Ангіна або гострий тонзиліт - це гостре інфекційно-запальне захворювання, при якому уражаються переважно піднебінні мигдалики.
Основним збудником ангіни є бета-гемолітичний стрептокок групи А, також можуть бути різні коки, палички, спірохети, віруси, гриби. Шляхом передачі інфекції від людини до людини є повітряно-крапельний або побутовий. Розвитку даного захворювання сприяють загальне охолодження організму, вживання холодних напоїв, продуктів, перевтома, гіповітаміноз.
Найчастіше зустрічаються такі форми ангін як катаральна, лакунарна та фолікулярна.
Основними скаргами при ангіні є відчуття дряпання, печіння, сухості та болю в горлі, які посилюються під час ковтання та прийому їжі. Потім з’являється загальна слабкість, розбитість, головний біль, підвищується температура тіла, збільшуються лімфатичні вузли шиї, підщелепної ділянки.
В залежності від перебігу захворювання та опірності організму такі хворі можуть знаходитись під спостереженням лікаря-оториноларинголога чи терапевта або знаходитись на стаціонарному лікуванні в інфекційному або ангінозному відділеннях.
Але не така страшна ангіна, як її ускладнення. До найбільш частих ранніх ускладнень відносять паратонзиліт та паратонзилярний абсцес (поширення інфекції за межі піднебінних мигдаликів на паратонзилярну клітковину), флегмона шиї, тонзилогенний медіастеніт (поширення інфекції за межі глотки). До більш пізніх, але водночас дуже серйозних ускладнень відносять захворювання серцево-судинної системи (ревмокардит, міокардит), хвороби суглобів, нирок (пієлонефрит,гломерулонефрит,ниркова недостатність),тонзилогенний сепсис. Тож, якщо ви помітили за собою чи вашою дитиною часті випадки захворювання на ангіну, варто звернутися до лікаря.
Отже, щоб уникнути ускладнень після ангіни, необхідно серйозно та відповідально віднестись до лікування самої ангіни:
-обов’язковий ліжковий режим та рясне пиття;
-антибіотики (пеніциліни захищені клавулановою кислотою, цефалоспорини, макроліди);
-вітамінні препарати (особливо групи В, С);
-симптоматичні засоби(анальгетики,антипіретики та ін.);
-місцеве використання дезінфікуючих та антисептичних розчинів для полоскання або пастилок для розсмоктування.
Обов»язковою умовою правильного лікування гострого тонзиліту, швидкого одужання та уникнення ускладнень є консультація лікаря-оториноларинголога чи терапевта(педіатра).
Гаврилюк Мар’яна Романівна
Лікар-оториноларинголог МЦ «Оксфорд Медікал»
