Наприкінці липня 2024 року в Івано-Франківську відкрили регіональний Центр захисту прав людини — установу, куди кожен громадянин, права якого так чи інакше порушуються, може звернутися за допомогою.
Про функціонування Центру, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.
.jpg)
Що вдалося реалізувати за час роботи?
За час роботи Центру проінформованість прикарпатців про свої права зросла на 40%. Це і є нашою метою, аби про нас знали якомога більше людей, щоб вони могли відчувати себе захищеними.
Ми одразу побачили, що є потреба у роботі такого Центру, адже з перших днів до нас почали звертатися, зрозуміли, що є кому захищати їхні права.
Зауважу, що з початку цього року динаміка звернень зростає. За січень маємо вже сотні звернень.
Якими обов'язками наділені працівники Центру? За якими напрямками працюєте?
Що стосується нашого Представництва, у нас цікава структура, оскільки є штатні працівники — це головні спеціалісти, які є державними службовцями та штатними працівниками Офісу Уповноваженого у Києві. На Прикарпатті їх троє.
До слова, у Представництві всі чоловіки, що є штатними працівниками, є учасниками бойових дій.
Також, коштом міжнародних донорів, працюють регіональні координатори. Вони слідкують за захистом прав дітей, людей постраждалих від російського вторгнення, захистом рівних прав для усіх громадян.
Окрім того, здійснюємо моніторингові візити до місць несвободи, вносимо акти реагування до органів державної влади з метою усунення виявлених в ході моніторингу порушень прав людини.
Загалом ще є додаткові напрямки, які також здійснюємо. Це, наприклад, соціально-економічні права.
Найбільше звернення сьогодні отримуємо про захист інформаційних прав. Це, зокрема, право на звернення та отримання інформації. Часто органи влади не надають інформацію на запити. Люди до нас звертаються, ми впливаємо, і тоді люди отримують відповідь.
Як звернутись до Центру захисту прав людини?
Телефоном [050 967 9417], поштою [pred.ivanofrankivsk@ombudsman.gov.ua] чи особисто прийти до Центру [вулиця Січових Стрільців, 8] — тобто, в будь-який доступний спосіб.
А з якими порушеннями прав людини найчастіше стикаються мешканці області та чи є системні проблеми?
Порушення права на інформацію. Найчастіше люди звертаються, що їм не надають ті чи інші витяги, довідки, протокольні рішення.
І сьогодні, звичайно, це ще порушення прав військовослужбовців або членів його родини. Й третій поширений напрям звернень — порушення під час мобілізації.
З якими зверненнями щодо порушення в процесі мобілізації стикаєтесь найчастіше?
У 2024 році отримали 314 звернень в цьому напрямку. У понад 50% випадків поновили права людей.
Були різні порушення — це право на доступ до інформації, були обмеження волі. Найбільше це саме порушення права на інформацію — не повідомляють, коли мобілізують.
Або, згідно з дотриманням законодавства, мобілізують з присутністю Національної поліції та працівників ТЦК. Людину забирають в приміщення ТЦК і не інформують надалі про її права, розпочинають якісь незрозумілі дії з виписування повістки, з проходженням ВЛК.
Ми оперативно комунікуємо з ТЦК. У нас налагоджений контакт, тому на наші звернення реагують.
Також в області запустили пілотний проєкт та передали 17 інформаційних дощок, які мають розмістити в усіх представництвах ТЦК та СП задля того, щоб громадяни в разі порушення їхніх прав могли терміново звернутися до Омбудсмана.
Тобто, якщо громадяни трактуватимуть, що їхні права зараз порушують працівники ТЦК та СП, вони можуть зателефонувати нам.
Чи є серед цих кейсів випадки, коли за порушення прав під час мобілізації притягували до відповідальності?
Наразі це у процесі. Наприклад, серед таких справ — побиття у приміщенні ТЦК. Виявили факт, зафіксували злочинні дії та за нашим поданням відкрили кримінальну справу. Наразі тривають судові процеси, тому деталі я не розкриватиму.
Наголошу, ми стараємося діяти превентивно, шляхом інформаційної компанії, шляхом роботи з ТЦК. Ми маємо добру комунікацію, адже наші штатні працівники є учасниками бойових дій. Вони розуміють цю систему зсередини.
Бачимо, де можуть бути зловживання зі сторони ТЦК, а також фіксуємо, де є неповне розуміння громадян щодо їхніх обов'язків під час проведення мобілізації.
Часто буває, коли людина думає, що вона має бронь. Наприклад, є троє неповнолітніх дітей, але право на відстрочку не оформлене в ТЦК. Через це найбільше виникає конфліктів.
Утім завдяки превентивним діям, роботі з ТЦК та комунікації намагаємося, щоб не доходило до звернень до нас, а люди вже на місці, і самі працівники роз'яснювали та закривали ці питання.
Івано-Франківська область — тилова. Тут знайшли прихисток тисячі внутрішньо переміщених осіб. З якими проблемами вони найчастіше стикаються?
Так, наша область одна з найбільших за кількістю внутрішньо переміщених осіб — це понад сто тисяч. Серед яких — 30 тисяч дітей та понад 17 тисяч людей з інвалідністю або людей старшого віку, які потребують окремого догляду.
Працює окремий координатор, який контролює дотримання прав внутрішньо переміщених осіб. Слідкуємо, чи хороші умови проживання в людей.
Надходили звернення, пов'язані з інклюзивністю, були звернення через неналежні умови для людей з інвалідністю.
Також, отримували звернення щодо статусу жителя гірського населеного пункту. Адже цей статус дає додаткові доплати до пенсій в розмірі 20 відсотків, пільги на комунальні послуги.
Уповноважений втрутився в це питання, внесли відповідні зміни в законодавство. Це були системні порушення. Сьогодні це питання остаточно вирішили.
Як працює механізм реагування на звернення громадян? Які кроки після отримання скарги?
Після отримання звернення реєструємо, опрацьовуємо його. У системі бачимо його історію, виконавців, встановлюються чіткі терміни. Ми бачимо за належністю, тобто якщо це звернення про порушення прав військовослужбовців або їх родин, то є окремий представник.
Ми спрямовуємо у відповідні установи запит з чіткою вказівкою дати інформацію нам по тій чи іншій людині, або чому були порушені її права. Своєю чергою кожен орган в цій державі зобов'язаний надати відповідь, у встановлені терміни.
Ми отримуємо відповідь. Якщо відповідь задовільна, або та організація відновлює права людини, інформацію передають до заявника. Якщо реагування немає, ми маємо право відкривати провадження та встановлювати штрафи.
Також, якщо є системні порушення, які передбачають кримінальну відповідальність, одразу надсилаємо листа до відповідних органів: ДБР, прокуратури або поліції з проханням проаналізувати, доповісти та відкрити кримінальне провадження.
З якими викликами в роботі стикаєтеся найчастіше?
Виклики різні. На сьогодні найважчий виклик — це, звичайно, робота з родинами полонених та безвісти зниклих. Ми отримуємо велику кількість таких звернень.
Я, як учасник бойових дій, займаюся цим особисто, контролюю та допомагаю в реєстрації звернень, у включенні в списки полонених.
Вдалося останнім часом добитися великої кількості репатріацій тіл загиблих, оскільки розуміємо, що людину вважають безвісти зниклою, доки не встановлено її тіло, по ДНК, залишках. І на превеликий жаль, нерідко тіла українських воїнів перебувають на ворожій стороні.
Водночас активно працюємо у напрямку повернення з полону всіх наших військових. Омбудсмен на міжнародному рівні звертається до усіх країн, які мають вплив на російську владу щодо повернення наших хлопців та дівчат.
З 2022 року вдалося повернути додому вже близько чотирьох тисяч Героїв та Героїнь.
Чи вистачає ресурсів для ефективного захисту прав людини на місцевому рівні? Які проблеми виникають у цьому контексті?
Не зовсім, але триває війна, тому й розуміємо, куди повинні бути спрямовані основні ресурси.
Нам допомагають міжнародні донори. Приміщення для Центру зремонтовано, відреставровано за підтримки міжнародного донора ООН. Також координатори фінансуються коштом донорів. Фактично на державу іде навантаження по заробітній платі головних спеціалістів.
Війна в державі. Ресурси хай йдуть на військо, ми вже якось тут впораємось.
Чи знають мешканці про свої права? Чи проводите якусь роз'яснювальну роботу серед населення?
Ми постійно проводимо просвітлювальну роботу, розміщуємо інформаційні стенди, як звернутися до нас, телефони гарячої лінії, регіональний центр відкрили.
Активно ведемо сторінки в соціальних мережах, контактуємо із медіа. Бачимо, що це справді результативно, люди стали більш проінформовані. Вони знають, що є інституція, яка захищає їхні права перед органами державної чи місцевої влади, комерційними структурами.
Чи бувають випадки, коли державні органи ігнорують або недостатньо швидко реагують на ваші звернення?
Бувають такі випадки, але нечасто. Органи державної влади прекрасно розуміють і знають закон України про Уповноваженого, розуміють свою відповідальність.
Як у таких ситуаціях дієте?
Ми звертаємося в разі відсутності відповідного реагування на наші звернення чи невчасної подачі інформації, відкриваємо провадження.
За фактом відкриття провадження, маємо право запросити будь-який орган влади на подачу пояснень щодо цього провадження. Можемо накласти штраф на посадовця, на керівника, іноді скеровуємо лист до відповідних органів на відкриття кримінальної справи.
Якщо відкривають кримінальні провадження, ми контролюємо стан розслідувань, не втручаючись в сам процес. Слідкуємо, щоб правоохоронні органи чітко виконували свою роботу і доводили до логічного завершення кримінальні провадження.
Чи можете розповісти про конкретний випадок, коли допомогли людині захистити свої права?
Останній випадок, який трапився буквально недавно — до мене зателефонував один з керівників об'єднаної територіальної громади, який розповів про затримання в ТЦК військовозобов'язаного та попросив допомогти розібратись із ситуацією.
Я погодився, взяв контакти, перетелефонував до обласного ТЦК, сконтактував із заступником з мобілізаційної роботи й попросив пояснень та деталей, що відбувається. Мені перетелефонували та повідомили, що затриманий — військовозобов'язаний, який є батьком трьох неповнолітніх дітей, аби отримати відстрочку від мобілізації має пройти ВЛК.
Сказали, що чоловік відмовлявся це зробити, тому його й затримали, коли він виконає вимоги, його відпустять. Я перетелефонував до очільника громади й пояснив ситуацію. Голова громади зрозумів та подякував за інформацію.
Я тримав ситуацію на контролі, пояснив усе чоловіку. За декілька годин його відпустили з оформленою відстрочкою. Передзвонили, подякували і ТЦК, і голові, і нашій інституції.
Тобто вкрай часто власне через необізнаність виникають конфлікти з ТЦК. Чоловіком тоді керував страх та незання.
Насамкінець розмови — які зміни, на вашу думку, потрібні в законодавстві або в механізмі роботи Уповноваженого, щоб ефективніше захищати права людей?
Я знаю чітко, що напрацьовані зміни до закону про Уповноваженого. Зміни спрямовані на приведення чинного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів, вимог часу та нових викликів, пов'язаних з війною, а також розвитком суспільства.
Наприклад, пропонували надати Уповноваженому можливість виносити обов’язкові приписи для державних структур, аби ефективніше захищати інтереси людей, рекомендували змінити процедуру обрання Уповноваженого так, щоб вона відповідала Паризьким принципам та інше.
До розробки законопроєкту залучили провідні національні правозахисні громадські організації. Тобто, зміни вже є напрацьовані, відбудеться щорічний звіт про діяльність омбудсмена перед Верховною Радою. Можливо, тоді й буде внесений цей законопроєкт.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Перший в Україні: в Івано-Франківську запрацює Центр захисту прав людини (ФОТО)
З російського полону повернули в Україну ще 150 українських захисників (ФОТО)
Вважали зниклим безвісти: з полону повернули прикарпатського захисника Василя Казимірка
Зеленський оприлюднив втрати України у війні з Росією
Відсутні у 37 громадах: на Івано-Франківщині функціонують 35 служб з протидії домашньому насильству
