Реставрація брами палацу Потоцьких відбувається складно. Обіцяли, що встигнуть до 14 жовтня. Як бачимо, не вийшло.
За цей час ще й виникло багато питань. Про нову цеглу, про маркування старої, про розчини. Крім того, під брамою ніби розкопали цілу стіну. А як воно насправді?
Цегляний мікс
Франківці дзвонять у редакцію та просто криком кричать — чому мурують новою цеглою?! Натомість, гендиректор ТОВ «Будівельна компанія Трансбуд» Володимир Марценюк заспокоює, мовляв, усе за проектом: частина цегли справді заводська, частина — автентична. «З нової цегли мурується тільки ліва частина огородження, — каже Марценюк. — Крім цього, ми завезли автентичну цеглу: частину з Бурштина, там кляштор розбирають, а частину — зі Львова. Така цегла коштує в 3-4 рази більше, ніж звичайна».
Його слова підтвердив головний архітектор міста Володимир Гайдар. Каже, що й відповідне маркування цегли підрядник проводив, як і передбачалося проектом.
Автентична цегла піде на відновлення самої брами. Праву частину огорожі підрядник взагалі майже не чіпав. Єдине, що зробили, — відреставрували кілька стовпчиків. А саме зараз відбувається їх обмуровування.
Маскарони (оті кам’яні лицарі), які прикрашали браму, теж, за словами Марценюка, довели до ладу. «Науково-дослідний інститут дав нам висновок, — каже підрядник, — і ми їх розчистили. Насправді є спеціальна процедура. Спершу треба закріпити складними поліефірами, а далі дати постояти три місяці. Ми вже це зробили. Думаємо, що ці фігури колись були помальовані олійною фарбою бронзового кольору. Правда, відновлювати їх у первинний стан ми не будемо. Бо науковці рекомендували тільки розчистити».
Як говорить Марценюк, відновлювати маскарони не будуть. Мовляв, якщо у деяких місцях кілька сантиметрів фігури відпало, то так і залишать, інакше камінь може почати розсипатися.
Мур чи фундамент?
«Оскільки несучість кладки втрачена, то її зняли аж до фундаменту, — розповідає Володимир Гайдар. — Під час розкопок з’ясували, що на глибині на 5 м є мур, глибокий і масивний. Сьогодні важко точно сказати, проте за товщиною та конструкцією воно нагадує кладку стін у Фортечному провулку. Тому є гіпотеза, що це частина оборонного муру. Звідки гіпотеза? Бо його вісь не співпадає з віссю брами, відповідно виникла необхідність копати далі».
Як каже Гайдар, вже є програма розкопок. Після того, як її затвердять у відповідних інстанціях, мали би почати копати. Правда, якщо на це ще будуть кошти…
«Для нас дуже важливо узгодити дії між реставраторами й тими, які роблять розкопки, — говорить головний міський архітектор. — Аби ніхто нікому не заважав. Після затвердження програми можна буде робити все водночас, але так, щоб не зупинити реставрацію й не закопати те, що знайшли».
Поки Володимир Гайдар сподівається, що знахідка є частиною оборонного муру, Володимир Марценюк переконує — це лише фундамент. «Поки що ніяких підземних ходів я не бачив, — каже він. — Ми зробили розкопки фундаменту на предмет встановлення несучої здатності. Наші дослідження підтвердили: це оригінальний фундамент і там можна відтворити браму».
Підрядник додає, що скептично ставиться до гіпотези про залишки оборонних мурів. Однак, зауважує, що в археології він не фахівець. Відтак чекатиме досліджень.
Реставрація не знає термінів
Оскільки з кожним днем ми наближаємося до зими, то виникає питання: чи буде продовжуватися робота? У Гайдара та Марценюка і тут різні відповіді. Перший переконаний, що треба працювати, другий — чекати весни.
«Поки що мова йшла про те, щоб облаштувати тепловик, — говорить Гайдар, — а про зупинку робіт не говорили. Тому ми ставимо завдання зробити тепловик, аби дощ і вітер не потрапляли на фігури і можна було нормально працювати надалі».
«Взимку робота буде припинена, — стверджує Марценюк. — Ми до зими відтворимо браму, як книжка пише. А всі роботи по облагородженню, тинькуванню й малюванню залишимо на весну».
Володимир Марценюк жодних термінів не називає. Мовляв, у реставрації важко називати терміни, бо можуть виникнути речі, які або прискорять, або навпаки зупинять роботу. «Через розкопування фундаменту завглибшки 5 м з липня по вересень ми змушені були призупинити реставрацію, — продовжує підрядник. — Так має бути: якщо ми щось знайшли, то мусимо показати археологам».
Отже, наразі — археологія. А за результатами розкопок, підсумовує Гайдар, буде ідентифіковано, що ж це є. Якщо підтвердять, що то оборонний мур, то буде розроблено проект або музеєфікації, або консервації.
Про комплекс ніби забули
Слід також нагадати, що брама — це лише частина комплексу. І якщо з’ясується, що це не фундамент, а таки оборонний мур, то цінність палацу Потоцьких зросте. Відтак депутат облради Сергій Адамович, відомий у місті захисник культурної спадщини, вважає, що про сам комплекс забувати не можна. «Те, що робиться зараз, глобально нічого не вирішує, — говорить Адамович, — бо ремонтують тільки браму й паркан. Будинки й досі у власності структур Олега Бахматюка, і всі роботи залежать від його доброї волі».
Депутат вважає, що через суд можна було б відібрати у власника комплекс. Причина — неналежне поводження з історичною пам’яткою. Правда, хтось мав би цим зайнятися. Але хто? Якщо голова ОДА Михайло Вишиванюк неодноразово говорив, що Бахматюк готовий віддати пам’ятку місту. А міський голова Віктор Анушкевичус відповідав, що не може забрати комплекс, оскільки не може зустрітися з його власником…
«Крім того, є проблема з відділом охорони культурної спадщини, — говорить Сергій Адамович. — За весь цей час керівник обласного відділу Андрій Давидюк спромігся на один-єдиний акт порушень і дрібненько їх оштрафував. Як правило, він киває на те, що у місті є власний відділ і йому нема чого втручатися. Правда, коли йому вигідно, то він втручається».
Депутат підсумовує, що чиновники доволі часто бояться чіпати Олега Бахматюка, аби, часом, не образити. Мовляв, якщо він образиться, то взагалі припинить будь-які роботи. «Це неправильно, — підсумовує Адамович. — Це те саме, що говорити злодію швидше забирай сумочку, і головне — не зґвалтуй».
