Роздуми до роману: "Рідна кров на чужій землі"

...Йдучи дорогою дослідження, пізнання, як минулого так і сьогодення, яке певним чином проектується на ті події, які можуть відбуватися у майбутньому, ми поступово, крок за кроком, починаємо змінювати своє уявлення про навколишній світ, починаємо по-іншому сприймати речі, які ще вчора були зрозумілими і можливо здавалися банальними.

З кожним днем, з кожною вивченою, усвідомленою сторінкою архівних документів, змінюється наше ставлення до прадавньої минувшини. Тієї незвіданої, несправедливо забутої минувшини. Коли маєш можливість зрозуміти, що нам є чим пишатися, що ми не є якимось безрідним плем’ям. Про, що тобі кожного дня нагадує твій голос крові, який несе у собі, з далекої, прадавньої минувшини, від самих витоків, правду про те, ким ми були, ким ми стали, для того, щоб усвідомити ким ми можемо бути через певний проміжок часу.

З неймовірним трепетом ступаємо стежками давніх посвячених, тих хто відав таємним знанням, хто бачив у сонячному промінчику природню гармонію, яка живила собою все навколо, запалюючи у людських душах вогонь вічного життя. Того життя, яким його розуміли наші предки.

Саме занурившись у історичну правду тих часів через архіви, через священні місця сили, через безперервний містичний і кровний зв'язок поколінь, робимо перші спроби зрозуміти і усвідомити трагедію нашого народу. Ту трагедію, яку ми несемо у собі вже ціле тисячоліття, від роду до роду і невідомо, ще скільки будемо нести?

Вже зараз варто зупинитися і подивитися у своє минуле чистими, не заплямованими облудою очима. Якщо ми це зможемо зробити, то попереду нас чекатиме добре майбутнє. Адже нам треба зробити одночасно просту і не просту річ. Нам треба поставити своє розуміння нації, народу на ту гармонійну основу, яка була у наших предків. Ми повинні відкрити для себе світ рідних горизонтів, які повернуть нам життєдайну силу творіння.

Сьогодні, як і вчора, як і сто, двісті, триста років тому у наших душах живу підступний розбрат, який не дає нам у єдиному пориві відновити процес творення. Той процес, який давав можливість нашим прабатькам відчувати міць у своєму повсякденному житті. Що нам заважає? Чому усі шляхи заблоковані? Яке прокляття нам варто здолати, щоб відкрити для себе рідний, притаманний лише нам світ. Той світ, який невідомий чужинцям. Світ, який зрозумілий, тому, що він належить нам, адже основу його заклали, ще наші давні пращури.

Дуже хочеться знайти відповідь на те, яким чином здолати багатовікове прокляття? Скільки ще має бути пролито рідної крові, щоб омити нею те, що свого часу стало непоправним?

Відповіді, поки що ми не знайшли. Від цього все навколо, на якийсь час стає ще сумнішим. Навколо вороги, супостати, недруги і нелюди, які твою Вітчизну намагаються сплюндрувати, адже у їхніх жилах тече страх перед величчю цієї Землі. Тієї Землі, яка світові дала надію нового світанку.

Чи наша біда, що цей цивілізаційний світанок сьогодні затьмарений горем, болем, кров’ю? Чи з нашої вини втрачено містичний вплив на наше сьогодення рідних горизонтів страшним прокляттям? На ці питання ми не маємо відповіді, але добре, що ми почали це питання собі задавати. Ми на вірному шляху. Адже прийде час і рідна кров, яка була пролита, заволає у повний голос і змусить нас об’єднатися у могутню силу, яка постане із наших сердець, щоб відродити втрачену Славу і Звитягу минувших поколінь.

Ця кров вже починає подавати свій голос, свідченням того є всі ті події, які на сьогоднішній день відбуваються на нашій Рідній Землі. Ми робимо, хоч ще не великі кроки до свого самоусвідомлення, розуміння великого значення цієї землі, у яку вкладена велика сила духовної віри наших давніх предків. Адже з прокляттям не були втрачені витоки духовної сили нашого народу. Ця титанічність духу нікуди не зникла. Вона є присутньою у всіх тих хто відчуває кровний зв'язок із цією землею.

Правда відгомін минувшої і майбутньої Слави не дає спокійно спати ворогам, які одночасно ненавидять і бояться розквіту цієї фантастично духовно красивої Землі.

Нам дуже хочеться достукатися до душ тих, хто вже відчув силу прадавнього поклику, але не зміг усвідомити сутнісну його складову, для самого себе. Достукатися, щоб разом пробудитися у непереборному стремлінні знову постати у силі свого духу, силі своєї віри, яка буде оберігати межі нашої переродженої сутності у жазі творення.

Для цього першою і необхідною складовою є єдність, яка зможе поставити нас плече до плеча, здолавши ворожий розбрат. На сьогодні йде боротьба навколо об’єднання. Вищі духовні сили цієї Землі все роблять, щоб об’єднати нас у єдину монолітну силу. Ворожі сили, ціною великої крові намагаються нас роз’єднати, ослабити, забрати у нас віру у наші прадавні цінності. Ті цінності, які роблять нас непереможними, які зможуть вести нас за вічний виднокрай із надією повернення.

Чи зможемо ми у своїй книзі достукатися до загрубілих у бідах і нещастях сердець? Не знаю, але ми спробуємо. Ми готові монотонно бити кулаком у стіну байдужості і не розуміння, щоб рано чи пізно роздовбати там велике вікно, через яке зможе прорватися вітер надії у впереміш із світлими променями знання, краплинами вологи, яка зможе напоїти спраглих до істини. Тієї істини, яка була дана нашим предкам…

Назву другої книги із серії «Прокляття волхвів» ми вирішили змінити. Первинна робоча назва книги «Імператор-християнин» була змінена У зв’язку із знайденими новими архівними документами у одному із яких згадувалося про ритуал Рідної Землі. Це таємне дійство, завдяки якому можна було встановити зв'язок крові і рідної землі. Думаємо, що на сьогодні, цей ритуал частково втрачений, тому він нам повністю не є відкритим. Ми лише знаємо його сутнісну основу.

Із самого початку нам дуже хотілося відшукати істинний сенс цього ритуалу, але потім ми зупинилися і переконали себе цього не робити. Адже ми не знаємо, чи готові ми до пізнання таких таємниць, чи готове до цього наше суспільство? Вже неодноразово переконувалися у тому, що нам відкривається лише те, що ми можемо осягнути.

Ми спробували цей ритуал описати в другій книзі, але він у деяких моментах домислений нами і не відповідає тому, як його могли проводити справжні посвячені мужі Рідної Землі. Тому практична сторона тут є далекою від істинності. Але саме думка про взаємозв’язок Рідної Крові і Рідної Землі, підштовхнула нас до нової назви роману: «Рідна кров на чужій землі».

Саме під такою назвою роман вийде у широкий світ. Це буде ще одним кроком, до осягнення того, що стало причиною тисячолітнього лихоліття на нашій Землі...

 

Ігор та Катерина Макарук

м .Івано-Франківськ

2016 рік        


06.07.2016 Ігор Макарук 1605 1
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

633
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1830 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1113 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

535
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6888 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11358 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

318

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1051

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1097

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1092
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

262
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1065
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

830
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

724
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

649
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2928
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4421
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18423
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

293
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

338
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

648
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

752