( напис. липень 2013)
Борітесь, браття й сестри, за Рошен!
Вставайте горою живою і мертвою за
наш рідний, автентичний – Ла-Рошель!
Кремель - не їсть, блює на Вкраїнський
Карамель, паскудить лапами медвежими
Сакральнії простори Лель і Фень.
Рветься влаштувати нам Єбратский Паєбень
Той поганий інородний цар з привітом
шле царю царства шоколадок не ящики
бісквіток і не корзину квіток, не голих
звабливих тітока будучність сувору голодних
діток, сердитих мамок і
безробітний неозорий Вінницький ґанок.
Він лютий, хижий цап-кацап не хтить шакал
Дніпровської глюкози, йому, відіті-лі
Радітілі приписали «цел-єбний кал
Землі Вітіної і аж подалі бєз У-сталі.
Та невідомо москітському Кремлю/Кремлеві
як в душах кожного Луганського і Львівського
(читай: не рагулеві)
тріпоче серце о ніжно пташкою: «Ах, дольчє,
мія, омама мія, люблю, люблю!»
Белькоче гнівна Рассєя, включа репетом
атвєтку: «Уб’ю, задушу, потоплю !»
Ніхто ! Ніхто нас не затягне, не поборе, хоч то
великегоре, що брат слов’янський наш не
скоштує нібензопирену, ні жодного токсичного
канцерогену, невиправить собі, покоректує
котрогось гену.
То ж знай, брате милий і сестро люба, щоб було
житіє у Є і все у тебе в шоколаді ґречно, ти
мусиш ревно і неухильно щодня, щоранку і
щоночі,дивлячись доброчесно собі й сусіду в
очікуштувати шоколаду і мармеладу, і всяку
сласну вафлю, допоки совість за Вкраїну Рідну у
тебе не полегшиться від щік і п’ят до тазу.
І ти узрієш якось не проти ночі, що ти і всі охочі
прокинулися в новій країні та ще й державі, де
править Заєць Чорний, наче вугіль, і ти не
промовчиш: «Фігня, не вугіль то є, не
чорнозем,ненафта, пройшли, минули ті часи, -
все, годі, баста - тоШоколад(!), а сеє значить –
настав довгожданий Лад».
І постане Імперія Петра( Великого і Першого!!),
розростеться від Арктики до Атлантики – в
короткійперспективі, а трохи швидше –
реальнім Активі –Чікулядовий Рай, і цілий
гігантський гай людей –
п'ють чай із цукром, їдять іриски, а на десерт
торт їм «Київський», смачніший тілько торт буде
«Президент».
Для всіх незгідних – тверда конхвета зі штанів, а
поготів зо два для того, хто має Кума у Москві.
Для решти ж банди бабаїв затверділих
знайдеться батіг ізачерствіє медяник, навіть для
тих, хто зліг і поліг зазадрипаний мідяник.
Такі у нас настануть закони, такий запанує час,
на просторах Рутенії Рошенії, де кожен-кожен
відкрито скаже:Петя, то кум мені, батько і брат!
