В Іспанії знайшли стародавнє місто, яким правили жінки

В Іспанії археологи знайшли місце поховання часів бронзового століття. Дослідники припустили, що там були поховані жінки-правительки, які керували Піренейським півостровом у 1550 році до нашої ери.

Як пише The Guardian, дослідники описали місце поховання як одне з найрозкішніших з тих, що знаходили в Європі. З 2013 року група з понад дюжини дослідників вивчає місцезнаходження Ла-Альмолойя в південному іспанському регіоні Мерсія, пише Фіртка з посиланням на Суспільне.

Науковці знайшли на цьому місці чоловіка і жінку, які були поховані у великій керамічній посудині. Вони померли приблизно в один і той же час в середині 17 століття до нашої ери. Разом з ними було поховано 29 цінних предметів, майже всі з яких належали жінці віком від 25 до 30 років.

Серед вишукано створених предметів були браслети, кільця і ​​рідкісна корона. Всього на місці поховання було знайдено 230 грамів срібла. Аналогічні діадеми були знайдені в чотирьох інших жіночих похованнях, в той час, як чоловічі могили використовувалися для поховань елітних воїнів.

Археологи говорять, що ці могили є унікальними, оскільки розташовані на місці ймовірно першого палацу бронзового століття. За словами Ріхуете, оскільки будівля використовувалася в політичних цілях, саме жінки були в основі керівної гілки.

За словами іншого дослідника з бразильського університету Роберто Ріша, чоловіки у цьому суспільстві скоріше за все були воїнами, про що свідчать мечі, знайдені в кількох чоловічих похованнях.

Суспільство, що процвітало з 2200 до н.е., було високоорганізованих з багатою елітою, яка, ймовірно, навіть підтримувалася податковою системою.

"У Західній Європі не було нічого подібного", - сказав Ріш, вказуючи на іншу частину Іспанії, де люди в той час жили в самодостатніх спільнотах від 50 до 100 осіб.

До 16 століття до нашої ери всі поселення Ель-Аргар були занедбані, і, як вважають, археологи, це сталося після внутрішніх повстань.

"Незабаром після смерті жінки все поселення згоріло", - сказав Ріш.


11.03.2021 12408
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1919
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1014
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1188
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1624
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2823 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3917

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1117

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

625

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

434

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1155
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5767
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5316
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10714 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1396
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1407
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7627
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1098
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15948
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

517
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1519
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1971
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1861