Чи можливе відвідання Івано-Франківська Королем Великої Британії, про Зеленського, молитви за Україну та підтримку проєктів паліативної допомоги, — Кавалер Ордену Британської Імперії Грем Пероллз

Грем Пероллз (Graham Perolls) — Офіцер Найвидатнішого Ордену Британської Імперії (Officer of the Most Excellent Order of the British Empire) та Кавалер Найвищого Ордена Святого Михайла та Святого Георгія (Companion of the Most Distinguished Order of St. Michael and St. George).

Він очолює британську благодійну організацію «Hospices of Hope», яка розпочинає проєкти підтримки хоспісної та паліативної допомоги в Івано-Франківську.

Партнером Hospices of Hope в Івано-Франківську є Фонд Святого Пантелеймона. Минулого тижня відбулося перше засідання Наглядової Ради Фонду (керівниця Ірина Слугоцька), в якому онлайн взяв участь і Грем Пероллз.

До слова, членами Наглядової Ради Фонду Святого Пантелеймона стали відомі франківці: президент Івано-Франківської ТПП Андрій Левкович, онколікарка Оксана Некрашевич, підприємиця та членкиня Бізнес-Асоціації Івано-Франківська Лідія Шкрібляк, депутатки Івано-Франківської облради Надія Левконович та Галина Карп, а також представник Уповноваженого з прав людини на Івано-Франківщині Віталій Вербовий.

Після засідання Наглядової Ради журналісту Фіртки вдалося взяти інтерв’ю у Грема Пероллза.


Принц Вільям вручає Грему Пероллзу нагороду


На початку бесіди Грем Пероллз розповів про свій шлях до благодійності та історію створення благодійної організації «Hospices of Hope».


Пане Пероллз, чи можете ви розповісти про те, що саме привело вас до благодійної діяльності? Як це сталося?


Спочатку я займався родинним комерційним бізнесом з продажу вантажних автомобілів. Мій дідусь був засновником одного із перших чотирьох центрів з продажу і ремонту автомобілів «Форд».

Я був старшим сином в родині та за всіма прогнозами я повинен був очолити сімейний бізнес. Але пізніше я відчував, що це не моє.

Я поїхав у Швецію і два роки викладав там англійську мову. І коли я був у Швеції, я писав наукову роботу, і для того, щоб підтягнути свою шведську мову, я влаштувався на підробіток в міський госпіталь. Кожні вихідні я мав змогу там волонтерити й бути соціальним працівником-медбратом.

Я працював у відділі, де перебували онкохворі. Я дізнався багато професійних порад щодо догляду за онкохворими.

А потім на рак захворів мій батько і я повернувся в Британію доглядати за ним. Батька госпіталізували до хоспісу Святого Крістофера в Лондоні, де його біль вдалося контролювати, щоб він міг повернутися додому. Він помер у 1980 році.

Отже, я повернувся, продав бізнес. А коли батько помер, то я повністю зайнявся благодійною діяльністю.

Сорок років тому ми з першими членами Наглядової Ради зібралися на першу нашу зустріч. Були люди з різних сфер: був юрист, був банкір, була медсестра і я з моєю дружиною. І так ми починали, невеликою групою людей. Але за сорок років наша організація розрослася…


Це складно, напевно, було починати… А як ваша сімя ставиться до вашої благодійної діяльності?


Я дуже щасливий мати підтримку родини. Мені дуже допомагає моя дружина. В мене п’ятеро дітей. Вони дуже талановиті.

Я маю доньку, яка є співачкою, інша донька займається з дітьми, є вихователькою… І всі вони тою чи іншою мірою залучені в роботу благодійної організації. Донька Анна зараз є CEO «Hospices of Hope».


Ви займаєтеся благодійною діяльністю в країнах Східної та Південної Європи. Чому саме тут?


Під час однієї з моїх подорожей до Румунії, це було через кілька днів після революції 1989 року, мій друг відвіз мене до онкологічної лікарні в Брашові, де я побачив молодого чоловіка, який помирав, терплячи жахливий біль.

Ця подія якраз зародила думку про можливість впровадження концепції хоспісу в Румунії.

Я звернувся до опікунів нашого хоспісу «Елленор», чи дозволять вони зібрати кошти для цього проєкту в Румунії, і, коли проєкт в Румунії почав розвиватися, тоді і була створена окрема благодійна організація «Hospices of Hope» для розширення доступу до паліативної допомоги в усіх країнах Південно-Східної Європи. Країнах, які були на той час із недостатніми ресурсами.


А яка зараз географія вашої діяльності?


В  Румунії ми працюємо з трьома хоспісами. В 1992 році «Hospices of Hope» провела першу конференцію з паліативної допомоги в Брашові та заснувала там Hospice Casa Sperantei (Дім надії) – мобільну паліативну службу при лікарні. Це саме такий проєкт ми зараз хочемо реалізувати в Івано-Франківську.

Спочатку в Румунії ми починали з команди із трьох людей. Одна медсестра була з британського хоспісу, одна румунська медсестра і румунський лікар. А зараз в нас тут залучено понад триста людей в діяльності хоспісу.

Ми маємо три стаціонарних хоспіси з ліжками. Кожен хоспіс має денний стаціонар - центр для надання послуг і мобільну виїзну команду для допомоги хворим вдома.

Ми також надаємо допомогу дітям з онкозахворюваннями та іншими невиліковними хворобами. Наше завдання – спрощувати, покращувати якість життя наприкінці.

В Румунії в нас також є тренінгові навчальні центри для медсестер, для навчання персоналу.

Саме там, до речі, ми й зустріли пані Ірину (Ірину Слугоцьку, керівницю Івано-Франківського Фонду Святого Пантелеймона – ред.), яка приїхала на курси на конференцію по паліативній допомозі в Брашов.

У 2003 році провели велике дослідження про якість надання послуг в паліативній сфері і нашу румунську команду залучили для того, щоб ми розширили присутність в Південній та Східній Європі.

Так з’явилася наша присутність в Сербії та Молдові. Там ми також починали з мобільних бригад при лікарнях.

На жаль, в Сербії виникли деякі труднощі, але ми продовжуємо співпрацю.

В Молдові в нас прекрасні стосунки з Міністерством та Міністром охорони здоров’я і там у нас вже є п’ять хоспісів, при яких також є денні стаціонари і мобільні виїзні бригади.

В Албанії ми також почали налагоджувати систему.

В Греції, в Афінах, ми підтримуємо дві мобільні виїзні бригади. В Греції паліативна допомога лише на початку свого становлення.


Яка діяльність зараз є в Україні та які плани і перспективи?


В Україні, якраз як реакція на війну, ми почали допомагати. Маємо співпрацю в Києві з фондом «Свої» та в Івано-Франківську з Фондом Святого Пантелеймона в наданні якісних послуг паліативної допомоги.

З тим, щоб вони могли реплікувати і розширювати свою присутність для надання якісних послуг ширшому колу хворих по всій країні.


Ірина Слугоцька розповіла, що завдяки «Hospices of Hope» Івано-Франківський хоспіс отримав санітарний центр, санітарний транспорт для перевезення важкохворих, багато предметів догляду, перев'язувального матеріалу, функціональних ліжок, засобів зв'язку. Облаштували покращену палату і провели ремонти.

Також отримали допомогу у навчальній сфері - тренінги, навчання медперсоналу та медсестер.


Очевидно, що діяльність вашого Фонду «Hospices of Hope» потребує немалого фінансування. Хто саме є вашими донорами, хто допомагає діяльності в Україні – це компанії, фізичні особи, британська влада?


В нас є багато партнерських організацій, фондів, які підтримують нашу діяльність на інституційному рівні. І вони зараз хочуть допомагати нашому проєкту в Україні.

Ми маємо індивідуальних донорів, небайдужих людей, які хочуть долучитися до допомоги саме Україні під час війни.

Ми проводимо і різні заходи. До прикладу, нещодавно зібрали на благодійний концерт в філармонії, організовуємо благодійні обіди, вечері.


Чому саме концерти? Ви є любителем музики?


Так, я дуже люблю музику і вважаю, що музика об’єднує багатьох різних людей. І ми використовуємо концерти як інструмент залучення людей до благодійності.

Наприклад, минулого року ми організували в соборах кілька концертів і це було прекрасно – бачити людей, які насолоджуються музикою.

Останнього разу ми мали достатньо непоганий результат – зібрали близько 10 тисяч євро.

Хочу також зазначити і подякувати Посольству Великої Британії в Україні, пану Послу. Ми мали зібрання минулого року в Києві в його резиденції, зібрали людей.

І минулого тижня пан Андрій (Левкович) зустрівся з паном Послом, де обговорили плани подальшої співпраці. Раніше він був Послом в Румунії і звідти почалася наша співпраця.

В нас є багато компаній, які мають бажання долучитися саме до підтримки України під час війни.

Є в нас дев'ятнадцять благодійних магазинів по всій Британії, які допомагають нашим проєктам. Ці магазини, наприклад, добре продають український мед.


Ми зараз знаходимося в Івано-Франківській торгово-промисловій палаті, можливо і вона могла б сприяти в пошуку виробників українських товарів для ваших магазинів – грибів, ягід…?


Можливо, хороша ідея. На жаль, ми не можемо продавати нічого свіжого, але запаковані чи консервовані продукти – можливо.


Принц Чарльз, майбутній Король Великої Британії Карл, в хоспісі в Брашові


Ви говорите про те, що багато британців мають бажання підтримувати в ваших проєктах саме Україну. Чи можете поділитися – як загалом британці ставляться зараз до України, до війни? Ми бачили, що ваш Король Карл прийняв президента України Володимира Зеленського… Якраз після того, як в США сталася неприємна подія в Овальному кабінеті Білого Дому, коли наш президент перервав свій візит в США…


До речі, наш Король, тоді ще майбутній Король – Принц Чарльз, був в нашому хоспісі в Румунії, в Брашові. Думаю, що йому буде приємно знати, що ми розпочали свою діяльність і в Україні…

…Я бачив трансляцію тих подій в Білому Домі. Я вважаю, що ваш президент тримався гідно, він апелював фактами…

На мою думку, президент Зеленський був атакований тоді в Білому Домі в дуже неввічливій неповажній манері.

Я вважаю президента Зеленського одним із найяскравіших героїв нашого часу, він заслуговує поваги та є прикладом стійкості, незламності. Він, як та фортеця, яка з першого дня війни тримає оборону.

Я дуже пишаюся тим, що наша британська влада, наш прем’єр-міністр висловив підтримку та допомогу Україні.

Думаю, що в Білому Домі недооцінюють рівень катастрофи, який вони розпочали.

Ми всі молимося зараз за Україну і я дуже радий, що і наша організація зараз реалізує проєкти підтримки України.


Дякую вам. Дуже цікаво було почути, що Король Карл відвідував ваш хоспіс в Брашові в Румунії… Можливо, Король колись відвідає і наш Івано-Франківський хоспіс?


(сміється) Чому б ні? Можливо, Принц Вільям…


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Розділений на два напрямки: як в Івано-Франківську працюватиме унікальний за функціональністю реабілітаційний центр (ФОТО)

Капітальні ремонти та сучасне медичне обладнання: на Івано-Франківщині відкрили реабілітаційне відділення (ФОТО) 


Коментарі ()

20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

1795
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1647
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1308
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2578
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

6207
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

5259 25

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

105

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

582

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

522

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

628
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

1875
15.08.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

777
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

610
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

592
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1509
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

925
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

983
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

1033
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії. Частина підп

108
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

913
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

695
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

770