У неділю, 29 березня 2026 року, Україна перейде на літній час. О 03:00 ночі стрілки годинників потрібно буде перевести на годину вперед.
Про це повідомили в Івано-Франківському обласному центрі контролю та профілактики хвороб, пише Фіртка.
Лікарі зазначають, для організму ця зміна стає справжнім стресом, який у науці часто називають «соціальним джетлагом».
Зміна часу порушує циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник, який регулює сон, вироблення гормонів, зокрема мелатоніну (гормону сну) та кортизолу (гормону стресу), артеріальний тиск, обмін речовин та функціонування імунної системи.
У перші дні після переведення годинника можуть спостерігатися підвищена втома та сонливість, труднощі з концентрацією уваги, перепади настрою, дратівливість, порушення апетиту, дискомфорт у шлунково-кишковому тракті та головний біль.
Зазвичай організм адаптується за 3–7 днів, але у чутливих людей, дітей, підлітків і літніх цей період може тривати довше.
Зміна часу найбільше впливає на людей із вже наявними хронічними станами:
- Серцево-судинна система. Весняний перехід (втрата години сну) часто супроводжується підвищенням ризику інфарктів міокарда та інсультів. Це пов’язано з недосипанням, стрибками артеріального тиску та активацією стресових механізмів організму.
- Психічне здоров’я. Порушення сну може призводити до загострення тривожних і депресивних розладів, а також сезонних афективних станів.
- Метаболічні порушення. Десинхронізація біоритмів може негативно впливати на контроль глікемії у людей із цукровим діабетом 2 типу та сприяти порушенням обміну речовин.
- Шлунково-кишковий тракт та імунітет. Можливе загострення хронічних захворювань травної системи та тимчасове зниження імунної реактивності організму.
Крім того, після весняного переходу також відзначається збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод, виробничих травм та помилок, пов’язаних зі зниженням концентрації уваги.
Щоб мінімізувати негативний вплив, лікарі та сомнологи рекомендують:
- за 3-5 днів до зміни часу поступово зміщувати режим сну на 10-20 хвилин;
- дотримуватися стабільного графіка сну і пробудження навіть у вихідні;
- забезпечити достатній вплив денного світла вранці;
- обмежити використання гаджетів у вечірній час;
- уникати кофеїну після 14:00 та алкоголю ввечері;підтримувати помірну фізичну активність протягом дня.
Людям із хронічними захворюваннями особливо важливо уважніше контролювати артеріальний тиск і самопочуття, строго дотримуватися графіка прийому ліків та за потреби звертатися до лікаря при погіршенні стану.
