Марія Павлова, студентка 2-го курсу факультету міжнародних відносин Маріупольського державного університету, що вирішила продовжувати навчання в Івано-Франківську, розповідає про студентське життя в новому місті.
Коли ти приїхала до Івано-Франківська?
Я приїхала сюди в жовтні. Університет в Маріуполі працює, але залишились там переважно студенти з Волновахи, Слов’янська, Краматорська, які не мають змоги переїхати. Хоча в Маріуполі не ведуться активні бойові дії, залишатись там не дуже безпечно. Тому я й батьки вирішили, що краще мені переїхати.
Чому вибрала саме Івано-Франківськ?
Мені було особливо цікаво дізнатися як живуть люди на Заході України через події на Майдані. Було цікаво чому такі різні погляди? Ми з батьками багато подорожували по Україні: були в Одесі, Києві, Криму. На екскурсії до Львова мене особливо вразили українські прапори, національна символіка. Я багато чула, що Івано-Франківськ – це маленький Львів.
Виникали труднощі, щоб влаштуватись в університеті?
Особливих проблем не виникало, спочатку подзвонила в приймальну комісію Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, там мене відповідно скерували, зразу надали гуртожиток. Тут я вільний слухач від Маріупольського університету, від імені якого отримую стипендію. Зараз особливо актуальне питання, про перевід студентів з Донецької, Луганської областей та Криму, про визначення їх статусу.
Як ти адаптувалась до нових умов? Були якісь побоювання?
Спочатку було важко, бо я приїхала наче в іншу країну. В Маріуполь ми переїхали недавно, до того жили в Кременчуці. Подорожі змінюють людину. У мене не було боязні їхати до Івано-Франківська, я не боялась упередженого ставлення. Хоча багато людей на Сході України стали жертвами системи, що вербує думку людей.
Спілкуєшся із своїми одногрупниками з Маріуполя?
Так, дехто не розуміє, що я роблю в Івано-Франківську, навіщо я сюди поїхала? Я думаю, що це тому, що вони не були у Західній Україні. Хоча багато хто вже змінює свою думку. Він не хоче для себе долі Луганська чи Донецька. Я рада, що навіть завдяки таким жахливим зусиллям, Маріуполь прокидається.
Відчувається якась різниця в навчанні?
Зокрема, помітила, що Івано-Франківськ, порівняно з Маріуполем маленьке місто, а університет великий. Трохи інше ставлення викладачів до студентів – ти вже чогось вартий. Відчувається, що більш хиляться до Європи. Викладачі більш кваліфіковані, особливо з англійської мови. Є відповідні напрямки, які більш розвинуті в Маріуполі
Що тобі сподобалось в Івано-Франківську?
Спочатку, мені було незвично чути в маршрутках «будь ласка, передайте за проїзд», «прошу», тому що в Маріуполі це менш поширено. Також тут є більше місць відпочинку: театр, пристойні кафешки, куди хочеться зайти. Вразило, як люди ставляться до переселенців, намагаються допомогти. Мені подобається, що тут розуміють, що вони українці. Я рада, що є можливість спілкуватись українською. Я приїхала наче в іншу країну…
Розмовляла Надія Ковблюк,
(школа професійної журналістики)
