час полювання. На думку інших, завдяки садизму люди здобули владу.

Італійський філософ і дипломат Нікколо Макіавеллі одного разу припустив, що "безлад створює час, а не люди". Сучасна неврологія підтверджує, що садизм може бути тактикою виживання у скрутні часи.

Коли певної їжі починає бракувати, рівень нейромедіатора серотоніну в мозку починає падати. Ми стаємо більш схильними завдавати біль, оскільки це починає приносити нам задоволення.

Психопатія також може бути способом адаптації. Деякі дослідження навіть пов'язують вищий рівень психопатії з більшою здатністю до продовження роду. Однак причиною цього може бути те, що психопати мають репродуктивну перевагу саме у суворих умовах.

Дійсно, психопатія процвітає у нестабільному світі із жорсткою конкуренцією. Психопати - майстри маніпуляції. Їхня імпульсивність та відсутність страху допомагають їм ризикувати і добиватися швидкого успіху.

У фільмі "Волл-стріт" психопат Гордон Гекко заробляє мільйони. Проте, хоча психопатія може бути перевагою у корпоративному світі, припущення, що більшість психопатів досягають лідерських позицій, є хибним.

Зв'язок психопатії з креативністю може також пояснити живучість цієї риси. Математик Ерік Вайнштейн стверджує, що неприємні люди рухають прогрес.

Однак, якщо ваше оточення підтримує творче мислення, неприємну вдачу менше пов'язують з творчістю.

Садизм і психопатія також пов'язані з іншими рисами особистості, як-от нарцисизм і макіавеллізм. Разом вони створюють "темну тріаду особистості".

Ці риси мають доволі великий спадковий компонент. Іншими словами, деякі люди просто такими народжуються. З іншого боку, батьки з високим компонентом темної тріади передають ці риси своїм дітям, жорстоко поводячись з ними.

Так само ми можемо наслідувати певну поведінку, спостерігаючи за людьми поруч. І отже, зменшення жорстокості в світі залежить від кожного з нас.


Страх і дегуманізація

Садизм передбачає насолоду від приниження та болю іншої людини. Проте ми часто чуємо також, що жорстокість провокує дегуманізація людей, позбавлення людини її людського статусу.

Потенційних жертв називають собаками, вошами або тарганами, позбавляючи їх прав людей і полегшуючи таким чином заподіяння їм шкоди.

У цьому є велика частка правди. Дослідження свідчать, що коли хтось порушує соціальну норму, наш мозок сприймає їхні обличчя як менш людські. Таким чином нам стає легше карати людей, які порушують норми поведінки.

З іншого боку, є великою ілюзією вважати, що якщо ми бачимо в комусь людину, ми не заподіємо йому шкоди. Психолог Пол Блум впевнений, що найжорстокіша поведінка часто трапляється саме тоді, коли ми бачимо в людині людину, яка не хоче терпіти біль, приниження чи деградацію.

Нацисти дегуманізували євреїв, називаючи їх шкідниками та вошами. Проте нацисти принижували, катували та вбивали євреїв саме тому, що вважали їх людьми, які страждають від такого ставлення.


Покарання доброчинця

Доволі часто люди шкодять тим, хто робить добро. Уявіть, що ви граєте в економічну гру, в якій ви та інші гравці можете інвестувати у спільний фонд. Що більше грошей ви в нього вкладаєте, то більше виплат отримуєте.

Крім того, фонд виплачує гроші всім гравцям, незалежно від того, робили вони інвестиції чи ні.

Наприкінці гри вам дається можливість покарати інших гравців, заплативши за це гроші. Для цього ви віддаєте частину свого заробітку, а в обраного вами гравця гроші забирають повністю. Іншими словами, вам дається можливість зробити щось погане.

Більшість гравців зазвичай карають тих, хто вклав у фонд мало грошей або взагалі нічого.

Втім, є й такі, хто карає учасників за більші інвестиції, ніж вони зробили самі. Здається, це не має сенсу. Щедрі гравці збільшують виплати і для вас теж - тож за що їх карати?

Це явище має назву "покарання доброчинця", і воно вельми поширене в світі. У суспільствах мисливців-збирачів успішних мисливців сварять за надто великий улов, хоча він й означає, що кожен отримає більше м'яса.

Гілларі Клінтон, вочевидь, також стала жертвою "покарання доброчинця", оскільки її кампанія в президентських виборах 2016 року базувалася на правах людини.

Покарання доброчинця можна пояснити нашою схильністю опиратися успіху інших учасників групи. Менш щедрий гравець у вищевказаній економічній грі може відчувати, що більш щедрого гравця сприйматимуть як кращого співучасника.

Більш щедра людина погрожує підвищенням свого статусу в групі. Як висловився французький письменник Вольтер, найкраще - ворог хорошого.

Втім, в цьому феномені є й позитивний момент. Після того, як ми принизили доброчинця, ми стаємо більш відкритими до його позиції. Коли в ході одного дослідження людям дозволяли висловлювати неприязнь до вегетаріанців, вони згодом менше підтримували вживання м'яса.

Розстріл, розп'яття або необрання на пост автора певної ідеї парадоксальним чином робить його ідею більш прийнятною.


Жорстокість на благо

Вчитель музики у фільмі "Одержимість" жорстокістю розкриває талант свого учня. Ми можемо вважати такі методи неприпустимими. Однак німецький філософ Фрідріх Ніцше був іншої думки.

Згідно з філософією Ніцше, жорстокість стала найкращою мотивацією для музиканта, заради його власного блага. Люди також можуть бути жорстокими до самих себе, щоб стати тим, ким вони бажають.

На думку Ніцше, жорстоке ставлення допомагає нам розвинути в собі мужність, витривалість і творчість. Але чи повинні ми змушувати страждати інших або страждати самим, аби навчитися чеснот?

Вочевидь, ні. Тепер ми знаємо, що жорстокість завдає довгострокової шкоди як фізичному, так і психічному здоров'ю людини. Дедалі частіше ми визнаємо, що співчуття до себе є набагато кориснішим за самобичування.

І сама ідея, що для духовного зростання потрібне страждання, є вкрай сумнівною. Особистому розвитку навпаки сприяють позитивні життєві події, як-от кохання, народження дітей та досягнення омріяних цілей.

Навчання через жорстокість спонукає до зловживання владою та егоїстичного садизму. І це далеко не єдиний шлях. Буддизм, приміром, пропонує альтернативу - гнівне співчуття.

За допомогою нього ми, спонукувані любов'ю, захищаємо інших від їхньої власної жадібності, ненависті та страху.

Життя буває жорстоким, правда буває жорстокою, але ми можемо обрати такими не бути.


09.11.2020 15392
Коментарі ()

10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10045 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7341
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6712
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3836
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2927
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5849

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

188

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

804

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9920 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1490
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27655
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4191
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3741
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20945
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9250 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

831
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2224
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

229
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

588
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1099
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1308
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2484