В Івано-Франківську «цвітуть» озера

 

В останні роки для існування івано-франківських ставків виникла справжня загроза: із 16-ти озер аж 11 перебувають у незадовільному стані, три – на затяжній реставрації і лише два придатні для дозвілля, та й то не на 100 відсотків.

 


Ще у 2003 році, коли була розпочата реконструкція міського парку, в озерах, що знаходяться на його території, почистили дно. На одному з озер зробили місток, почали роботу над шлюзом, а на ставку біля джерела узагалі планували спорудити фонтан (зараз, до речі, на цьому місці стирчить звичайнісінька труба).

 

«У 2005 році навіть було проведено тендери на виконання ремонтних робіт у парку ім. Шевченка, є генеральний план цих робіт, головний інженер проекту, готові кошториси, але немає головного – фінансування», – каже директор міського парку Володимир Ротару.

 

У 2005-му вважалося, що відновлення озер – питання не першочергове, та і стан їх кілька років тому був відносно задовільний. Сьогодні ж «здоров’я» ставків набагато погіршилось, а коштів на їх реставрацію тим більше немає, адже за шість років вартість ремонтних робіт суттєво збільшилась, а міський бюджет навпаки – зменшився.

 

 


Жителі вулиці Сухомлинського періодично відчувають у своїх квартирах надокучливий сморід, який у спекотні дні нависає над тутешнім озером, яке на озеро вже і не схоже. Мутно-зелена плівка з плісняви і сміття щільно вкриває поверхню водойми. Зараз ставком на цій вулиці опікується міський парк.

 

«Озеро на Сухомлинського було споруджено для того, щоб в ньому збиралася підвальна вода, що підтоплювала будинки на вулиці, – розповідає Володимир Ротару. – Сморід над озером скоріш за все через те, що у водойму, крім підвальних вод, потрапляють і скиди з каналізації сусідніх будинків. Зараз вирішується питання, чи взагалі можливо цей ставок реанімувати, чи краще просто його засипати».

 

Ми запитали у кількох місцевих жителів, як потрібно вчинити з озером, на їхню думку.

 

«Засиплять то й засиплять, користі з нього все одно ніякої», – міркує літня жінка, що вигулює біля ставка собачку.

 

«Шкода, звичайно, озера, але от-от почнеться спека, то нам через той сморід хоч з дому тікай! Як немає іншого виходу – хай засипають», – коментувала молода мама з дитиною у візочку.

 


За словами Володимира Ротару, щодо озера у мікрорайоні «Пасічна» зараз стоїть питання про розроблення кошторисної документації для того, щоб реанімувати ставок. Фахівці Львівського інституту водного господарства за розроблення усіх проектів щодо ремонту пасічнянського озера хочуть майже 150 тисяч гривень. А для того, щоб ставок мав достатнє наповнення, треба відновити зруйновані повенями водозабори – або старий (за півтора мільйона гривень), або новий (за 2-3 мільйони), бо зараз озеро наповнюється лише підводними та дощовими водами, пише "ЗК".

 

Озеро, що на вул. Мазепи, теж має великі проблеми з водообміном. Раніше для нього планували зробити водозабір від Бистриці Солотвинської, прокласти масштабний водогін. Зараз через велику кількість приватних дачних ділянок, ну і як завжди нестачу коштів, змонтувати таку конструкцію майже нереально. Ставок наповнюється лише за рахунок річки Млинівки, яка проступає тільки під час дощу, а також за рахунок невеличких місцевих джерел. Через порушений водообмін озеро «цвіте». А його чистка – справа також недешева.
«Попри це зразки води на аналіз для купання, які щорічно бере санстанція, задовільні, так що люди можуть спокійно купатися. У дозволених місцях, звичайно», – підкреслює директор міського парку.

 

Цікаво, що ще у 2008 році міська рада Івано-Франківська прийняла Програму розвитку озер в місті на 2009-2011 роки, загальна вартість якої становила 13 млн. гривень. Але виконана вона так і не була. Тож озера нашого міста продовжують «цвісти» і перспективи щодо їх реставрації найближчим часом досить сумні.

 


«Ми планували провести реконструкцію озер хоча б у міському парку ще до 350-річчя Івано-Франківська, – розповідає Володимир Ротару. – Кабінет Міністрів обіцяв виділити з державного бюджету «багато мільйонів». На парк, зокрема, – цілих 10 мільйонів гривень, а в результаті не дали ні копійки. Усі 10 мільйонів, наскільки я знаю, витратили на ремонт доріг. Але я все-таки підготував листи і Президенту, і Кабінету Міністрів, і депутатам Верховної Ради з проханням про фінансову підтримку. Думаю, напередодні виборів вирішувати такі питання як ніколи актуально», – переконаний Володимир Ротару.


30.06.2012 2873 0
Коментарі (0)

21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.

2380
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1991
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3057
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2283
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2194
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2402

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

318

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1234

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6136

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

716
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5615
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10237
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11031 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1476
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8150
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1068
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13374 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3227
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

342
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

784
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

651
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1077