У Косові відбувся фестиваль кераміки «Мальований дзбаник»

На днях у Косові відбувся традиційний фестиваль кераміки «Мальований дзбаник».
Про це повідомляє Фіртка з посиланням на журналістку Алісу Мудрицьку.
Фестиваль вперше провели у 2014 році. Ідея гончарного фесту належала заслуженій діячці мистецтв України, мистецтвознавиці, керамістці, голові благодійного фонду «Автентика Гуцульщини», дослідниці Марії Гринюк.
Саме вона була ініціаторкою присвоєння Косівській мальованій кераміці статусу нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. В 2019 році кераміка одержала цей почесний статус.
«Мальований дзбаник» з 2014 року проводять у Косові постійно. Хоча 2020-го, через епідемію коронавірусної інфекції, він відбувся у теж цікавому, але віртуальному форматі – як цикл з семи фільмів-передач «Невичерпне джерело».
У 2017 році «Мальований дзбаник» отримав районний статус і став відкритим обласним фестивалем кераміки, ремесел і фольклору. Ініціатори та організатори плекають надію, що після побудови у Старому Косові унікальної споруди у формі глечика, що стане окрасою туристичного культурно-мистецького комплексу «Мальований дзбан», фестиваль переміститься на територію комплексу і стане всеукраїнським. Після цього і про міжнародний статус можна помріяти.
Цей мистецько-туристичний об’єкт міг бути у Косові, але для нього не знайшлося земельної ділянки. Зате Вербовецька сільська рада ідею Марії Гринюк схвалила і ділянку (майже пів гектара) знайшла. Унікальний комплекс уже будують у селі Старому Косові.
А поки що фестивальне дійство відбувалося на традиційному місці – біля міського Будинку культури. Героями свята стали відомі кераміки з району.
«Без наших талановитих майстрів, без їхніх невтомних рук не було би цього фестивалю, не була би наша кераміка представлена в ЮНЕСКО», – визнала Марія Миколаївна.
Цього року жителі та гості міста побачили вироби майстрів, імена яких вже стали мистецькими брендами: заслужених майстринь народної творчості Валентини Джуранюк, Ірини Серьогіної, Оксани Вербівської, а також талановитих майстрів художньої кераміки Олександра Вербівського, Михайла Сусака, Любомира Макара, династії Чорних – Ореста, Марії та Миколи, подружжя Володимира і Тетяни Петрівих, Мирослави Заграй, Ольги Гостюк, Василя Івасюка, Іванни Козак-Ділети, Вікторії Никифорак, Людмили Ухман, братів Владислава й Олександра Міленків, Ігоря Радиша, Віталія Слижука, Бориса Гулейчука, Миколи Данчука.
Приїхали і планували взяти участь у виставці творчих робіт керамісти з Молдови. Але на кордоні їхні вироби затрималися. Тому закордонним митцям довелося побувати лише у ролі глядачів-гостей.
На щастя, у районі вдалося зберегти кахлярство, хоча загалом майстрів у цій царині поменшало. Зараз їх можна порахувати на пальцях. Кераміки Микола Данчук і Михайло Фокащук – одні з небагатьох. У кахельному цеху Фокащуків у селі Старому Косові вони безкоштовно виготовили більше сотні сирих кахель-заготовок. Їх мають розписати місцеві майстри – кожен свою. Хтось уже це зробив у своїй майстерні. Хтось іще не встиг. Тому на фестивалі «Мальований дзбаник» можна було побачити зосереджених кераміків якраз за цією роботою. Кожна кахля стане творчим автографом відомого майстра. Унікальну авторську піч покладуть у старій хаті-музеї на території туристичного культурно-мистецького комплексу «Мальований дзбан».
Фестиваль «Мальований дзбаник» – не тільки виставкове, концертне і ярмаркове дійство. Організатори фесту щоразу запрошують авторитетних митців, науковців, експертів і представників влади районного, обласного та республіканського рівнів. Проводять для них екскурсії у місцевих мистецьких музеях, організовують незабутні зустрічі з майстрами художньої кераміки в їхніх робітнях.
Цього року імениті гості побували у кахлевому цеху родини Фокащуків у селі Старому Косові, оглянули інтерактивну експозицію Косівської мальованої кераміки у міському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини. Такі відвідини – добра нагода для керамістів похвалитися творчими успіхами, розповісти про організаційні проблеми декоративно-ужиткового мистецтва, які потребують вирішення на обласному або столичному рівні.


Коментарі ()

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

777
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1027
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6288
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1632
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1954
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3114 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

188

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

715

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

817

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1387
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

436
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1565
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1450
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3486
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3552
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7139
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1163
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

396
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

262
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

486
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

665
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

733