10 найважливіших фактів про геноцид вірмен

29 жовтня 2019 року Палата представників США прийняла резолюцію про геноцид вірмен в Османській імперії 1915–1923 років. Конгрес останній раз офіційно згадував про масове вбивство вірмен турками 1920 року, але без слова «геноцид» і резолюції були процедурними.

Тепер це офіційно, Сполучені Штати визнали геноцид вірмен, попри те, що Туреччина протестує проти такого визначення. WAS розповідає, що потрібно знати про різанину в Османській імперії, пише was.media.

1. Вірмени жили на території сучасної Туреччини майже всю свою історію. Держава Велика Вірменія охоплювала, в тому числі, Каппадокію, Кілікію та інші регіони на сході Туреччини. Пізніше в Кілікії існувала незалежна вірменська держава з 1080 по 1375 рік. Західна частина історичної Вірменії була спочатку частиною Візантійської імперії, потім Османської, зараз це частина Туреччини. Вірмен там вже майже немає.

Історична Вірменія згідно з Енциклопедією Британіка. Помаранчевим кольором виділена територія Великої Вірменії, зеленим — Візантійської Вірменії або Малої Вірменії, фіолетовим — Кілікійської Вірменії, жовтим — Республіки Вірменія. Джерело: Encyclopædia Britannica

2. Перша масова різанина вірмен сталася у 1894–1896 роках. Курдські вожді обклали вірмен даниною, на додачу до османських податків. Вірмени відмовилися платити всім і почали протестувати. На придушення протестів Стамбул кинув армію, до якої приєдналися цивільні мусульмани. Попри те, що серед вірмен були дашнаки, які намагалися відповідати силовими акціями, загинуло багато простих селян. Різні дослідники наводять цифри від 50 то 300 тисяч людей.

Ерзерум, Вірменське нагір'я в Східній Анатолії Поховання жертв вірменської різанини 30-го жовтня 1895 року під час правління султана Абдул-Гаміда II. Джерело: Informations and Dokumentationszentrum Armenien, Berlin AGBU, April 1999 року, p. 24 / Genocide Museum | The Armenian Genocide Museum-institute

3. В Османській імперії віросповідання означало куди більше, ніж походження. 1909 року султана Абдул-Гаміда II скинув рух «Єднання і прогрес» — турецькі націоналісти або молодотурки. Вірмени жили погано і за Османів, і за націоналістів. Перших вони не влаштовували тим, що були християнами, тому, за османськими законами, належали до категорії зіммі — не могли носити зброї та свідчити в суді, платили підвищені податки. Але після 1909 року стало ще гірше.

4. Друга хвиля вбивств вірмен почалася у квітні 1909 року й увійшла в історію як «Кілікійська різанина». Спочатку вірмени та багато інших національних меншин Османської імперії підтримали молодотурків і навіть взяли участь у їхній боротьбі з султаном. З прийняттям Конституції всі жителі імперії стали офіційно рівними. Вірмени отримали можливість носити зброю і створювати політичні партії. 13 жовтня 1909 року стався просултанський заколот, учасники якого не тільки виступили проти молодотурків, а й «під шумок» влаштували кілька вірменських погромів у Кілікії. Загинуло понад 2000 вірмен.

Понад три тисячі вірменських біженців шукають притулку в протестантській церкві Бахчіє (Кілікія). Джерело: Архів німецької асоціації сприяння Tessa Hofmann & Gerayer Koutcharian, Armenian Review, Spring / Summer, 1992, Vol. 45, No. 1-2 / 177-178, p. 82, Fig. 19 / Genocide Museum | The Armenian Genocide Museum-institute

5. Восени 1914 року Туреччина вступила у Першу світову. Через кілька днів для мобілізації населення влада офіційно оголосила «малий джихад». Молодотурки на той час уже поступово відмовлялися від ліберальної внутрішньої політики. Початок війни та активізація ісламістів погіршили становище вірмен — з них знову почали брати підвищений податок і переселяти подалі від лінії фронту. Аналогічну політику Російська імперія проводила стосовно мусульман на своїй території.

6. Понад 100 тисяч вірмен були призвані до турецької армії. Але після важкої поразки під Сарикамишем у січні 1915 року відношення влади до них різко змінилося. На стороні Російської імперії в тій битві воювали вірменські добровольці. Таким чином, вірмени виявилися по обидві лінії фронту. Енвер-паша, який командував розбитою армією, спочатку заявив, що йому врятував життя офіцер-вірменин і офіційно подякував усім вірменам імперії за мужність. Але вже через кілька днів звинуватив їх у зраді й наказав роззброїти вірменських солдатів й офіцерів.

7. 26 травня 1915 було ухвалено «Закон про депортацію». Вірмени потрапляли під його дію. Відповідно до закону, їх слід було розселити таким чином, щоб у кожному регіоні їх було не більше 10 % від мусульманського населення. Їм заборонялося мати власні школи й самовільно залишати нові місця проживання. Депортація супроводжувалася насильством, вбивствами та зіткненнями між турецькими солдатами та вірменами. Разом із вірменами постраждали ассирійці й понтійські греки.
 

8. Вірмени намагалися чинити опір. В історію увійшла оборона міста Ван, коли турецькі війська, відступаючи з Кавказу, почали громити вірменські поселення у передмісті, за кілька днів убивши до 55 тисяч вірмен. Але саме місто вірменське ополчення обороняло майже місяць, поки 16 травня 1915 року не підійшла армія Російської імперії з корпусом вірменських добровольців. Того ж року відбулася битва за гору Муса-Даг на березі Середземного моря. Близько 5 тисяч місцевих вірмен, дізнавшись про депортацію, пішли на вершину гори. 600 озброєних добровольців стримували наступ турків, поки до узбережжя не підійшли англійські та французькі військові кораблі.

Вірменам вдалося точково помститися організаторам геноциду. До 1924 року вірменські радикали-месники вбили кілька тисяч причетних до погромів, в тому числі Талаата-пашу та Джемаля-пашу — лідерів молодотурків.

Вірменські солдати на лінії оборони у фортечних стін Вана, травень 1915 року. Джерело: The Great War: The Standard History of the All Europe Conflict (volume four) edited by H. W. Wilson and J. A. Hammerton (Amalgamated Press, London 1915)
9. Протягом наступні трьох років у Туреччині загинуло до 1,5 мільйонів вірмен. Вони були вбиті під час погромів, розстріляні турецькою армією, загинули від голоду й спраги в концентраційних таборах або намагаючись втекти з країни. Над ними проводили медичні експерименти — відомі імена докторів Мехмета Решида та Алі Сейбома. Близько мільйона вірмен змогли покинути країну і розселилися по всьому світу. Близько 375 тисяч втекло в Російську імперію, до 45 тисяч — у США, до 50 тисяч — у Францію. Наприклад, відомий музикант Серж Танкян — нащадок тих, кому вдалося втекти від геноциду, всі його дідусі й бабусі зуміли вибратися з Туреччини й осісти в Лівані.
10. Фактично, першими геноцид вірмен визнали Велика Британія, Франція та Російська імперія ще в травні 1915 року, спільною декларацією про злочин проти людства. Безпосередньо геноцидом дії турецької влади першим визнав Уругвай 1965 року. Поступово до цього формулювання приєдналися: Міжнародний Гаазький трибунал, Європейський Союз, 49 штатів США на місцевому рівні та ще кілька десятків країн по всьому світу. Україна поки що офіційно не визнала геноцидом масові вбивства вірмен у Туреччині.
 
 


01.11.2019 3345
Коментарі ()

14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

2688
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2848 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1596
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2769 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5825 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4637 1

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1131

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

937

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1767

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4638
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8100 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7640
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9682 1
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5543
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1147
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1371
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1482 1
12.04.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Надія Левченко поділилася, які ролі за майже два десятиліття на сцені стали для неї знаковими, а також розповіла про вистави, що залишили глибокий емоційний слід поза театром.

1264
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

764
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1052
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

955
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

2062 1