Звичайні оголошення, які ми бачимо щодня й одразу забуваємо, можуть колись у майбутньому виявитися ключиком до розуміння нашого часу й способу життя. Пропонуємо зануритися в історію повсякденності старого Станиславова, орієнтуючись за "меседжами", які посилають нам оголошення в тогочасній місцевій пресі.
Перший фотосалон у нашому місті з’явився ще в 1861 році, але заклад "Рембрандт" усе ж належить до найдавніших.
Як бачимо з оголошення, він був відкритий ще у 1903 р. "Новий фотографічний заклад під назвою "Рембрандт" з’явився в нашому місті по вул. Сапєжинській, 20, – читаємо в повідомленні. – Фотографії, виконані в цьому закладі, які ми мали можливість оглядати на виставці при вул. Сапєжинській, відзначаються правдивою схожістю і досконалою ретушшю й нічим не поступаються фотографіям, виконаним у першорядних закладах столичних міст.
Ательє "Рембрандт" робить фотографії у різних форматах, а особливо в найновішому "сецесія рембрандт", як окремих осіб, так і групові". В 1909 р. фотосалон змінив адресу і переїхав з вул. Сапєжинської (нині вул. Незалежності) до так званого пасажу Єґера (нині будинок по вул. Січових Стрільців, 16). В цій будівлі заклад працює і понині, хоча в радянські часи він мав назву "Ракурс".
В оголошенні назва фотосалону помилково написана без букви "t" в кінці, а в дійсності він називався "Rembrandt".
Великий голландський художник Рембрандт Харменс ван Рейн найбільше прославився як портретист, тож, імовірно, саме тому засновники назвали заклад на його честь. Фотосалон "Рембрандт" також спеціалізувався в основному на портретній зйомці.
Тут можна було замовити три види портретів: уже згаданий "сецесія рембрандт" по 3 корони за 6 шт., візит-карту по 2 корони 80 галерів і кабінетний портрет по 5 корон.
За 7 корон можна було збільшити вже готову фотографію. У фотосалоні діяла рекламна акція – при замовленні шести штук звичайних фотографій клієнт отримував ще три знімки в подарунок, але вже у форматі поштівки.
Чим же відрізнялися між собою ці види портретів? Портрет "сецесія" був виконаний у модному в ті часи стилі модерн, тобто на фоні переплетених рослин, трав чи квітів або ж прикрашався рамкою з таким орнаментом.
Візит-карта була найпопулярнішим форматом світлин. Її зазвичай дарували рідним чи друзям, а більшість фотоальбомів початку ХХ ст. були виготовлені саме під формат "візитного" фото.
Візит-карта мала вигляд фотозображення на тонкому папері, наклеєного на цупкий картон. Вона здебільшого мала розмір 5.5 х 9 см., а картонна основа – 6,5 х 10 см.
Кабінетний портрет був значно більший – 11,5 х 16,5 см. Такі фото зазвичай вішали на стіну. Формат кабінетного фото дозволяв відобразити не лише осіб, а й кабінет чи студію фотографа, в якій відбувалася зйомка, звідси й походить назва.
Ззаду знімка фотограф зазвичай розміщав не лише інформацію про фото, а й свої адресу та логотип. Кліше фотографій залишалися в салоні, тож знімки можна було замовити повторно.
Як стверджувала реклама, фотосалон "Рембрандт" славився якісною ретушшю, тобто художники розфарбовували чорно-білі зображення вручну. Для цього використовували акварельні, масляні фарби, кольорові олівці й пастель.
Фарба наносилася за допомогою ватного тампона, кисті, спеціального розпилювача чи й просто пальцями. Фотографи й художники приділяли кожному фото дуже багато часу і вкладали в кожен знімок душу. Може, саме цим пояснюється неймовірна чарівність давніх світлин?
Олена БУЧИК, КУРС
