Більшість населення України святкує Різдво Христове та Великдень як найбільш популярні свята, далі йдуть День Незалежності України 54% та День захисників і захисниць України —53%.
Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише Фіртка.
Згідно з даними дослідження, найбільш популярними залишаються та Великдень (67%) та Різдво Христове (66%). Вони стабільно займають лідируючі позиції протягом останніх років, що свідчить про значну роль релігії у культурному житті українців.
Після релігійних свят серед найпопулярніших в Україні — День Незалежності (54%). Це свідчить про зростання національної гордості та патріотизму. Майже такий самий рівень підтримки має День захисників і захисниць України (53%), що відображає високу повагу до військових та вдячність за боротьбу за незалежність країни.
.jpg)
Новий рік традиційно залишається популярним, однак його підтримка суттєво знизилася: якщо раніше вона була на рівні Різдва (близько 80%), то нині становить 40%.
Далі за популярністю йдуть День Конституції України (28%), Трійця (27%) та Міжнародний жіночий день (24%). Найменше підтримки мають День Перемоги (11%) і День праці (1 травня) — 5%.
Фахівці порівняли результати опитування 2013 і 2026 років. Так, показники демонструють глибоку трансформацію символічного простору українського суспільства.
Найпомітніше зростання відбулося у ставленні до державних свят. Якщо у 2013 році День Незалежності не входив до числа масово популярних свят, то після 2014 року, а особливо після 2022 року, він став одним із ключових символів державності.
Найбільше зниження зафіксували щодо свят, які були центральними у радянській або пострадянській традиції: Новий рік, День Перемоги, Міжнародний жіночий день (8 березня), День праці (1 травня).
Релігійні свята демонструють зниження порівняно з 2013 роком, але Великдень, Різдво Христове та Трійця залишаються найбільш популярними.
«Якщо у 2013 році святковий календар України був переважно пострадянським за структурою, то у 2026 році він став чітко державницьким. Ми бачимо різке зростання ролі державних свят (+42 в.п. для Дня Незалежності); появу нового центрального свята – Дня захисників; суттєве падіння радянських свят; збереження релігійних свят як культурного ядра (з, можливо, родинним переосмисленням).
За ці 13 років відбулася не просто зміна рейтингів окремих свят, а глибока трансформація символічної структури української ідентичності», — йдеться в дослідженні.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Залужний, Буданов і Білецький: кому найбільше довіряють українці
Більшість українців вважають, що вибори можливі лише після завершення війни
