Як розпізнати фейки та боротися з ними

Протистояти пропаганді російських державних ЗМІ та «незалежних» користувачів інтернету Україні доводиться уже багато років. Війна вивела інформаційні атаки на новий рівень. Брехливі повідомлення лавиною поширюються в інтернеті з метою викликати серед українців панічні настрої, зневіру у Збройні Сили та власну правду. Розпізнати фейки не завжди просто, але потрібно вчитися це робити, як цьому навчилася команда ASKfm. І заради власного психічного здоров'я, і заради безпеки оточуючих людей.  

Хто створює фейки

Для початку потрібно зрозуміти, з ким саме доведеться боротися. В інформаційній війні, як і у звичайній, є різні види військ. Можна виділити 3 основні типи майданчиків, з яких працюють «фейкомети».

Респектабельні ЗМІ

З інформацією від пропагандистських російських видань усе зрозуміло, але не менш небезпечними є українські ЗМІ, що спонсоруються із «запоребрика». Там працюють професіонали, які вміють подавати матеріали досить вправно. Такі джерела зазвичай позиціюють себе борцями за правду, постійно друкуючи негатив про українські реалії: корупцію, злочинність, нестачу коштів на соціальні проєкти тощо. Ці теми завжди провокують бурхливу реакцію навіть у мирні часи. 

Проросійські ЗМІ часто з ностальгією згадують Радянський Союз. Як приклад можна привести телеканал «Інтер», який після подій 2014–2015 рр. раптово став щотижня показувати старі радянські комедії та концерти за участю «рідних» Баскова, Кіркорова, Ваєнги та інших пропутінських артистів. У 2021 році там почали регулярно з'являтися фільми, присвячені Великій Вітчизняній війні або непереможним російським десантникам/розвідникам, що блискуче вирішують якісь таємничі завдання. Збіг? Також можна згадати, що саме «Інтер» узяв на себе тягар трансляції футбольного ЧС-2018 у Росії, тоді як інші українські канали від цього принципово відмовилися.

Звісно, що фейки в новинах впливають набагато серйозніше, ніж постійні натяки на «чудове» радянське минуле. Проросійські ЗМІ в Україні небезпечні саме тим, що створюють видимість об'єктивності. В очевидних ситуаціях вони повідомляють, що все не так просто і потрібно вислухати аргументацію іншої сторони, в спірних питаннях — однозначно неправою виставляється українська сторона. В нейтральних темах на кшталт спорту такі видання зазвичай намагаються показати себе гарячими патріотами.

Інтернет-ресурси, що маскуються під справжні ЗМІ

Назви таких майданчиків зазвичай дуже схожі на ті, що використовують відомі сайти. Завдяки цьому їм нерідко вдається залучити досить широку аудиторію. Головна «зброя» цих джерел — яскраві заголовки, за якими майже завжди криються відверті нісенітниці або нічого не значущі відомості. Багато таких ресурсів просто заробляють на трафіку, але вистачає і таких, що працюють на ворога. Агресивна подача інформації заподіює певну шкоду емоційному здоров'ю навіть тоді, коли чітко усвідомлюєш, що це фейки російської пропаганди.

Групи у соцмережах, акаунти тролів та ботів

Це найбільш численна група розповсюджувачів фейків. Саме цим вона і небезпечна. Коли одні й ті самі тези йдуть водночас з багатьох джерел, частина цих повідомлень обов'язково досягне цільової аудиторії — людей емоційних, не схильних до аналізу та перевірки.

Окрім пропагандистів, у розповсюдженні інформації активну участь беруть й так звані «корисні ідіоти». Нерідко група, що публікує фейкові новини, позиціює себе патріотом України. Завдяки цьому канал залучає досить багато підписників, які щиро вірять, що їх перепости є корисними.   

Класифікація фейків

Перед тим як протистояти пропаганді, треба навчитись її розпізнавати. Головні цілі, яких намагаються досягти створювачі фейків з Росії:

  • змусити повірити, що все безнадійно і війну програно;
  • розколоти українське суспільство різноманітними «зрадами» (у цьому росіянам активно допомагають місцеві політики та бізнесмени, що намагаються розв'язувати свої питання навіть у такі буремні часи);
  • довести «нікчемність» України як держави — керується Заходом, реформи провалюються тощо;
  • створити враження, що країну «захопили» нацисти, які усіляко обмежують права російськомовних чи навіть знущаються з них;
  • зайвий раз підкреслити успіхи російської держави та особисто товариша Путіна;
  • показати, що на Заході «втомилися» від українців і проти економічних санкцій для Росії.

Боти, що працюють на західну аудиторію, намагаються максимально очорнити Україну та виправдати ганебні дії російських військових «життєвою необхідністю».

Останнім часом також почали з'являтися матеріали на тему «не всі росіяни погані». Історія з редакторкою Першого каналу, яка під час прямого ефіру сміливо вийшла з осудливим плакатом, сколихнула інтернет на декілька днів. Багато хто з українців захоплювався хороброю жінкою, навіть не звернувши уваги на максимально поблажливе ставлення до цієї витівки зі сторони високого керівництва та каральних органів РФ. І це у часи, коли людей саджають за елементарні репости. Очевидно, що з цією «звитягою» щось не так. З детальним розбором цього фейку можна ознайомитись в інтернеті.

Як розпізнати фейки та завадити їх розповсюдженню

Тепер безпосередньо про те, як розпізнати фейкові новини. Пропагандисти активно користуються наступними маніпулятивними інструментами:

  • Кричущі заголовки. «Читати всім! Зеленський зізнався, що програв», «Приголомшлива правда! Український літак бомбив мирних жителів» — приклади подібних маніпуляцій. Перейшовши за посиланням, читач дізнається, що Зеленський говорив про поразку у грі КВК, а літак-бомбардувальник український тільки за походженням.
  • Перекручування фактів. Виразами на кшталт «давно відомо» або «ні для кого не таємниця» часто підкріплюють бездоказові твердження. Трапляється і так, що факт просто вигадують або кажуть «чорне» на «біле», як у випадку з бомбардуванням маріупольського театру чи прильотом ракети на вокзал у Краматорську.
  • Прогнози «експертів», конспірологія. В інтернеті повно висловлювань аналітиків, віщунів, воєнних оглядачів та інших фахівців, зазвичай маловідомих, що впевнено пророкують швидку перемогу для однієї зі сторін.
  • Емоційність посилання. Мета повідомлення — викликати гнів, страх чи інше сильне почуття, тому часто використовуються сильні вислови, капслок та інші маніпулятивні методи.

Простої відповіді на питання, як розпізнати фейки, не існує. Головне правило — перевіряти отриману інформацію на майданчиках, які вважаєш надійними. Чим більше авторитетних джерел підтверджує новину, тим нижче ймовірність обману. Варто звертати увагу і на дату публікації. Багато людей роблять перепост, навіть не зважаючи на те, що подія відбулась декілька років тому. Джерелами, що заслуговують на довіру, сьогодні є офіційні канали державних органів та авторитетних міжнародних ЗМІ (крім російських, звичайно). Для аналізу публікацій можна скористатися і спеціальними сервісами. Перевірити факти допомагають StopFake.org, VoxCheck та інші майданчики.

Як протистояти фейкам? Передусім не розповсюджувати їх. Навіть коли це приємна новина, автор якої сповіщає про визволення міста чи великі втрати у ворога. Якщо немає повної впевненості в правдивості інформації, краще не ризикувати. Ні в якому разі не можна «виправляти» фейки, що сповіщають про переміщення українських військ чи вибухи якихось об'єктів. Коментар про реальний стан справ може допомогти супротивнику.

Якщо вдалося розпізнати фейки, можна внести свій внесок у боротьбу з ними. Для цього потрібно звертатися зі скаргами на порушення правил до адміністрації соціальних мереж. Коли мова йде про популярний майданчик з великою аудиторією, блокування ресурсу хоча б на декілька днів принесе чималу користь в інформаційній війні.


26.04.2022 3076
Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

801
29.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

835
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2200
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1287
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1417
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1855

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1384

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

820

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

525

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1353
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4803
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5982
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5511
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1798
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1651
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7738
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1385 1
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6164 2
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

349
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

748
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1732
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2177