Визначеність. 5 бездарних стратегічних принципів керівництва України

 

Визначеність в політиці, особливо в ситуації кризи, завжди краще, ніж невизначеність. Визначеність береже людські життя, кошти і нерви.

Коли я в своєму блозі закликав воювати або визнати, що Крим ми втратили, я прагнув не війни чи поразки – я прагнув визначеності.



...............



Визначеність це те, чого ми не маємо впродовж конфлікту з Росією за Крим.

Причини невизначеності повинні бути сформульовані і проаналізовані.

По-перше, Україна вже давно не приймає власні рішення в геополітиці. Щодо кожного рішення нам потрібно отримувати вказівки або в США, або в Європі. Наша влада звичайно може це заперечувати, але це так.

Кожне таке рішення для України потребує часу – або на поїздку в Європу чи США, якщо рішення складне, або на телефонну розмову, коли рішення більш просте.

Вести двобій з Росією в ситуації стратегічної гри конфліктного характеру, не маючи змогу самостійно приймати стратегічні рішення та оперативно приймати тактичні рішення, це самовбивчо для України.

По-друге, наша влада не має політичної волі впроваджувати протягом тривалого часу довгострокові стратегічні рішення та не може чи не хоче діяти рішуче в тактичному плані.

Це означає, що більш вольовий супротивник завжди нас переграє.

По-третє, у наших політиків традиційно відсутня не тільки стратегічна компетенція, а навіть розуміння того, що така компетенція є вирішальною для довгострокових геополітичних рішень.

По-четверте, в Україні відсутній Інститут Стратегування, який би займався розробкою довгострокових стратегій, сценаріїв, моделей, форсайтів, прогнозів і т.д.

Наявний Інститут Стратегічних Досліджень принципово не може цього робити, бо він створений під інші цілі – досліджувати стратегічні напрямки науково, а не розробляти стратегії. Люди в цьому інституті роблять наукову кар'єру, а не кар'єру військових стратегів чи стратегічних консультантів.



...............



Україна програла Крим Росії. Не має значення, що там собі вважають в США, в Європі чи в Україні. Крим – не український. Така реальність.

Протягом кримської кампанії Росії лютого-березня 2014 року на кожному етапі зберігалася можливість не втратити Крим. На етапі початку блокування Парламенту Криму людьми з так званої самооборони – можливі були поліцейські дії. На етапі введення додаткових російських військ – було можливе чисто військове блокування повітряного простору і російських військ в місцях їх дислокації на півострові. На етапі наявності російських військ без опізнавальних знаків була можлива міжнародна військово-поліцейська операція проти незаконних неопізнаних збройних формувань. Нічого цього зроблено не було, хоча всі такі консультації влада отримала.

Як діяла українська влада в ситуації навколо Криму?

Стратегічний принцип 1 – "Захід нам допоможе, а США та Великобританія мають гарантувати нашу територіальну цілісність згідно Будапешстської угоди". Принципова стратегічна помилка – Будапештська угода не передбачала дій підписантів на той випадок, коли якась з країн-гарантів зазіхне на територіальну цілісність України. Більше того, навіть наявні зобов'язання по Будапештській угоді не варті нічого. Ніхто не може гарантувати щось країні, яка сама собі нічого не збирається гарантувати. Ніхто не може допомогти у війні, яку країна не оголосила і не веде. Не можна змушувати когось чужого нести втрати за інтереси України, навіть якщо про це є міжнародна угода. Захід не збирається піддавати ядерній небезпеці свої країни за якусь там Україну, у якій власна еліта розікрала народне багатство, знищила армію і неспроможна діяти стратегічно на користь власної країни. Захід здав Україну Росії, хоча зробив це завуальовано і не так принизливо, як Росія розміняла свою дружбу на Крим. Це стратегічний програш України.

Стратегічний принцип 2 – "не піддаватись на провокації в Криму, уникати збройних сутичок". Провальна стратегія, бо вела до деморалізації власних військових сил в Криму та до їх блокування в місцях дислокації. Ця ж стратегія приводить і буде приводити до проникнення росіян на материкову частину України, де ми знову будемо "не піддаватись на провокації". В Криму вже немає провокацій, там іде видавлювання військ чужої країни (України) з території Росії.

Стратегічний принцип 3 – "не визнавати рішень кримської влади, не визнавати проведення референдуму та не визнавати результатів самого референдуму". Нікчемна стратегія, бо в геополітиці поступово перемагає та політична дійсність, яка підкріплена більшими політичними, військовими та медійними ресурсами. Не визнавати щось можна, допоки це не відбулося. Не визнавати Крим в складі Росії зараз це ідіотизм. І ті, хто це робить, – політичні ідіоти. Потрібно визнання, покаяння у власній стратегічній неспроможності і план подолання цієї неспроможності.

Стратегічний принцип 4 – "готуватись до війни на материковій території України, не збираючись її вести". Злочинна проти народу України стратегія. Така стратегія деморалізує власні збройні сили та веде до втрати військового духу у мобілізованих резервістів. Якщо ми не готові боронити територію України, тоді можна одразу здати Росії ті частини території, які вона захоче. Це буде дешевше економічно, без втрати людських життів і без масової істерії та неврозу українських ЗМІ, які вміють вводити народ в депресію, але принципово не вміють робити стратегічний аналіз.

Стратегічний принцип 5 – "ми все робимо, просто не про все можемо розповідати, бо це таємниця". Вся таємниця полягала у тому, що влада збиралася здати Крим Росії в обмін на те, щоб зберегти материкову територію, тобто втримати в складі України Донецьку, Луганську, Харківську, Миколаївську та Одеську області. Це була таємниця тільки для українців, бо росіяни відверто цього хотіли і на це сподівалися. Що ж до такої стратегії "замирення агресора", то вона в історії ніколи не працювала. Агресор ніколи не вдовольняється малим, він хоче більше, а потім хоче все. Не можна ніколи здавати ні квадратного метра своєї території.



...............


Нам потрібна визначеність – важка, неприємна, принизлива, але визначеність.

Для визначеності нам потрібна стратегічна влада – або управляюча адміністрація США та Європи в складі Уряду, або власна стратегічна позиція без необхідності її узгоджувати з Європою та США.

Для визначеності нам потрібен Інститут Стратегування.

Для визначеності нам потрібна політична воля і готовність вести війну на захист власної території.

Дії влади мають бути жорсткі та рішучі. Інакше нас чекає стихійне повалення Майданом всіх нині діючих гілок влади, а це призведе до хаосу в країні.

Невизначеність і гра в "ми не визнаємо, що Крим уже не наш" – смертельно небезпечні.

Якщо Крим наш, то ми маємо його тепер відвоювати. Якщо ми не хочемо воювати, то Крим не наш.

Будь-яка, навіть маленька, невизначеність нас знищить. Нас спасе тільки визначеність.

Сергій Дацюк,

УП


20.03.2014 915 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2679
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1538
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2791
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1914
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1959
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2420

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

181

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

634

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

767

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1998
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29421
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11307 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5309
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23530
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1755
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6260
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

989
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1308
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2283
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2758