Шейха нам, не президента

Ще задовго до «інфобомби» Соні Кошкіної про стратегічну змову на Банковій з Кремлем, за якою нібито  президентом залишається і надалі Порошенко, перемігши Бойка в другому турі, прем’єром стає сам Бойко, щоб “схід і захід разом”, а Медведчук потрапляє у Верховну Раду і стає там головуючим, - було думаючим людям ясно аж преясно, що:

влада на чолі з діючим гарантом Конституції  піде практично на будь-які виверти і компроміси з будь-ким, аби залишитися владою, в тому числі прогнозувалися й подібні сценарії , озвучені тепер від Соні Кошкіної. 

Історично це дуже по-українськи, точніше, по-хохляцьки, тобто не по-українськи. Не українська влада.

Кажуть, Порошенко приніс Томос українському православ’ю, якось при цьому і між іншим необережно звинувативши в своїй відомій полум’яно-пафосній промові Ватикан… Добре, хоч про масонів американських в нього згарячу  не вихопилося…

Андрухович правий на всі сто, коли каже, що ця влада є питомо антизахідною за своєю психологією і латентною проросійською. Ще б пфак.

Людина на посаді глави держави в центрі Європи банально не орієнтується в поняттях, то називаючи «свій» успіх помісною українською церквою, а не наданням канонічності Київській Митрополії, як є правильно, бо помісна церква, то не якась урядова канторка, яка за розчерком пера головного чинуша може тут і зразу постати.

Але таку нетямущість йому простити можна, просто це занадто нескладно для таких непростих мізків, це ж бо не якась заплутана схема з незаконного поглинання бізнес-конкурентів, не реєстрації офшорів і лтд. І тд.

Томос заслуга в першу чергу самого Київського Патріархату і найголовніше Константинопольського Патріарха, який давно вочевидь хотів показати нахабним московитам, хто тут головний, а  хтодругогорядний, і, здається, показав нарешті. А ще мабуть «уніатська загроза» спрацювала, мовляв, краще хай буде українське православ’я , зате чисте, адже не є таємницею, що через інтриги і неспроможність сукупного українського православ’я порозумітися, об’єднатися, наприклад, Харківська єпархія вже давно приєдналася до УГКЦ.

Томосу й раді в Москві, не зовсім у Кіріла,  у Владіміра, позаяк сильно розраховують на релігійні війни. Та найбільше у Кремлі розраховують на все того ж Порошенка і його команду. Саме вони – і це на жаль  велика правда – найбільший мають шанси зруйнувати вщент рештки української державності і самостійності.

То кого ще може по-серйозному-і-великому  підтримувати Кремль ???

Як би там не було, це чудово, що в країни буде своя канонічна православна церква і це до порівняння ганебно, якщо в України залишиться на посаді президента сьогоднішня людина, яка переважно прикривається високою духовністю задля  високої матеріальної вигоди для себе і своїх приближених.

І ось буквально останнє свідчення проросійськості української влади – видача (в ум не лізе ?!) Росії людини, яка воювала на стороні України. Нехай ця людина і з мусульман і не української крові. Це зроблено за підписом заступника генпрокурора Луценка, вірного слуги Петра Порошенка, кожна дія якого оговорена з любим родичем і шефом.

Це видання, ця без жодної іронії називається більше, ніж просто зрадою,  називається не хаосом в української влади, а жестом доброї згоди в сторону Москви і компромісом з нею. А що наступне ? Видача раптом Яроша ? Ну навряд чи Яценюка, хоч він там би точно в тюрмі мабуть не згнив, а посилився скоро поряд з Курченком, Януковичем і іншими.

І коли українські націоналісти озброїлися виступами проти цього свавілля генпрокуратури, тоді, либонь, владонька втямила, що ліпше знову дати задньої.

Порошенко влаштовує і всіх олігархів в країні. Поки що лише Коломойський тримається осторонь, бо має злобу за Укрнафту і Приватбанк на Порошенка. І дещо відбився від рук Пінчук. Ось чому на роковини загибелі Гонгадзе у прокуратури Луценка згадали вкотре про підспівувача всіх тих, хто добре платить,  майора Мельниченка і його плівки.

Словом, всі потуги, весь адмінресурс у Порошенка діє в найкращих зразках старих режимів кучми-януковича, а ще навіть не вечір.

Приємно дійсно радують виступи українських націоналістів проти видачі бійця батальйону імені Шейха Мансура в Росію. Нарешті українські націоналісти починають виходити за рамки виключно етнонаціоналізму. Так до побудови  правової громадянської держави недалеко. Лиш би ситуація вже зовсім не загострилася з майбутніми абсолютно безпідставними і жалюгідними амбіціями Чинного учинитися ще на пятілєтку. А це вже  злочин не за малолєтку.