У Косові відбувся фестиваль кераміки «Мальований дзбаник»

На днях у Косові відбувся традиційний фестиваль кераміки «Мальований дзбаник».
Про це повідомляє Фіртка з посиланням на журналістку Алісу Мудрицьку.
Фестиваль вперше провели у 2014 році. Ідея гончарного фесту належала заслуженій діячці мистецтв України, мистецтвознавиці, керамістці, голові благодійного фонду «Автентика Гуцульщини», дослідниці Марії Гринюк.
Саме вона була ініціаторкою присвоєння Косівській мальованій кераміці статусу нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. В 2019 році кераміка одержала цей почесний статус.
«Мальований дзбаник» з 2014 року проводять у Косові постійно. Хоча 2020-го, через епідемію коронавірусної інфекції, він відбувся у теж цікавому, але віртуальному форматі – як цикл з семи фільмів-передач «Невичерпне джерело».
У 2017 році «Мальований дзбаник» отримав районний статус і став відкритим обласним фестивалем кераміки, ремесел і фольклору. Ініціатори та організатори плекають надію, що після побудови у Старому Косові унікальної споруди у формі глечика, що стане окрасою туристичного культурно-мистецького комплексу «Мальований дзбан», фестиваль переміститься на територію комплексу і стане всеукраїнським. Після цього і про міжнародний статус можна помріяти.
Цей мистецько-туристичний об’єкт міг бути у Косові, але для нього не знайшлося земельної ділянки. Зате Вербовецька сільська рада ідею Марії Гринюк схвалила і ділянку (майже пів гектара) знайшла. Унікальний комплекс уже будують у селі Старому Косові.
А поки що фестивальне дійство відбувалося на традиційному місці – біля міського Будинку культури. Героями свята стали відомі кераміки з району.
«Без наших талановитих майстрів, без їхніх невтомних рук не було би цього фестивалю, не була би наша кераміка представлена в ЮНЕСКО», – визнала Марія Миколаївна.
Цього року жителі та гості міста побачили вироби майстрів, імена яких вже стали мистецькими брендами: заслужених майстринь народної творчості Валентини Джуранюк, Ірини Серьогіної, Оксани Вербівської, а також талановитих майстрів художньої кераміки Олександра Вербівського, Михайла Сусака, Любомира Макара, династії Чорних – Ореста, Марії та Миколи, подружжя Володимира і Тетяни Петрівих, Мирослави Заграй, Ольги Гостюк, Василя Івасюка, Іванни Козак-Ділети, Вікторії Никифорак, Людмили Ухман, братів Владислава й Олександра Міленків, Ігоря Радиша, Віталія Слижука, Бориса Гулейчука, Миколи Данчука.
Приїхали і планували взяти участь у виставці творчих робіт керамісти з Молдови. Але на кордоні їхні вироби затрималися. Тому закордонним митцям довелося побувати лише у ролі глядачів-гостей.
На щастя, у районі вдалося зберегти кахлярство, хоча загалом майстрів у цій царині поменшало. Зараз їх можна порахувати на пальцях. Кераміки Микола Данчук і Михайло Фокащук – одні з небагатьох. У кахельному цеху Фокащуків у селі Старому Косові вони безкоштовно виготовили більше сотні сирих кахель-заготовок. Їх мають розписати місцеві майстри – кожен свою. Хтось уже це зробив у своїй майстерні. Хтось іще не встиг. Тому на фестивалі «Мальований дзбаник» можна було побачити зосереджених кераміків якраз за цією роботою. Кожна кахля стане творчим автографом відомого майстра. Унікальну авторську піч покладуть у старій хаті-музеї на території туристичного культурно-мистецького комплексу «Мальований дзбан».
Фестиваль «Мальований дзбаник» – не тільки виставкове, концертне і ярмаркове дійство. Організатори фесту щоразу запрошують авторитетних митців, науковців, експертів і представників влади районного, обласного та республіканського рівнів. Проводять для них екскурсії у місцевих мистецьких музеях, організовують незабутні зустрічі з майстрами художньої кераміки в їхніх робітнях.
Цього року імениті гості побували у кахлевому цеху родини Фокащуків у селі Старому Косові, оглянули інтерактивну експозицію Косівської мальованої кераміки у міському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини. Такі відвідини – добра нагода для керамістів похвалитися творчими успіхами, розповісти про організаційні проблеми декоративно-ужиткового мистецтва, які потребують вирішення на обласному або столичному рівні.


Коментарі ()

20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

1785
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

9077
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

4097
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10510
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2388
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1797

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

771

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1065

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1256

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3711
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

522
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9846
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3331
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19475
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8181
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3517
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

940
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

1099
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

985
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1904
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1143
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

1393