Україна 2013 року. Повним ходом курс на скелі

 

Киев постапокалиптичный3

 

В последнее время мне попадается достаточно много размышлений на тему, кто и как может повлиять на ситуацию в Украине. Кто-то рассуждает о роли Путина, кто-то о роли Медведчука, кто-то о роли оппозиции. Ну что ж, давайте порассуждаем вместе, только не на кухонном уровне, а используя классический философский инструментарий.

Могут влиять на ситуацию только субъекты. Причём субъекты, обладающие волей и рычагами влияния. Например, рабочий класс в Украине – объект. Он не обладает коллективным сознанием, не осознаёт своих классовых интересов и не имеет механизмов координации. Поэтому его используют, а он может реагировать только на уровне «раздражитель – условный рефлекс».

Собственно, и такое понятие, как «народ» на сегодня также является абстракцией. И все разговоры о «воле народа» являются досужей демагогией. У народа нет ни репрезентативных представителей (не считать же таковыми народных депутатов, право слово), ни рабочих механизмов самоорганизации, ни достаточного числа индивидуумов, отождествляющих свои интересы с интересами общности. Нет, такие есть, но их ничтожно мало (а остальные только спекулируют апелляциями к «вокс популис», пытаясь использовать его к своему личному или корпоративному благу).

Поэтому ни народ, ни рабочий класс сегодня не могут быть субъектами и влиять на происходящее. Их роль пока, как ни прискорбно констатировать – это роль статиста, наблюдателя, в лучшем случае болельщика, а в худшем – манипулируемой массы и разменной монеты.

Давайте рассмотрим, кто же может выступать активным актором в разворачивающейся драме. Очевидно, что это не может быть «рука Москвы», которой нас пугают националисты. Это убедительно расписалисначала Юрий Романенко, а затем и Лев Вершинин.

Также это не может быть «страшный и ужасный» Виктор Медведчук. Всё, на что хватает его «Украинского выбора» – это на имитацию деятельности в виде различных круглых столов и конференций, участниками которых являются почётные пенсионеры и просто случайные люди (мне недавно довелось присутствовать на одном таком мероприятии). Потенции в этом нет никакой, и можете мне не рассказывать, что «Медведчук ест детей», не поверю.

Естественно, никак не может повлиять на ситуацию и «разъединённая оппозиция». Ибо у них нет ни общих целей, ни осознания момента, ни методологии, ни ресурсов. Они разобщены и деморализованы систематическими провалами (хоть и пытаются не подавать виду). Более того, задача поиска выхода из развивающегося кризиса (а нынче уже перестают платить пособия по безработице, поскольку денег нет) не входит в их целеполагание.

Тем более не смогут повлиять ни на что представители «третьего сектора» типа КУПР, «Спильной справы» и прочих мелких аферистов. За последнее время они себя окончательно дискредитировали многочисленными неудачами и скандалами.

Более того, и у оппозиции, и у третьего сектора полностью отсутствует субъектность. Все их действия не самостоятельны, а реактивны – они только реагируют на действия власти, не выступая с собственными инициативами. Единственное, на что хватает их «креатива» – это на бесконечное повторение «карго-культа Майдана», бессмысленное и безрезультатное.

Может ли разрулить ситуацию в Украине МВФ? Глядя на длинный список стран, которым он «помог» (среди которых Аргентина и Эквадор, пережившие тяжелейшие дефолты), в этом сильно сомневаешься.

Как и в том, что может повлиять на Украину официальный Брюссель. Не взирая на грозную риторику и санкции, Тимошенко продолжает сидеть в тюрьме. Не лучше ситуация и в других вопросах: к примеру, решения ЕСПЧ в Украине не исполняются. Что наилучшим образом характеризует степень реального влияния ЕС на Украину.

Что же касается «Вашингтонского обкома», то его всё больше занимают собственные внутренние проблемы – дефолты отдельных штатов, запредельная безработица (и её последствия), бесполезность QE3 и прочие «негаразды». И судя по тому, как Конгресс в последнее время перестал обращать внимание на ужимки младшей Тимошенко, участие в этом цирке их больше не развлекает. Конечно, определённые приоритеты американской внешней политики сохраняют свою инерцию, но, по большому счёту, мы для них третьестепенное направление (куда менее важное, чем Китай, Иран, Сирия, Южная Корея или Россия).

Может сложиться впечатление, что единственным субъектом на территории Украины является текущая власть: так называемая «Семья», или шире – Партия Регионов. Но стоит задать себе вопрос: а является ли власть субъектом, могущим что-то изменить? У меня в этом сильные сомнения.

Фактически нынешняя власть является заложником курса, заложенного всеми предыдущими правительствами Украины (и ничего не пытается изменить). Бездумная и преступная приватизация и деиндустриализация были начаты ещё при Кравчуке и продолжены при Кучме. Основы финансовой зависимости были заложены тогда же. Курс на разрушительные либеральные реформы также был заложен ещё на заре «независимости». Политика бездумной «евроинтеграции любой ценой», даже ценой сдачи государственных интересов Украины, была начата Ющенко. В долговое пике страну начала погружать Тимошенко, за два года премьерства удвоившая внешний долг.

Собственно, есть ли хоть одна принципиальная черта поведения нынешней украинской власти, которая не была бы присуща её предшественникам? Таких нет! Премьер Янукович времён Кучмы, премьер Янукович времён Ющенко и премьер Азаров времён Януковича – ничем не отличаются друг от друга.

Руль украинского корабля намертво зафиксирован, курс на скалы, и никто даже не пытается разблокировать управление и отвернуть куда-то в сторону. Пассажиры и команда корабля то пытаются перекрасить его в другой цвет, то спорят о переименовании, то выдвигают идею отделения трюма, а курс остаётся неизменным – и скалы всё ближе.

Плюс, реформы не могут сами по себе возникнуть на ровном месте. Даже если возникнет некий реформатор (или вдруг Януковичу взбредёт в голову начать что-то радикально менять), то он не сможет висеть в воздухе, а должен опираться на заинтересованный класс, страту или организацию. Но таковых также не наблюдается.

Поэтому считать Януковича, «Семью» или ПР субъектом украинской политики – это безбожно им льстить. Они такие же статисты, как и все остальные, послушно играющие свои роли и даже не пытающиеся вырваться за их рамки. И все их действия также предсказуемы и находятся в рамках давно заданной логики, ведущей к коллапсу.

Фактически, украинская политика – это не место столкновения различных сил, это не поле битвы и не пространство большой игры. Это элементарное аморфное болото, которое медленно и неумолимо, без заметных попыток выкарабкаться, стекает в открытый много лет назад коллектор. И если активный коллективный субъект не появится в ближайшее время, то Украину ожидает очередной период Руины.

 

Александр Роджерс, "Хвиля"


Коментарі (2)

НИК 2013.08.08, 23:43
РОДЖЕРС НЕ АҐЕНТ КИТАЮ, БО РОЛЬ ЇГО В ЖИТЮ УКРІВ НЕ ПІДКРЕСЛИВ.
Щукар 2013.08.09, 16:21
Черговий константатор,у самого ніяких ідей,крім порожніх роздумів.
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

9851 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7169
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6642
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3759
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2841
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5779

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

749

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9839 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1423

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

4903 1
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4123
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3685
30.04.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

4673
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9187 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

761
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2174
24.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

2908
09.05.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

3761
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

423
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1023
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1251
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2431