Дані перепису населення, проведеного в дев'яти країнах, вказують на те, що релігійні погляди їхніх мешканців поступово сходять нанівець.
Статистика показує стабільне збільшення частки респондентів, які вказують, що вони не належать до жодної з релігій. Мова йде про Австралію, Австрію, Ірландію, Канаду, Нідерланди, Нову Зеландію, Фінляндію, Чехію та Швейцарію. Втім, це лише ті країни, в яких під час перепису задавалося питання про релігійну приналежність.
У своєму дослідженні вчені використовували математичну модель, покликану пояснити взаємозв'язок між кількістю віруючих людей і соціальними мотивами, що спонукають людину звернутися до релігії, пише ВВС.
Результати роботи, представлені на конференції Американського фізичного товариства в Далласі, демонструють, що релігія в низці країн приречена на практично повне зникнення.
Метод нелінійної динаміки застосовується для моделювання різних явищ, залежних від безлічі факторів.
У 2003 році один з авторів роботи, Деніел Абрамс з Північно-західного університету США, застосовував цей метод, щоб отримати математичне обґрунтування щодо зменшення кількості носіїв вимираючих мов.
Тоді в основу дослідження була покладена теорія суспільної "конкуренції" між людьми, які розмовляють різними мовами, і "корисність" володіння тією чи іншою з них.
"Ідея досить проста. Вона постулює дві тези: по-перше, що люди зазвичай вважають за краще вступати в групи з найбільшою кількістю членів, а по-друге, що членство в цих групах надає людині деякий соціальний статус, тобто приносить користь", - говорить Ріхард Вінер з Науково-дослідної корпорації.
"Наприклад, у мовній сфері, володіння іспанською мовою видається більш корисним або статусним, ніж володіння перуанським діалектом Кечуа (основна мова південноамериканських індіанців і офіційна мова держави інків)", - пояснює Вінер.
"Таким самим чином якусь користь або статус несе і приналежність до релігійної громади або відсутність такої", - додав він.
Команда вчених використовувала дані переписів за останні 100 років в тих країнах, де респонденти відповідали на питання про їх релігійні переконання: Австралії, Австрії, Ірландії, Канаді, Нідерландах, Новій Зеландії, Фінляндії, Чехії та Швейцарії.
"У сучасних світських демократичних країнах очевидний тренд, який показує, що люди все менше схильні зараховувати себе до прихильників будь-якої релігії. У Нідерландах їх кількість становить 40%, а найвищий показник - у Чехії, де частка (атеїстів та агностиків) становить 60 %", - стверджує Вінер.
Вивчивши ці статистичні дані, вчені побудували нелінійну динамічну модель, вибудовуючи її параметри виходячи з соціальних та інших "переваг", які отримує людина, що не належить до жодних релігійних груп.
У результаті з'ясувалося, що ці параметри однакові для всіх дев'яти країн, а отже, статистичні зміни в суспільстві з плином часу продиктовані однієї і тієї ж моделлю поведінки.
І у всіх дев'яти країнах математична модель з усією очевидністю вказувала на те, що рано чи пізно релігійні погляди зникнуть зовсім.
11
