Кожен, хто пройшов Q-курс ССО, скаже одне: це випробування, яке змінює людину назавжди. Сержант із позивним «Вулкан», уродженець Житомирщини, у навчально-тренувальному центрі пройшов цей шлях від першого до останнього дня.
«Вулкан» розповів, що таке насправді відбір до еліти українського війська, що стоїть між страхом і рішучістю, передає Фіртка.
Ідея Q-курсу і досвід найкращих сил спецоперацій світу
Ідея Q-курсу з’явилася не просто з прагнення відібрати витривалих та фізично сильних військових. Це мав бути відбір, що розділяє людину на «до» і «після». Випробування, яке створює нового воїна.
Розробники курсу вивчали досвід найкращих сил спецоперацій світу. Американські «Зелені берети» та їхній знаменитий Q-Course, жорсткі випробування британського SAS, легендарний польський GROM — усе це стало основою для українського відбору.
Але вітчизняний кваліфікаційний курс не просто скопіював чужі напрацювання. Його розробники розуміли: війна, в якій б’ється Україна, має свої особливості. А отже, спецпризначенець має вміти не просто воювати — він має бути воїном у найширшому значенні цього слова: аналітиком, розвідником, тактиком, майстром психологічної боротьби.
Готують елітних мисливців за ворогом
У 2016 році, коли офіційно з’явилися Сили спеціальних операцій як рід військ ЗСУ, пройшов і перший Q-курс, на старт якого вийшли сотні кандидатів. Кожен із них проходив через жорсткі випробування, серед яких — багатокілометрові марш-кидки, запливи на витривалість, силові вправи, моделювання критичних ситуацій, імітація полону, повна ізоляція від зовнішнього світу, навчання пересування в тилу ворога, робота в умовах абсолютного браку ресурсів та інші. З кількох сотень охочих тоді до фіналу дійшли лише одиниці. Але саме вони стали одними з перших, хто одягнув берет ССО.
Щороку Q-курс змінювався. У 2018 році до нього додали виживання в лісі й горах, опанування сучасних безпілотних технологій, протидію ворожим диверсійним групам, а ще пізніше, після початку повномасштабного вторгнення, вимоги посилили ще більше — навчання стало наближеним до реальних бойових дій.
«Це вже стало не просто навчанням. Це виживання. Якщо раніше ми моделювали кризові ситуації, то тепер вони відбуваються в реальному часі. Q-курс готує не просто спецпризначенців, а елітних мисливців за ворогом», — каже один з інструкторів на псевдо «Кіт».
«30-кілометровий марш-кидок і тест у крижаній воді»
«Я служив у Збройних Силах України ще до 2022 року. Мої бойові завдання в різних сухопутних підрозділах зробили мене витривалим, навчили працювати в команді, але я відчував: хочу більшого, — зізнається «Вулкан». — Q-курс став для мене можливістю потрапити в підрозділ ССО, де діють найкращі. Хотів у розвідку. Я подав заявку, знаючи, що шанси пройти шлях до кінця мінімальні. Чув, що це не просто тренування — це перехід через межу людських можливостей.
Перед початком самого курсу всіх кандидатів зібрали на перший відбірний етап. Медкомісія, перевірка фізичних здібностей, тестування на психологічну стійкість. Здається, що це звичайні формальності, але насправді це перше сито, через яке проходять лише ті, хто справді готовий.
Потім пішли фізичні нормативи — підтягування, біг на 3 км, марш-кидок, плавання. Якщо не витримуєш хоча б один із пунктів — вибуваєш. Тут не дають другого шансу.
Перший тиждень курсу — це чисте випробування фізичних можливостей. Постійні навантаження, відсутність нормального сну та відпочинку. Ми йшли десятки кілометрів в повній екіпіровці, з мінімальною кількістю їжі. Одним словом, працювали на межі виснаження.
Особливо важким був 30-кілометровий марш-кидок у повній «спорязі», а це, між іншим, з вагою до 30 кг. Тут важливою є кожна деталь — як ставиш ноги за ходьби, як користуєшся рюкзаком, лямками, поясним охватом. Будь-яка дрібниця заощаджує енергію. Багато хто здавався після такого маршу, бо тіло відмовлялося слухатися.
Але ще важчим виявився так званий «тиждень пекла» — період, коли ми перебували в постійному русі, працювали в умовах відсутності сну, харчування та води. Організм починає протестувати, але саме тут перевіряється головне — чи здатен ти йти далі, коли здається, що вже все.
Також запам’ятався своєрідний тест, коли мали зайти до крижаної води і стояти в ній по шию, тримаючи автомати над головою. Одночасна перевірка на фізичну та моральну витривалість, на те, як організм зреагує на стрес критичного рівня.
«За 12 годин у полоні ти маєш не зламатися»
На другому етапі головним стає не тіло, а голова. Ти має бути психологічно готовим до будь-якої ситуації — ізоляції, полону, тиску ворога. Для цього проводять серію навчань, які максимально наближені до реальних подій.
Накприклад, був у нас один із тестів — імітація полону. Це 12-годинне випробування, під час якого тебе позбавляють контролю над ситуацією, обмежують у русі, застосовують психологічний тиск. Ти маєш триматися, не зламатися, не видати інформацію. Цікава, але дуже складна штука. Скажу чесно, був момент, коли на мить мені здалося, що я не витримаю. Але саме в таких ситуаціях і проявляється характер!
Так, у будь-який момент із курсу можна вийти, продзвонивши у спеціальний дзвін на плацу. За власним бажанням, не витримавши навантаження, але частіше тому, що не впорався з тим або іншим навчальним завданням. Щоправда, найбільш впертих і мотивованих тимчасова поразка не зупиняє — вони повертаються на наступний курс заради того, щоб стати воїнами ССО.
Кажуть, колись на курсі був випадок, коли військовослужбовець зламав ногу за кілька днів до останнього етапу, але все одно вийшов на фінальний марш-кидок. Навіть не уявляю, як це було. Можливо, побратими допомогли, а радше, дофантазована легенда (посміхається).
«Берет став символом усього, через що ми пройшли»
Після відсіювання тих, хто не витримав психологічного тесту, починається справжнє навчання тактики. Тут нас вчили роботі в групах, нічним виходам у тил ворога, веденню вогню в умовах міста і лісу, роботі з вибухівкою, стеженню і розвідці.
Найбільше запам’ятався нічний вихід у ліс, коли ми мали пробратися через умовний ворожий патруль. Повна тиша, ти не можеш навіть зайвий подих зробити, бо кожен звук може тебе видати. Якщо хтось створював шум — завдання провалювалося, і групу чекало серйозне покарання.
І ось коли ти проходиш всі випробування, ти отримуєш шанс на останній тест. Це комплексне завдання, де потрібно застосувати всі навички — тактику, витривалість, кмітливість.
Приміром, моя група мала знайти і знищити об’єкт у визначеному квадраті. Це був реальний полігон, де нас чекала справжня боротьба із часом. Ми працювали як єдиний механізм, використовуючи всі навички, здобуті на курсі. Потім, коли завдання виконане, ти повертаєшся, стоїш перед комісією і чекаєш вердикту. Нам, на щастя, вдалося досягти мети.
Мені вручили берет. І це була не просто деталь уніформи — він став символом усього, через що ми пройшли. З тих, хто розпочинав курс, залишилися кілька десятків хлопців, які стали частиною сім’ї ССО.
Тут тебе змушують забути фразу «Я не можу». Ти переступаєш власні межі. Ти змінюєшся. І коли ти проходиш цей шлях до кінця, розумієш: ти став тим, ким хотів бути. На мій погляд, це випробування, яке змінює не тільки тіло, але й розум, характер, світогляд.
Тепер, коли я служу в підрозділі ССО, під час бойових операцій частенько згадую ті навчання, уроки і поради інструкторів. Вони вже не раз рятували життя — і моє, і побратимів. А головне — у надскладних ситуаціях допомагали виконувати завдання і на передовій, і за лінією фронту».
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
"Наші Котики": як ветеран Роман Турик відкрив та розвиває зоомагазин в Івано-Франківську (ФОТО)
