Прикинувся мертвим після розстрілу. Як боєць НГУ Максим Гриник із трьома кулями у тілі врятувався з полону (ВІДЕО)

Військовослужбовець 50 полку імені полковника Семена Височана Нацгвардії України з Івано-Франківська Максим Гриник під час першого свого бойового завдання потрапив у російський полон, а відтак — під розстріл.

Однак із пораненнями він зумів утекти та вижити. Зараз боєць проходить реабілітацію та продовжує службу в лавах НГУ.

Про свій перший і єдиний бойовий вихід, загибель побратимів та власний порятунок Максим Гриник розповів Суспільному, пише Фіртка.


«З цього моменту ви забуваєте свої імена та прізвища». Як інженер-конструктор став нацгвардійцем

Максимові Гринику — 30 років. У цивільному житті він працював інженером-конструктором і створював проєкти будинків. Проте вже понад три роки чоловік носить однострій. До Національної гвардії України потрапив разом з другом: обом вручили повістки, наступного дня вони пройшли військово-лікарську комісію, а далі — служба.

Свій позивний Грін або Грінвіч Максим обрав під час військового злагодження.

«Нам сказали: "З цього моменту ви забуваєте свої імена та прізвища, маєте придумати позивні". Згадав, що колись мене так називала подруга у школі. Вирішив: нехай буде. "Грін" — це скорочено від "Грінвіч", так легше говорити по рації», — пригадує боєць.


Перший бойовий вихід і засідка

Перше бойове завдання на Донецькому напрямку стало випробуванням на межі життя і смерті, каже Максим. На початку, пригадує, він ще нічого не підозрював. Група з трьох бійців, у якій він був, мала доставити міни на одну позицію та ротувати побратимів на іншій.

«Настрій був бойовий. Ішов із серйозним наміром захищати країну, свою землю. Рухалися трійкою з дистанцією, аби не стати ціллю для дронів. Я йшов останнім. У першого і третього, тобто у мене, були рації», — розповідає Максим Гриник.

Далі нацгвардієць зненацька побачив попереду групу людей. Боєць говорить: його насторожила російська мова, але спершу подумав, що це — військові зі суміжного підрозділу, про який не попередили.

«Один із них каже російською: "Давай, підходи, дрони не сплять". Ми зайшли, і на нас одразу наставили зброю. Їх — семеро. Був шок і сильне розчарування. Як так могло статися? Звичайно, завжди кажуть, що треба бути готовим, що противник може бути будь-де. Але якось так склалося, що не очікували такого — між нашими позиціями все мало бути спокійно. Вони так пробралися, що ніхто не помітив», — говорить військовослужбовець.


Питали про золото та долари

Росіяни роззброїли нацгвардійців, забрали телефони й годинники, запитували, чи мають вони золото, срібло, долари або євро. Потім зв'язали їм руки скотчем, натягнули шапки на очі й посадили в окоп.

«Спершу вони дивилися, що у наших портфелях. Ми йшли так нормально споряджені. Було чути, як вони захоплено кажуть: "О, є павербанки, запасні батареї до рації, сигарети, їжа". Я ще помітив: форма у росіян була різною, тобто штани — з одним камуфляжем, а куртка — з іншим», — пригадує нацгвардієць.

Максим чув, як весь цей час українське командування виходило по рації до них на зв'язок і не отримувало жодної відповіді. Тож на завдання відправили бійця із суміжного підрозділу, щоб перевірити, що сталося. Він не дійшов — росіяни його розстріляли.

«Над нами з'явився український дрон. Мос**лі почали переживати, що зараз їх обстрілюватимуть, і вийшли по рації до свого командування: "Готуйте техніку, машину, щоб нас забрати". Почали прилітати наші дрони й летіти на них скиди. Також мінами працювали хлопці. Вони так точково, гарно били по противнику. Чути було, що росіяни бігають, метушаться, розбігаються», — розповідає Максим Гриник.

Українські військові росіянам також скинули дроном записку у консервній банці.

«Як мені пізніше хлопці розповідали, там було написано: "Відпустіть людей і будете жити, а як ні, то ми вас всіх вб'ємо», — каже нацгвардієць.


«Я впав і не ворушився. Думав: якщо побачать, що живий — доб’ють»

Коли росіяни усвідомили, що евакуації не буде і доведеться відходити пішки, вони вирішили розстріляти полонених.

«Я почув кроки, хтось підбіг впритул. Потім — автоматна черга. Перша куля пішла в руку. Я відчув, як перебило кістку. Наступна — у грудну клітку збоку, ще одна — в плече. Я впав і не ворушився. Думав: якщо побачать, що живий — доб'ють», — згадує "Грін".

Другий побратим теж залишився живим. Він розірвав скотч на руках і підняв Максима, але сам не зміг вибратися з окопної лінії.

«Я вже почав бігти й в один момент відчуваю, що позаду ніхто не біжить. Обернувся: побратим закинув одну руку і ногу на бруствер, і бачу, що він непритомніє. Я почав з ним говорити: друже, давай, борися, нам тут 300 метрів і тобі нададуть допомогу. Він каже: "Я не маю сили, біжи по допомогу сам". Він не вижив, але через певний час вдалося забрати його тіло», — говорить Максим.

З його слів, третій побратим, який був з ними у полоні, загинув на місці. Йому куля влучила в голову.


«Це був викид адреналіну. Я точно знав, куди бігти»

З перебитою плечовою кісткою Максим почав бігти до своїх побратимів під російськими мінометними обстрілами.

«Ворог прикривав свій відхід. Я бачив, як попереду вибухнула міна. Побіг прямо через ту вирву — знав, що снаряд двічі в одну яму не влучає. Це був викид адреналіну. Я точно знав, куди бігти», — пригадує Максим Гриник.

Коли боєць дістався до позицій суміжного підрозділу, його спершу не хотіли впускати — боялися, що за ним можуть зайти росіяни. Тільки після того, як дрон з повітря підтвердив, що «Грін» — один, його затягнули в бліндаж й надали медичну допомогу.


Стабілізаційний пункт і шлях до Франківська

Максим провів ніч у бліндажі під касетними обстрілами, очікуючи на евакуацію разом з іншими пораненими.

«Ми розуміли, що назад треба було йти обережно, бо ворог розкинув міни. Евакуація почалася о 4:30, у короткий проміжок "сірої години", коли не працюють ні нічні, ні денні дрони», — говорить "Грінвіч".

Коли військовослужбовці минули ще одну позицію, за ними приїхала броньована техніка. Далі — авто швидкої допомоги, стабілізаційний пункт та лікарня.


«Якщо тобі стане легше — ми їх вбили»

Максим Гриник каже: коли стан стабілізувався, йому пощастило потрапити на лікування до рідного Івано-Франківська. Там зустрів побратима, який розповів про подальшу долю росіян, які взяли його у полон.

«Він мені сказав: "Якщо тобі стане легше — ми їх всіх вбили: п'ятьох з них закидали з дронів, двом вдалося заховатися, але їх бачили й відправили туди групу наших хлопців. Вони їх "задвохсотили», — каже "Грін".

З часу поранення Максима минув рік. Наразі він продовжує службу в Нацгвардії та чекає на ще одну операцію на руці, де мають забирати металевий штифт.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:


06.01.2026 2440
Коментарі ()

04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

780
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

1809
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3257
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2280
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

2220 6
10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

4455

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

1201

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

602

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1133

Цьогоріч зима в Карпатах зі снігами і морозами. Як дітям йти в школу, а дорослим на роботу? Не кажучи вже про те – як за таких умов хоронити померлих.

1493
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2183
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

2830
24.02.2026

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

7558
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1088
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21143
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

8970 1
23.02.2026

Великий піст у 2026 році розпочинається у понеділок, 23 лютого.  

2117
05.03.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13879
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

866
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1272
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2035
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

2084