20 років Будапештському меморандуму: що насправді обіцяли Україні?

Те, що Україна в недалекому минулому була ядерною державою і віддала атомну зброю в обмін на гарантії безпеки, на Заході донедавна знали лише експерти та деякі політики. Однак після анексії Росією Криму Київ постійно нагадує про так званий Будапештський меморандум, підписаний у столиці Угорщини 5 грудня 1994-го року на саміті Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

У його тексті США, Великобританія і Росія схвалили приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, зобов'язуючись при цьому поважати її незалежність та "існуючі кордони". Такі ж меморандуми в той же день підписали Білорусь і Казахстан. В англійському варіанті тексту використано слово "assurances", яке можна перекласти українською як "запевнення", "обіцянки".

Валізка з кнопкою залишилася в Москві

Підписання Будапештського меморандуму завершило багаторічний процес переговорів між державами, що утворилися внаслідок розпаду Радянського Союзу, і провідними західними ядерними державами. Україна посідала в цьому процесі особливе місце. За даними київських джерел, в 1991 році вона успадкувала від СРСР 176 міжконтинентальних балістичних і понад 2500 тактичних ракет. Таким чином Україна стала третьою в світі ядерною державою, поступаючись лише США та Росії.

Насправді ця ядерна міць була формальною, розповів в інтерв'ю DW екс-президент України Леонід Кравчук. "Всі системи управління ракетами, штаби були в Росії, чорна валізка з пусковою кнопкою була у президента Бориса Єльцина", - пояснив Кравчук.

Україна могла зберегти ядерну зброю, але це коштувало б величезних грошей, визнав екс-президент. Хоча ракети-носії вироблялися на заводі "Південмаш" у Дніпропетровську, ядерні боєголовки виготовлялися в Росії. За іронією долі, підписував документ у Будапешті другий президент України Леонід Кучма - колишній гендиректор "Південмашу". Сам Кучма кілька років тому визнав, що його попереджали про порожність гарантій меморандуму відразу після його підписання. "Тодішній президент Франції Франсуа Міттеран сказав: “Синку, не вір цьому документу, тебе обмануть", - розповів Кучма.

За словами ж Леоніда Кравчука, в України просто не було грошей на те, щоб налагодити власне виробництво боєголовок і їхнє сервісне обслуговування: "Ми порахували, що це обійшлося б у 65 мільярдів доларів, а скарбниця була порожня". Україна на початку 1990-их переживала гіперінфляцію. Вечеря на двох у київському ресторані могла обійтися в кілька мільйонів купоно-карбованців.

Тиск Заходу і формальні гарантії

Крім того, Захід чинив на Україну тиск, погрожуючи ізоляцією, розповів Кравчук. За його словами, це було пов'язано з тим, що розміщені на українській території ракети були націлені на США. Тому відмова від ядерної зброї була "єдиним можливим рішенням", запевнив екс-президент. Українські ракети були вивезені в Росію чи знищені. Київ у вигляді компенсації отримав фінансову допомогу зі США, пільгові поставки енергоресурсів з Росії, в тому числі паливо для АЕС, а також закріплені у Будапештському меморандумі гарантії безпеки. Втім, ці гарантії, як зазначив Леонід Кравчук, були формальними: "Механізм (санкцій у разі порушення. - Ред.) не прописали".

На це ж вказують і такі німецькі експерти, як Ґергард Симон з Кельнського університету. "Там ніде не написано, що у разі порушення цього меморандуму однією державою решта застосують військову силу", - сказав у розмові з DW Симон. Схоже оцінює ситуацію і німецький публіцист, експерт з питань України Вінфрід Шнайдер-Детерс. "Угода не варта паперу, на якому вона написана". На його думку, у випадку з Кримом меморандум порушила не тільки Росія, а й західні країни.

Росія відкидає претензії України

Схожої думки дотримуються і в Києві. Зібрати всі країни, що підписали меморандум, за одним столом поки не вдалося. На початку березня 2014 року в Парижі відбулася зустріч голів зовнішньополітичних відомств України, США і Великобританії, проте Росія на ній була відсутня. 1 квітня, тобто за кілька тижнів після анексії Криму, МЗС РФ відкинуло звинувачення Києва. У заяві було сказано, що вихід півострова зі складу України був результатом "складних внутрішніх процесів, до яких Росія і її зобов'язання за Будапештським меморандумом відношення не мають". У серпні український уряд востаннє спробував зібрати зустріч для консультацій, але безуспішно. Москва відповіла, що "не бачить підстав" для цього, повідомив представник українського міністерства закордонних справ.

США теж заявляють, що не порушували своїх обіцянок. "Будапештський меморандум не був оголошенням про гарантії безпеки", - заявив у травні посол Сполучених Штатів в Україні Джеффрі Пайєтт. За його словами, йшлося про обіцянку "поважати суверенітет і територіальну цілісність" України. Цей пункт, як вважає Пайєтт, порушила Росія.

Київ хоче нових гарантій, експерти сумніваються

Україна не відмовляється від Будапештського меморандуму. Це підтвердив президент країни Петро Порошенко в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD в кінці листопада. Раніше Порошенко говорив, що Україна хотіла б домогтися підписання нової угоди про гарантії безпеки, оскільки стара не працює.

Але експерти налаштовані скептично. "Нова угода мало б сенс лише в тому випадку, якби Росія була готова надати Україні гарантії безпеки", - підкреслює Ґергард Симон. На його думку, це малоймовірно. "Якщо підпише Захід, це буде як міні-вступ до НАТО без його формального оформлення, - каже Симон. - Побоююся, що ні США, ні Великобританія чи ще будь-хто не буде готовий підписати таку угоду". Тому, каже експерт, Україна сьогодні перебуває в складному становищі, коли Будапештський меморандум "мертвий", нова угода не передбачається, і країна змушена сама себе захищати.

Вінфрід Шнайдер-Детерс вважає, що Україні не потрібна нова угода замість Будапештського меморандуму. Замість цього уряд у Києві має посилювати армію, вважає публіцист. "Українці цілком можуть створити оборонний потенціал, здатний відлякати" противника, впевнений Шнайдер-Детерс. На його думку, це - краще, ніж "гарантії безпеки, яких в реальному житті не дотримуються".