Там, де пересувається найбільше пішоходів: у Калуші анонсували рекордне брукування тротуарів

У 2022 році на брукування у Калуші планували спрямувати 10 млн гривень.

Втім, зараз ці плани дещо зменшили (мінус 1 млн 367 тис. гривень), проте залишилося понад 8,6 млн гривень.

Про це інформує Фіртка з посиланням на Вікна.

Зокрема, на січневій сесії міської ради кошти розподілили на п’ять тротуарів.

Загалом це найбільші видатки на такі цілі, відколи у Калуші почали викладати тротуари бруківкою, тобто з 2017 року.

Так, у 2017 році на тротуари витратили майже 3,5 млн гривень, у 2018 році — близько 4,9 млн гривень. У 2019 році обсяг видатків на брукування тротуарів різко зменшився і становив у межах 3 млн гривень, у 2020 році на такі роботи ще спрямували менше – близько 2 млн гривень, а у 2021 році – близько 1,5 млн гривень.

До речі, торік капітально відремонтували три тротуари: на вул. Хмельницького (від кафе «Радіус» до автобусної зупинки), від пр. Лесі Українки до ліцею ім. Дмитра Бахматюка і невелику ділянку біля військової частини на вул. Тихого.

Тим часом акцент цього року – великі тротуари, в основному – у центральній частині Калуша.

Найбільшу суму - 3 млн гривень - заклали на капітальний ремонт тротуару на непарному боці вул. Євшана. Йдеться про тротуар від моста, через перехрестя з бульваром Незалежності і до інженерного корпусу.

За словами Тараса Фіцака, це великий проєкт: ширина тротуару - 4 метри; крім того, там багато перехресть.

Також запланували освітлення. Кошторис проєкту  -близько 5,5 млн гривень, але міська влада розраховує, що під час торгів ціна суттєво зменшиться.

До речі, навпроти, на парному боці вул. Євшана, тротуару немає зовсім і доводиться пересуватися фактично болотом, про що калушани писали у соціальних мережах.

Чому для брукування обрали саме непарний бік вулиці? За словами Тараса Фіцака, основним аргументом було те, що тут інтенсивний рух пішоходів, а з протилежного боку вулиці їх, навпаки, мало.

На мості зупинятися не планують. Ще один тротуар, який включили до програми, - на майдані Шептицького, на брукування якого заклали понад 1,2 млн гривень. Це ділянка від управління архітектури і до моста.

Таким чином, від центру і до перехрестя з вул. Пушкіна цього року з’явиться новий брукований і освітлений тротуар.

Третім за  рахунком і другим за бюджетом є капремонт тротуару на пр. Лесі Українки - від вул. Пушкіна і до центральної пошти з непарного боку вулиці з бюджетом майже 2,3 млн гривень. Не факт, що коштів вистачить на таку ділянку, але, принаймні, цього року роботу розпочнуть.

1 млн гривень у програмі заклали на капремонт тротуару на вул. Дзвонарській - від перехрестя з вул. Підвальна, де бруківку виклали кілька років тому, і до ринку, а саме: до місця, де цього року має з’явитися піднятий пішохідний перехід.

Останній, п’ятий тротуар, капремонт який запланували у поточному році, - на вул. Бандери: від вул. Івано-Франківська і до вул. Бандери, 98, на який є понад 1,1 млн гривень.

Це проєкт  з минулого року: він був у програмі, але згодом тротуар виключили і фінансування зняли. Торік на цей тротуар закладали вдвічі менше - 600 тис. гривень. Йшлося про те, що у цьому місці аварійно небезпечна ділянка, а пішохідної зони немає. На вул. Бандери запланували зробити 230 метрів тротуару шириною 2,5 метра.

До речі, минулого року обговорювали потребу в облаштуванні тротуару ще в одному місці, де він відсутній, - на вул. Хмельницького, біля «СОКу».

Також були пропозиції продовжити брукування вул. Хмельницького, Хіміків тощо. Однак у підсумку обрали інші тротуари — там, де пересувається найбільше пішоходів.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел! 


Читайте також:

Чверть усіх коштів на ремонтні роботи в Франківську освоюють фірми, пов'язані з заступником міського голови

Абстракції, амбіції та скромні результати. Як Руслан Марцінків робить Івано-Франківськ «найкращим»


06.02.2022 Тіна Любчик 1186
Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3981
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2164
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2389
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5495
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21244
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3215

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

974

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1006

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1779

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1744
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7475 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15633
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9045
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3949
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

895
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

811
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5083
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42527 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

505
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

734
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1663
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1592