Громада Івано-Франківська стурбована тим, що на берегах міського озера, в межах природоохоронної зони, приватним забудовником планується будівництво великого житлового комплексу.
Громадські активісти б’ють на сполох: зажерливі чиновники, які усвідомлюють, що вони доживають останні місяці у владі, та безпринципні бізнесмени погрожують руйнуванням рекреаційній зоні, що стала улюбленим місцем відпочинку десятків тисяч мешканців міста.
Відома інформація, що за міжнародними нормами на одну людину в місті повинно припадати не менше 20 кв.м зелених насаджень. В Івано-Франківську їх всього 5.5 кв.м. – ось один з фактичних результатів діяльності тієї сумнозвісної «гідри корупції», яка опанувала місто в останні роки.
Вкотре цинічно порушені не лише норми моралі і здорового глузду, але й природоохоронного законодавства. Ігноруються елементарні вимоги екологічної безпеки, порушується Водний кодекс. Знову «конституція міста», - його Генплан, стає об’єктом цинічних маніпуляцій та аморальних «нововведень».
В цій ситуації можна задати риторичне запитання ініціаторам руйнування останньої «екологічної барикади» міста: невже жадоба наживи переважає над загрозою забрати в наших дітей, в наступних поколінь іванофранківців майбутню перспективу жити в гармонійному та комфортному місті?
Такі цинічні й фронтальні ігнорування вимог закону і моралі є свідченням того, що міські чиновники у своїх діях пішли «ва-банк». Відчуваючи, що цього разу їх не виберуть знову, бо вони провалили усі свої передвиборні обіцянки, ці чиновники, за прикладом своїх сумнозвісних попередників, намагаються забезпечити собі комфортне перебування у відставці та на пенсії. Будівельна лихоманка, на жаль, вже стає невід’ємною ознакою передвиборчих місяців. Логіка одна – «роздерибанити», перепрошую, все що ще залишилося поза межами уваги та апетиту в минулі роки.
Як народний депутат, обраний до парламенту мешканцями Івано-Франківська, я не можу і не буду стояти осторонь цієї проблеми. Міське озеро стало одним з позитивних символів нашого міста. Руйнування та побутове засмічення його прибережної зони може також стати символом злочинної безвідповідальності теперішньої міської влади, її остаточної моральної та адміністративної деградації. Влада повинна чути як голос громади, так і голос Закону.
Відповідно до свого статусу та меж компетенції, я беру питання природоохоронної зони міського озера під особистий контроль та ініціюю депутатські запити і звернення до правоохоронних органів щодо правомірності означеної житлової забудови. Готовий підтримати всі громадські ініціативи з метою недопущення руйнування останньої «екологічної барикади» міста – території навколо міського озера.
Олександр Шевченко,
Народний депутат України
