Чому деякі люди безпідставно жорстокі

Навмисно завдати болю комусь, хто нічого вам не зробив і нічим вам не загрожує, здається немислимою жорстокістю. Однак це трапляється частіше, ніж ми собі уявляємо. Чому люди на це здатні?

Про це пише Фіртка з посиланням на BBC NEWS Україна.

Чому деякі люди поводяться надзвичайно жорстоко з тими, хто не становить для них жодної загрози - іноді навіть із власними дітьми? Звідки береться така поведінка і чи є в ній якийсь сенс? - Рут, 45 років, Лондон.

Людина - це гордість і потолоч Всесвіту, писав французький філософ Блез Паскаль у 1658 році. З того часу мало що змінилося. Ми кохаємо і ненавидимо. Ми допомагаємо і шкодимо. Ми простягаємо руку і встромляємо ніж.

Ми розуміємо, коли хтось завдає удару у відповідь або захищаючи себе. Але коли кривдять невинного, ми завжди дивуємося "Як ти міг?"

Люди зазвичай щось роблять, щоб отримати задоволення або уникнути болю. Більшість із нас, заподіявши шкоду іншому, відчуває біль цієї людини. І нам це відчуття не подобається.

І отже, коли людина завдає болю комусь, хто не несе для неї загрози, це може мати дві причини: або вона не здатна до співчуття, або біль іншого приносить їй задоволення.

Є й ще одна причина - кривдник може бути переконаним, що загроза існує, навіть коли це не так. І якщо він не відчуває загрози своєму фізичному здоров'ю або гаманцю, він може побоюватися, приміром, за свій соціальний статус. Це пояснює, чому люди іноді шкодять тим, хто допомагає їм матеріально.

Ліберальні суспільства вважають, що завдати комусь шкоди - це значить змусити когось страждати. Однак з цим згодні не всі філософи. Чи можлива все ще у XXI столітті жорстокість во благо?


Садисти та психопати

Людину, яка отримує задоволення від болю або приниження іншого, називають садистом. Садисти здатні відчувати біль інших, навіть гостріше за багатьох, але на відміну від більшості людей, їм це відчуття подобається. Принаймні до того моменту, коли страждання скінчиться, і садист може відчути докори сумління.

Зазвичай ми уявляємо садистів катами та вбивцями. Проте існує й менш екстремальний, але більш поширений повсякденний садизм.

Побутові садисти отримують задоволення, завдаючи комусь шкоди або спостерігаючи за стражданнями інших людей. Їм подобаються сцени насильства у фільмах, вони люблять бійки і їх цікавлять тортури. Таких людей небагато, але й не мало. В одному дослідженні близько 6% студентів визнали, що отримують задоволення, кривдячи інших.

Побутовий садист - це інтернет-троль або шкільний хуліган, який цькує однокласників. В рольових онлайн-іграх вони будуть тими шкідниками, які псують всім гру. Їм подобаються жорстокі комп'ютерні ігри. І що більше вони грають, то більшим стає їхній садизм.

На відміну від садистів, психопати не завдають болю тільки заради задоволення (хоча іноді можуть). Завдаючи шкоди іншим, психопати намагаються досягнути певної мети. І якщо через страждання іншого вони отримають те, чого хочуть, нехай буде так.

Вони поводяться так, тому що вони рідше відчувають жалість, докори сумління чи страх. Вони також чудово вміють визначати почуття інших людей, але їх самих ці почуття залишають байдужими.

Це дуже небезпечне поєднання навичок. Протягом тисячоліть люди одомашнилися. Завдяки цьому нам складно завдавати болю іншим. Ті, хто шкодив, катував або вбивав, часто страждають від цього всю решту життя.

Однак головною рисою психопатії є неспровоковане насильство.

Було б непогано, якби ми завжди могли визначити психопата, зустрівшись із ним, побачивши обличчя людини або недовго поспілкувавшись із нею.

На жаль, психопатам це добре відомо, а тому вони чудово навчилися справляти гарне перше враження.

На щастя, психопатичні риси мають лише 0,5% людей. Але серед ув'язнених їхня частка більше - близько 8% чоловіків та 2% жінок.

До того ж не всі психопати небезпечні. Асоціальні психопати отримують гострі відчуття від наркотиків або ризикових дій.

Тоді як просоціальні психопати, навпаки, шукають емоцій у безстрашному пошуку нових ідей.

Оскільки наше суспільство ґрунтується на інноваціях, просоціальні психопати змінюють світ для всіх нас. Хоча в цьому все одно є як хороше, так і погане.


Звідки ці риси?

Ніхто насправді не знає, чому деякі люди стають садистами. Дехто припускає, що садизм був необхідним для пристосування, наприклад, для того, щоби вбивати тварин під час полювання. На думку інших, завдяки садизму люди здобули владу.

Італійський філософ і дипломат Нікколо Макіавеллі одного разу припустив, що "безлад створює час, а не люди". Сучасна неврологія підтверджує, що садизм може бути тактикою виживання у скрутні часи.

Коли певної їжі починає бракувати, рівень нейромедіатора серотоніну в мозку починає падати. Ми стаємо більш схильними завдавати біль, оскільки це починає приносити нам задоволення.

Психопатія також може бути способом адаптації. Деякі дослідження навіть пов'язують вищий рівень психопатії з більшою здатністю до продовження роду. Однак причиною цього може бути те, що психопати мають репродуктивну перевагу саме у суворих умовах.

Дійсно, психопатія процвітає у нестабільному світі із жорсткою конкуренцією. Психопати - майстри маніпуляції. Їхня імпульсивність та відсутність страху допомагають їм ризикувати і добиватися швидкого успіху.

У фільмі "Волл-стріт" психопат Гордон Гекко заробляє мільйони. Проте, хоча психопатія може бути перевагою у корпоративному світі, припущення, що більшість психопатів досягають лідерських позицій, є хибним.

Зв'язок психопатії з креативністю може також пояснити живучість цієї риси. Математик Ерік Вайнштейн стверджує, що неприємні люди рухають прогрес.

Однак, якщо ваше оточення підтримує творче мислення, неприємну вдачу менше пов'язують з творчістю.

Садизм і психопатія також пов'язані з іншими рисами особистості, як-от нарцисизм і макіавеллізм. Разом вони створюють "темну тріаду особистості".

Ці риси мають доволі великий спадковий компонент. Іншими словами, деякі люди просто такими народжуються. З іншого боку, батьки з високим компонентом темної тріади передають ці риси своїм дітям, жорстоко поводячись з ними.

Так само ми можемо наслідувати певну поведінку, спостерігаючи за людьми поруч. І отже, зменшення жорстокості в світі залежить від кожного з нас.


Страх і дегуманізація

Садизм передбачає насолоду від приниження та болю іншої людини. Проте ми часто чуємо також, що жорстокість провокує дегуманізація людей, позбавлення людини її людського статусу.

Потенційних жертв називають собаками, вошами або тарганами, позбавляючи їх прав людей і полегшуючи таким чином заподіяння їм шкоди.

У цьому є велика частка правди. Дослідження свідчать, що коли хтось порушує соціальну норму, наш мозок сприймає їхні обличчя як менш людські. Таким чином нам стає легше карати людей, які порушують норми поведінки.

З іншого боку, є великою ілюзією вважати, що якщо ми бачимо в комусь людину, ми не заподіємо йому шкоди. Психолог Пол Блум впевнений, що найжорстокіша поведінка часто трапляється саме тоді, коли ми бачимо в людині людину, яка не хоче терпіти біль, приниження чи деградацію.

Нацисти дегуманізували євреїв, називаючи їх шкідниками та вошами. Проте нацисти принижували, катували та вбивали євреїв саме тому, що вважали їх людьми, які страждають від такого ставлення.


Покарання доброчинця

Доволі часто люди шкодять тим, хто робить добро. Уявіть, що ви граєте в економічну гру, в якій ви та інші гравці можете інвестувати у спільний фонд. Що більше грошей ви в нього вкладаєте, то більше виплат отримуєте.

Крім того, фонд виплачує гроші всім гравцям, незалежно від того, робили вони інвестиції чи ні.

Наприкінці гри вам дається можливість покарати інших гравців, заплативши за це гроші. Для цього ви віддаєте частину свого заробітку, а в обраного вами гравця гроші забирають повністю. Іншими словами, вам дається можливість зробити щось погане.

Більшість гравців зазвичай карають тих, хто вклав у фонд мало грошей або взагалі нічого.

Втім, є й такі, хто карає учасників за більші інвестиції, ніж вони зробили самі. Здається, це не має сенсу. Щедрі гравці збільшують виплати і для вас теж - тож за що їх карати?

Це явище має назву "покарання доброчинця", і воно вельми поширене в світі. У суспільствах мисливців-збирачів успішних мисливців сварять за надто великий улов, хоча він й означає, що кожен отримає більше м'яса.

Гілларі Клінтон, вочевидь, також стала жертвою "покарання доброчинця", оскільки її кампанія в президентських виборах 2016 року базувалася на правах людини.

Покарання доброчинця можна пояснити нашою схильністю опиратися успіху інших учасників групи. Менш щедрий гравець у вищевказаній економічній грі може відчувати, що більш щедрого гравця сприйматимуть як кращого співучасника.

Більш щедра людина погрожує підвищенням свого статусу в групі. Як висловився французький письменник Вольтер, найкраще - ворог хорошого.

Втім, в цьому феномені є й позитивний момент. Після того, як ми принизили доброчинця, ми стаємо більш відкритими до його позиції. Коли в ході одного дослідження людям дозволяли висловлювати неприязнь до вегетаріанців, вони згодом менше підтримували вживання м'яса.

Розстріл, розп'яття або необрання на пост автора певної ідеї парадоксальним чином робить його ідею більш прийнятною.


Жорстокість на благо

Вчитель музики у фільмі "Одержимість" жорстокістю розкриває талант свого учня. Ми можемо вважати такі методи неприпустимими. Однак німецький філософ Фрідріх Ніцше був іншої думки.

Згідно з філософією Ніцше, жорстокість стала найкращою мотивацією для музиканта, заради його власного блага. Люди також можуть бути жорстокими до самих себе, щоб стати тим, ким вони бажають.

На думку Ніцше, жорстоке ставлення допомагає нам розвинути в собі мужність, витривалість і творчість. Але чи повинні ми змушувати страждати інших або страждати самим, аби навчитися чеснот?

Вочевидь, ні. Тепер ми знаємо, що жорстокість завдає довгострокової шкоди як фізичному, так і психічному здоров'ю людини. Дедалі частіше ми визнаємо, що співчуття до себе є набагато кориснішим за самобичування.

І сама ідея, що для духовного зростання потрібне страждання, є вкрай сумнівною. Особистому розвитку навпаки сприяють позитивні життєві події, як-от кохання, народження дітей та досягнення омріяних цілей.

Навчання через жорстокість спонукає до зловживання владою та егоїстичного садизму. І це далеко не єдиний шлях. Буддизм, приміром, пропонує альтернативу - гнівне співчуття.

За допомогою нього ми, спонукувані любов'ю, захищаємо інших від їхньої власної жадібності, ненависті та страху.

Життя буває жорстоким, правда буває жорстокою, але ми можемо обрати такими не бути.


09.11.2020 9452
Коментарі ()

26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

567
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1224
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2834
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2719
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2684
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1983

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

551

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14562 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1593

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2626
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

809
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6487
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15452
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5121
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6588 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6924
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16102
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2438
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1679
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2316
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2638
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3290