У 2025 році в Україні зареєстрували 1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (стаття 209 Кримінального кодексу України).
Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році, та майже у п’ять разів більше, ніж у 2019 році.
Про це йдеться в аналітиці Опендатабот, пише Фіртка.
Водночас зростає і частка справ, які доходять до суду. Якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мало лише кожне четверте кримінальне провадження, то нині — майже кожне друге. У 2024 році до суду направили 49% таких справ, а у 2025 році — 45%.
Як пояснюють юристи, довести факт легалізації майна складніше, ніж встановити сам первинний злочин. Слідству необхідно підтвердити походження активів від конкретного злочину, простежити рух коштів та довести, що фінансові операції були спрямовані на приховування або маскування їхнього незаконного походження.
За словами радника юридичної фірми Asters Ореста Стасюка, саме на цьому етапі найчастіше виникають труднощі. Через це після резонансних заяв про відмивання коштів розслідування нерідко не завершується обвинувальним актом, або ж стаття про легалізацію майна зникає в процесі досудового розслідування.
Загалом торік правоохоронці опрацювали 3,3 тисячі кримінальних проваджень за фактами відмивання коштів. Понад половину з них відкрили у попередні роки. За результатами розслідувань до суду передали 595 обвинувальних актів, а підозри оголосили 832 особам.
Загальна встановлена вартість легалізованого майна сягнула 12,35 млрд гривень. Водночас під арешт потрапили активи на суму 590 млн гривень.
Орест Стасюк зазначає, що така різниця між сумами, які фігурують у провадженнях, та реально арештованими активами є закономірною. Для накладення арешту слідство має довести зв’язок конкретного майна з імовірним злочином, що на початкових етапах розслідування часто є складним завданням.
Найбільше проваджень відкрила Національна поліція України — 61% від загальної кількості. Ще 16% справ розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% — Державне бюро розслідувань, 7% — Національне антикорупційне бюро України. Частка Служби безпеки України та Державної служби фінансового моніторингу становила по 3%.
Водночас за масштабами виявлених схем лідирують Бюро економічної безпеки та НАБУ. У провадженнях БЕБ встановлено факти легалізації майна на 5,42 млрд гривень, а у справах НАБУ — на 4,56 млрд гривень. Разом ці два органи виявили понад 10 млрд гривень легалізованих активів, що становить 81% від загальної встановленої суми.
За перші п’ять місяців 2026 року в Україні зафіксували 603 правопорушення за статтею про легалізацію майна. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у 38% таких проваджень особам повідомили про підозру, а до суду передали 25% справ.
Фахівці зазначають, що зростання кількості справ пов’язане не лише з активізацією роботи правоохоронних органів, а й зі змінами до законодавства, які набули чинності у 2020 році. Після внесених змін для розслідування відмивання коштів більше не потрібно попередньо отримувати судове рішення щодо основного злочину, з якого походять гроші чи майно. Через це стаття про легалізацію майна дедалі частіше застосовується як додаткова кваліфікація у справах про корупційні, економічні та інші тяжкі злочини. Це суттєво вплинуло на зростання статистики таких проваджень.
