Тротуар з велодоріжкою на Галицькій у Франківську: Яким він був, і яким стане (фото)
19.11.2015, 15:25
Мирослав Франківський
Активісти велоспільноти показали як всього за 10 днів змінився тротуар на Галицькій в середмісті Івано-Франківська.
Минуло уже 10 днів з того часу, як будівельники приступили до капітального ремонту тротуару на Галицькій в районі ЦУМу. У сотень і тисяч городян, яким доводиться щодня терпіти “тимчасові незручності”, виникає купа закономірних запитань. Давайте спробуємо разом розібратися, що там і до чого, і відповісти хоча б на деякі з них. Ну, оскільки чималий шмат тротуару вже отримав своє нове покриття, давайте для початку пригадаємо, яким він був раніше. Ось фотографія, яка в повній мірі ілюструє усе жахіття, яке можна було спостерігати тут роками: роздовбаний тротуар, витоптані газони у лунках, знищені дерева і повальне рагульське паркування.
Тротуари були настільки жахливими, що по них важко було проїхати з дитячим візком. Потрібно було обирати: іти по покришеному асфальту з ямами, в яких коліщата застрягали, чи по тонкій смузі криво поставленої бруківки, рівень якої змінювався від магазину до магазину, утворюючи сходинки. А ще й ці дерева у найневдаліших місцях. А ще лотки дощовідведення.... Одним словом це було жахіття.
А пам’ятаєте паркування на Галицькій? Оооо, це була просто пісня. Важко було навіть звинувачувати водіїв у рагульстві. Така манера паркування вважалася нормою у тому прибазарному хаосі.
В холодну пору, коли машин і багнюки було більше, це взагалі справляло гнітюче враження. Заїжджали навіть у лунки.
Усе було заставлено вздовж, впоперек і по діагоналі. Половина тротуару просто не використовувалась пішоходами.
Паркувались навіть у три ряди, два з яких на тротуарі.
Ситуація здавалася безнадійною. Але одного прекрасного дня на цій ділянці Галицької була нанесена нова розмітка. Вона передбачала паралельне паркування з обох сторін вулиці. І сталося диво! Автовласники взяли собі за правило паркуватися за правилами ( вибачайте за тавтологію.
Раптом виявилось, що на проїжджій частині без проблем можуть роз’їхатись тролейбус з маршруткою. Більше того, вдалося вивільнити добру третину тротуару від автомобільної окупації.
А тепер пояснимо, чому ми таку увагу приділяємо паркуванню автомобілів. Майже немає сумнівів в тому, що скептики будуть критикувати рішення облаштувати велодоріжку зарахунок тротуару. Мовляв таким чином забирають простір “у людей”. (Так ніби велосипедисти - не люди) :) Такі звинувачення, як Ви вже зрозуміли, будуть безпідставними. Цей простір насправді був відвойований у машин! Більше того, в рамках облаштування велодоріжки проводиться також капітальний ремонт всього тротуару з відновленням лінії озеленення та встановленням вуличних меблів у цій зоні. Отже пішоходам буде в рази приємніше і зручніше рухатись цією вулицею.
Крім того є ще один, найважливіший чинник, який вплинув на рішення облаштувати на Галицькій велодоріжку. Це - велосипедисти. Для них це одна з ключових вулиць, тут їх багато. І для багатьох питання безпеки руху є визначальним. Як наслідок, вони їздять по тротуарах, маневруючи між припаркованими автівками, деревами, рекламними конструкціями і пішоходами, наражаючи на неприємності і себе, і інших. Так не повинно бути. Це не правильно!
Не рідко власникам двоколісного транспорту доводиться спішуватись, щоб подолати цю зону перешкод.
Рано чи пізно цю проблему треба було вирішувати. Ми не стали вигадувати велосипед, і скористалися старим добрим... іноземним досвідом. А він підказував нам розділити тротуар на чотири зони, і впорядкувати рух на ньому.
Потрібно було облаштувати:
1. Велосипедну доріжку
2. Зону озеленення і меблювання.
3. Пішохідну доріжку.
4. Зону сервісу кафе і магазинів.
У нас вийшло приблизно ось так:
- велодоріжка шириною +/- 2 м; - зона озеленення завширшки 1,5 м; - транзитна зона для пішоходів (3 м в найвужчому місці); - зона сервісу варіюється. Ну, оскільки рух пішоходів повинен бути зручним і безбар’єрним, постала проблема двох дерев, які росли в найвужчих місцях, прямо посеред пішохідної доріжки.
Довелося викликати спеціалістів. Приїхали серйозні дядьки на серйозній техніці...
... вжих, і немає дерева.
Шкода, звичайно, рослини. Але натомість, тільки на цій ділянці вулиці буде висаджено 12 нових дерев, в тій-таки лінії озеленення. Ось уже й лунки для них готові.
Крім того, була демонтована оця рекламна стелла, яка багатьом людям різала око.
Тепер її уже немає. Залишилась лише купа розбитого перфораторами бетону. Майстри поставлять лунку, і скоро там знову ростиме дерево.
Зверніть увагу, велодоріжка з правої сторони обмежена поребриком, і знаходиться на 3-4 см нижче рівня тротуару.
Але давайте, врешті решт, розберемося з найважливішим елементом нового тротуару - різнокольоровою бруківкою.
На Галицькій Ви можете бачити два різних типи бруківки: - “римський камінь” червоного кольору - безшовна плоска плитка для велодоріжки; - звичайна бруківка “магік” чорного та сірого кольорів - для пішохідної зони.
На практиці це має такий вигляд:
Візуально видно кривизну тротуару. Це через те, що в цьому місці він пересікається з виїздом з двору.
Але ухил велодоріжки зроблений дуже плавним, а пониження тротуару взагалі не відчувається. Тому можна сказати, що безбар’єрність збережена.
На всіх інших ділянках тротуар взагалі бездоганно рівний. Між іншим, зверніть увагу на пеньок, який буде викорчовуватись. Уявляєте, скільки місця залишалося б пішоходам, якби дерево залишили, і обвели його півтораметровим поребриком.
До речі, за подібною схемою зараз укладають нову бруківку на вул.Чорновола. Тільки там без велодоріжки.
І там теж зберігають безбар’єрність для пішоходів. Так повинно бути всюди!
Але повернемось на Галицьку, і подивимось на хід будівельних робіт.
Ось на таку підготовлену основу з відсіву майстри кладуть бруківку.
Цю березу, не стали зрізати, оскільки місця для пішоходів тут значно більше, ніж у попередніх випадках. Просто оформили її видовженою овальною лункою, щоб людям зручніше було ходити.
Минулого тижня робітники працювали на ділянці, навпроти будинку №47. Цього тижня - біля 49-го будинку. На сьогоднішній день уся ця територія (на фото нижче) вже встелена бруківкою. Якщо дозволить погода, то до суботи новий тротуар дотягнеться майже до автобусної зупинки (за будинком № 51)
На даний момент, уся відремонтована ділянка уже посипана піском, і буде “перемітатися”.
Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.
У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.
В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.
Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.
У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.
У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.
Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».
Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.
За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.
Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».
ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.
Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».
