Албанія – країна орлів

 

 

Албанія - країна-ребус, край з фантастичною природою, і найголовніше, щирими та добрими людьми. Тут закохані в «мерседеси», смоляно-чорну преміцну каву і не уявляють себе без спілкування. Що ще? На кожному кроці авто-мийки, бункери і гори. Але про все це - згодом.

 

Незважаючи на своє розташування, Албанія зовсім не схожа на балканську країну. Відрізняється вона не лише релігією і традиціями, але і мовою. Розмовляють тут албанською, яку залишили після себе в спадок ще іллірійці. Ці племена приблизно з VI ст. до Р. Х. займали північний захід Балканського півострову від середньої течії  ріки Дунай до Адріатичного моря. Пізніше іллірійцібули скорені римлянами і з часом зовсім асимілювались.

 

Самі албанці називають свою державу Шкіперією (Shqipёria), що в перекладі означає «Країна орлів». Чорний двоголовий орел був емблемою національного героя Албанії — Скандербега, який у XV ст. вів національно-визвольну боротьбу проти турків.

 

Маючи прекрасні природні умови, Албанія не являється популярним курортом, як ті ж Хорватія та Чорногорія вище по Адріатиці, тай життя тут нелегке. Можливо саме через це, до туристів в Шкіперії ставляться з великою повагою і ціни залишаються більш ніж доступними.

 

Грошовою одиницею в Албанії є лек. Сьогодні 1 євро буде дорівнювати 140 лек, тобто за 1 грн ви отримаєте приблизно 13 лек.

 

Подорожувати тут досить складно, адже  Албанія — переважно гірська країна. На півночі — північно-албанські Альпи висотою до 2700м, на півдні — південні Альпи, між ними Центральний гірський масив висотою 2000 —2400м. Вздовж узбережжя адріатичного моря, від озера Шкодер до затоки Вльора, приморська рівнина простягається на 200 км, але шириною лише 10—30 км. На півдні дорожнє покриття практично в ідеальному стані, адже ця магістраль є єдиним сполученням і побудована італійцями, які люблять тут відпочивати. Хоча дорога хороша, але їхати нею довго, тому що прокладена вона у вигляді серпантину. Водії їдуть повільно і обережно, бо спішити тут дуже небезпечно. Хоча в цьому є і свої переваги, адже можна краще роздивитись фантастичні краєвиди. На іншій території країни дороги в гіршому стані, трапляються навіть шматки страшного бездоріжжя (як на трасі Івано-Франківськ - Львів). Залізниці як так такої тут практично нема. Подорожувати країною можна автобусами . Краще вибирати рейсові великі автобуси, а не маленькі маршрутні, бо чим більший автобус, тим менша ціна. Проте знайти місце зупинки рейсового автобусу і його графік – це нелегке завдання, адже автобусних станцій як таких тут немає. Щоправда повсюди в великих містах є, так звані, автобусні сервіси, де знають англійську, і в яких вам запропонують на вибір рейс та ціну. В такому випадку ви можете перевірити різні варіанти і вибрати найбільш зручний для вас. До речі, з Албанії досить дешево добиратись автобусом в Грецію.

 

Загалом албанська туристична інфраструктура розвинута погано. Мабуть тому, що на різноманітні атракції просто немає грошей. Хоча, наприклад, туристична галузь розвивається досить стрімко. На півдні країни будують багато готелів, ресторанів, туристичних центрів. Все більше з’являється туристичних карт, відновлюються історичні пам’ятки і все це завдяки допомозі сусідніх держав,  Євросоюзу і міжнародних організацій.

 

На території Албанії збереглося багато пам'яток міської та фортечної архітектури не тільки з середньовіччя і епохи турецького панування, а й також з античних часів. Деякі з них навіть занесені до Каталогу Світової Спадщини ЮНЕСКО. Особливої уваги заслуговує Берат,  старовинне албанське містечко з унікальною архітектурою, збереженою з часів Османської імперії. Його ще називають «містом тисячі вікон», завдяки особливому розташуванню будинків. Не менш цікавим є місто Джірокастра, в центрі якого височіє старовинна фортеця. Варто побачити також  археологічний парк Бутрінт з розкопками давньогрецьких поселень, культурну столицю Албанії - Корчу і руїни фортець в Бурініто та Дурресі.

 

Незважаючи на багату культурну спадщину, туристів сюди найбільше приваблює зовсім інше, а саме чисте море і прекрасні пляжі. В порівнянні з сусідніми країнами східного Середземномор’я, ціни на відпочинок тут значно нижчі, а краса природи просто фантастична. Албанія омивається водами Адріатичного та Іонічного морів. Напопулярнішими курортами є: Саранде, який знаходить поблизу Греції, Дюррес, Вльора. Але як на мене, то починаючи з Хімаре і закінчуючи Саранде, обирати можна будь який курорт, бо краса тут просто неймовірна. Саме на цьому райському відрізку узбережжя і розташувалось курортне містечко з зовсім українською назвою Борщ.

 

Ті хто не любить морський відпочинок також знайдуть для себе багато цікавого в цій країні. Тут є  албанські Альпи, каньйони Скрапара, гірська ріка Валбона, мальовничі озера Шкодер, Охрід та Сирі i Кальтер, що в перекладі означає «голубе око», завдяки унікальному кольору води.

 

Де б ви не знаходились, в будь якій частині Албанії ви зможете побачити бункери. Вони розташовані всюди, навіть в самих несподіваних місцях (на пляжі, біля дитячих майданчиків і навіть в морі).  Побудували їх за часів правління комуністичного диктатора Енвера Ходжи. Головною ідеєю було об’єднати країну проти уявного зовнішнього ворога. Бункери мали використовуватись громадянами як схованка, з якої зручно і безпечно можна було б воювати. Скільки їх зараз є точно ніхто не знає. За приблизними підрахунками від 600 до 900 тисяч. Що є шаленою кількістю для близько 3 млн населення, яке проживає в Албанії. Сучасні албанці вважають бункери історичним жартом і з посмішкою демонструють їх всім бажаючим.

 

Спілкуватися з місцевим населенням потрібно албанською, бо іноземними мовами тут мало хто володіє. Звичайно, в курортних містечках такої проблеми немає, тут буде достатньо володіти англійською. Залежно від регіону Албанії, тут поряд з албанською, можна почути італійську або грецьку мови. Слово, яке буде вас переслідувати по всій країні це «Lavazh»,що в перекладі означає «мийка машин». По справжньому корисним буде знати слово «фалеміндеріт», що означає «дякую».

 

Саме це слово ви будете говорити після смачного обіду. Харчуватись найкраще в тавернах з місцевою кухнею. Загалом ціни тут дуже низькі, тому можна не обмежувати себе і пробувати все що душа забажає. Албанська кухня – це суміш балканської, турецької і середземноморської. На півдні варто смакувати морепродуктами, а на півночі стравами з баранини. Особливо рекомендую домашнє вино. Його можна замовити у будь якому ресторані. Також дуже смачним виявилося місцеве морозиво, але домашнє, а не з заводу. Воно також продається в магазинах, але його відрізу можна впізнати по паперовій незграбній обгортці.

 

Зекономивши завдяки низьким цінам, можна потратити зайві 50-100 доларів на подорожі по країні. Албанія того варта і дуже важко виділити тільки одну її частину як найкращу.

 

Хоча є дещо спільне для всіх регіонів країни – це люди. Тут вони надзвичайно доброзичливі і прості. В Албанії можна не боятись, що тебе обмануть навіть якщо ти іноземець. Є в цих людей щось таке, що важко описати, якась чарівна смішинка в очах. Вони люблять багато розповідати і жартувати. З самого ранку всі місцеві кафе наповнені чоловіками, які п’ють шалено чорну каву, курять міцний-преміцний тютюн і обговорюють справи, посміюючись в вуса. Так вони можуть проводити цілі години.

 

Каву і тютюн тут дуже цінують, тому в їхній якості можна не сумніватись. Тому саме вони будуть найкращим подарунком з Албанії. Також з собою можна прихопити  цікавий алкогольний напій фернет і місцевий коньяк.

 

Найкраще відвідувати Албанію літом або на початку осені, щоб насолодитися морем, озерами і гірськими подорожами. Вартість 4–зіркового готелю залежить від курортності міста. Номер на двох зі сніданком буде коштувати від 20 євро.

 

Раджу не зволікати, адже коли такі країни стають більш туристично привабливими – ціни стають зовсім іншими. Бажаю всім гарного відпочинку і багато цікавих вражень!

 

Злиднючка, спеціально для Фіртки


21.03.2014 Злиднючка 5988 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1218
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1332
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1196
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3321
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2138
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3308

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

832

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1164

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1242

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2535
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

390
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6139
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6154
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

492
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

752
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1586
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1799
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16523
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

857
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1524
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1789
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2787