Як правляча партія робить Польщу токсичною

 

 

 

Действия представителей правящей партии Польши PiS (Порядок и справедливость) медленно, но верно втягивают страну в конфликты с соседями, разрушая базу для добрососедских отношений, что формировалась последние два десятилетия.

 

Главным принципом, позволяющим Европейскому Союзу успешно развиваться является интеграция во всех сферах жизни граждан и государства. Для более «глубокой» и точной пенетрации в ЕС существуют множество программ регионального развития. Одной из их задач является именно культурная интеграция между странами ЕС. Проекты регионального развития успешно позволяют улучшать отношении соседних стран, но как только в игру входит политика всё становится вверх ногами. Польша в рамках регионального развития делится на 16 еврорегионов, каждый из них в среднем финансируется от 20 до 100 млн. евро из бюджета ЕС в течении время действия программы. Из них 4 еврорегиона связаны с Германией, одной из их задач является борьба с влиянием исторических событий на актуальные отношения между двумя странами.

 

Как известно, политическая ситуация в Европе уже долгое время остается напряженной. ЕС практически лишилось одного экономического гиганта в лице Великобритании после Брексита, а в восточных государствах, получающихкрупные дотации из бюджета ЕС, начинает возрастать популярность радикальных правых движений, позиционирующих себя, как евроскептики. В начале 2000-х Право и Справедливость (ПиС) вышли на политическую арену в Польше. Они описали себя, как еврореалисты не питающие надежд в отношении Европейского союза и рассчитывающие на собственные силы. Ирония заключается в том, что в 2000-х годах Польша получала крупную материальную поддержку из ЕС. Когда ПиС получила достаточное количество мест в парламенте и завоевала среди населения Польши, своей политикой они четко показали себя как евроскептики.

 

Например, в 2017 году Польша пожелала поменять председателя Европейского Совета, Дональда Туска – главного конкурента Качиньского и оппозиционного экс-лидера партии Гражданская Платформа (ПО). Их желание вполне логично, но внедрение его в жизнь показало бы нестабильность внутри ЕС – международной организации, призванной действовать на благо всех членов, а не одного. Непринятие Туска показывает, что правящая элита Польши игнорирует ценности и благополучие ЕС, ставя выше собственные политические планы.

 

Когда в ПиС начали заниматься реформой судебной власти, они всячески старались затмить эфиры польских СМИ скандалами вокруг украинских мигрантов, бандеровцев, взорванных польских памятников во Львове и Смоленской катастрофой. На Европейскую комиссию подобные маневры не подействовали, и они быстро поставили польское правительство на место. После угроз санкциями со стороны ЕК, реформы в Польше «притихли». Рост недовольства со стороны польских граждан в форме массовых акций протеста подтолкнул польского президента Анджея Дуду наложить вето на два из трех скандальных законопроекта по судебной реформе. Это,  в свою очередь создало множество теорий о противоречиях между Ярославом Качиньским и Анджеем Дудой, которого долгое время воспринимали как марионетку лидера PiSa.

 

В июле 2017 года  на съезде «Объединенных Правых», Ярослав Качиньский выступил с речью в которой сказал, что Польша не «отошла от ущерба Второй Мировой и по сегодняшний день». Он напомнил, что для этого «понадобится от пяти до семи поколений». В подобном тоне выступил министр обороны, Антоний Мацеревич, безоговорочно считающий Германию должником Польши. Естественно, что данные заявления повлекли за собой взрыв в польских СМИ.

 

ПиС озвучила желание начать диалог между Польшей и Германией в отношении репараций, ведь Польша по мнению партии понесла самые колоссальные убытки во Второй Мировой войне. Однако, вновь со стороны президента Дуды реакция была неожиданной. По мнению советника президента РП Кшиштофа Шчерского отвечающего за внешнюю политику, Польша должна найти серьезные юридические доказательства, поскольку переход данного вопроса в правовое поле может привести к серьезным политическим последствиям.

 

Именно этой реакции и добивался Ярослав Качиньский, поскольку польские СМИ подняли данный вопрос на топовую позицию. Было проведено социологическое исследование, в котором большинство поляков высказалось за наложение военных репараций на Германию. Это в свою очередь и развязало руки Качиньскому. Игра на эмоциях польских нео-нацистов именуемых «националистами» приводит к тому, что публичный дискурс переходит также и на неформальное поле. Создается куча тем для дискуссий: «репарации должны накладываться и на Россию, ведь именно под ярмом СССР, Польша отказалась от военных репараций в 1953 г. и в 1989 г.» Многие поляки поднимаются вопрос: Если правительство отказалось от репараций ранее, то почему мы не можем потребовать их сейчас?

 

«Времена меняются, а с ними и условия» – именно так сказал Витольд Ващиковский, министр иностранных дел Польши.

 

Публичный конфликт между Польшей и Германией присутствовал на заднем плане всегда. Это одна из горячо обсуждаемых тем на польско-немецких конференциях. Качиньский и его партия умеют использовать острые темы, но за собой они оставляют руины. Данный конфликт долго созревал, но теперь Польша может выдвинуть официальную позицию в отношении Германии, где скоро пройдут выборы. Это делает Меркель крайне чувствительной к подобного рода нападкам. Конечно же, теоретически Германия может выплатить такие репарации, но удовлетворит ли эта позиция немцев, многие из которых скептически относятся к статусу Германии как «дойной коровы ЕС» (правда, также мало понимая, что свою экономическую мощь в последние десятилетия Германия во-многом получила благодаря беспрепятственному доступу на рынки стран Евросоюза). Возможно, ответ в сторону Польши последует со стороны институтов ЕС, где Германия имеет сильный вес.

 

При этом ирония ситуации заключается в том, что Польша заливаемая деньгами из ЕС определенно получила «репарации» в виде модернизированной инфраструктуры, обороны, промышленности и сельского хозяйства.

 

Популистичные метания PiS являются иллюстрацией простой истины, которую мы наблюдаем и в Украине — когда нет ответов, что делать в будущем, то начинай копаться в прошлом и там ты найдешь немало занятного, что позволит создать головную боль и себе, и своим соседям. Развитие ситуации в Польше явно указывает на то. что Третья Польская Республика имея очевидные экономические успехи, по-прежнему остается незрелой демократией, способной из-за волюнтаризма одной политической силы, опирающейся на наиболее бедные слои населения поставить под вопрос позитивные достижения прошлых десятилетий.

 

Владислав Сердюк, для "Хвилі"


18.08.2017 1908 0
Коментарі (0)

04.09.2026
Катерина Гришко

Фіртка розповідає, як працюють шахрайські кол-центри, чому Івано-Франківщина опинилася серед регіонів діяльності транснаціональних мереж та які відомі епізоди правоохоронці зафіксували в області протягом останніх років.

549
26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1672
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1671
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

2330
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

2407
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

2030

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

472

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

676

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

1024

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1674
02.09.2026

Аграрії Івано-Франківщини розпочали посів озимих культур під урожай 2027 року.

277
31.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

12180 2
25.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

1294
02.09.2026

У суботу, 5 вересня, у селі Погоня Івано-Франківського району відбудеться особлива молитва «1000 Богородице Діво…» біля чудотворної ікони у відпустовому Марійському центрі «Цариці Вервиці».

451
26.08.2026

Отець Піо Павлик — монах Чину Святого Василя Великого пригадує, що ще в підлітковому віці його зацікавило життя монахів у Гошівському монастирі.

1577
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

1246
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1510
29.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

44529 1
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

528
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

1081
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1675
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

2361