Проїзд запустять до кінця наступного року: що відомо про будівництво нового моста на Пасічну

У якому стані зараз старий міст на Пасічну, будівництво нового та що робитимуть із пішохідним.

Про це розповів міський голова Руслан Марцінків в етері програми "Запитай у влади", пише Фіртка.

"Зараз працюємо в режимі поточних ремонтів. Плануємо на травень зрізати старе асфальтоване покриття та перестелити нове для того, щоб уникнути проблем, які ми виправляємо раз на місяць. Друге, що нам потрібно — це капітальний ремонт моста на Пасічну, але це створить великі проблеми. Ми маємо акт обстеження — міст не в критичному стані, але є дві опори, які потребують додаткових робіт.

За словами Руслана Марцінківа, найгірше у старому мості — це шви та гідроізоляція, які потребують ремонту.

"Ми провели зараз тендер на добудову самого моста, відбуваються роботи по будівництву розв‘язки. Віримо в те, що буде підписана угода по Хіміків.

Якщо не буде форс-мажорів (а які вони ще можуть бути в нашій державі, другий наступ на Київ з північних кордонів), то до кінця наступного року ми б мали повністю дати проїзд по мосту. Цього року плануємо багато що зробити, самий міст і саму розв‘язку, але ще багато буде дрібних робіт для того, щоб пустити транспорт", — розповідає міський голова.

Очільник міста також зазначив, що планують відновлювати пішохідний міст на Пасічну:

"Паралельно, не за кошти бюджету, ми знайшли можливості з відновлення пішохідного моста, найближчими тижнями розпочнуться ці роботи".


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Обмежено придатний: що відомо про стан старого моста на Пасічну

Відомо, скільки вже витратили коштів на будівництво моста на Пасічну станом на сьогодні


23.02.2024 Діана Струк 5085 1
Коментарі (1)

Роман 2024.02.23, 20:22

Міст який по генплану на ямницю мав би бути вже мабуть небуде, бо місце де б була розвязка поблизу індуктора забудовується. Зате в якомусь майбутньому десятилітті буде місток мерцінківа.

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1909
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1005
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1617
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2817 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3911

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1106

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

619

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

431

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1149
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5760
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5309
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10710 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1343
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1399
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7623
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1088
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15942
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

508
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1512
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1964
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1852