Професор Гарварда Кеннет Рогофф: Європа 20 років буде приходити до тями

 

 

 

И те, кто считают панацеей для выхода из кризиса жесткую экономию, и те, кто думают, что правительствам должно, не обращая внимания на огромный долг, наращивать расходы и снижать процентную ставку, одинаково наивны, пишет на сайте Project Syndicate профессор Гарвардского университета, один из известнейших экономистов мира Кеннет Рогофф. Нельзя считать аккумуляцию долга за бесплатный обед. Расширение и без того высокого на сегодняшний день дефицита является рискованной, а не бесплатной стратегией, за которую выступают кейнсианцы-упрощенцы.

Долг больше 90% ВВП является тормозом для экономического развития,

действующим не менее двух десятилетий. При этом спустя четверть века доход может быть на 25% ниже,

чем он был бы при нормальных темпах роста.

 

Многие, если не все, из наиболее актуальных макроэкономических проблем в мире связаны с массивными грузами всех видов долгов. В Европе токсичное сочетание государственных банковских и внешних долгов периферийных стран угрожает расшатать еврозону. По другую сторону Атлантики противостояние между демократами, Чайной партией и республиканцами старой закалки привнесло небывалую неопределенность в отношении того, как Соединенные Штаты будут сокращать дефицит бюджета в размере 8% от ВВП в долгосрочной перспективе. Тем временем Япония работает в условиях 10% дефицита бюджета от ВВП, даже учитывая то, что растущая когорта новых пенсионеров переключается с покупки японских облигаций на их продажу.

Что же кроме заламывания рук могут сделать правительства? Одной крайностью являются упрощенные кейнсианские методы, предполагающие, что дефицит государственного бюджета не имеет значения в момент, когда экономика находится в глубокой рецессии, и даже более того – чем он больше, тем лучше. На противоположном краю находятся долговые абсолютисты (сторонники ограничения долга), которые хотят, чтобы власти начали балансировать свои бюджеты завтра (если не вчера). Обе точки зрения крайне опасно поверхностны.

Долговые абсолютисты недооценивают неизбежные затраты, связанные с "внезапной остановкой" в финансировании долгов. А эти затраты и приводят к тому, что нуждающиеся страны, такие как Греция, сталкиваются с массовыми социально-экономическими сдвигами, когда финансовые рынки теряют доверие, а потоки капитала внезапно иссякают.

Разумеется, присутствует привлекательная логика в том, что странам, как и нам всем, необходимо сбалансировать свои бюджеты; но, к сожалению, это не так просто сделать. Правительства, как правило, имеют множество текущих обязательств по расходам, связанным с основными услугами, такими как национальная оборона, проекты в области инфраструктуры, образования и здравоохранения, не говоря уже о заботе о пенсионерах. Ни одно правительство не может уйти от этих обязанностей в одночасье.

Когда президент США Рональд Рейган вступил в должность 20 января 1981 г., он задним числом отменил все предложения по приему на государственную службу, сделанные правительством на протяжении двух с половиной месяцев между его избранием и инаугурацией. Сигнал о том, что он намерен снизить государственные расходы, был мощным, однако непосредственное влияние на бюджет было незначительным. Разумеется, правительство также может закрыть дефицит бюджета за счет повышения налогов, однако любое внезапное изменение может значительно увеличить искажения, вызываемые налогами.

Если долговые абсолютисты наивны, то и кейнсианцы-упрощенцы недалеко от них ушли. Они расценивают сохраняющийся после финансового кризиса уровень безработицы как уважительную причину для более агрессивной фискальной экспансии даже в странах, в которых уже наблюдается огромный дефицит, таких как США и Соединенное Королевство. Люди, которые не согласны с ними, склоняются в пользу "жесткой экономии", в то время как гипернизкие процентные ставки подразумевают, что правительство может заимствовать практически за бесплатно.

Но кто же более наивен? Совершенно справедливо утверждать, что правительство должно быть нацелено на сбалансирование своего бюджета только на протяжении всего экономического цикла, работая с профицитом во время бума и с дефицитом, когда экономическая активность слаба. Но будет неправильным считать, что массированная аккумуляция долга - это бесплатный обед.

В ряде научных работ, написанных мной в соавторстве с Кармен Рейнхарт, в том числе в недавней работе совместно с Винсентом Рейнхартом (“Debt Overhangs: Past and Present”), приводятся сведения о том, что очень высокий уровень долга в 90% от ВВП является долгосрочным вековым тормозом экономического роста, действующим не менее двух десятилетий. Совокупные затраты в этом случае выглядят ошеломляющими. В среднем все высокодолговые эпизоды длились по 23 года и связаны с темпами роста более чем на один процентный пункт ниже, чем для уровня, характерного для более низких уровней долга. То есть, спустя четверть века высокого долга, доход может быть на 25% ниже, чем он был бы при нормальных темпах роста.

Разумеется, существует двусторонняя обратная связь между долгом и экономическим ростом, но нормальная рецессия длится в течение года и не может объяснить недомогания в течение двух десятилетий. Замедление роста, скорее всего, происходит из-за возможной необходимости для правительства повысить налоги, а также от снижения инвестиционных расходов. Так что государственные расходы создают краткосрочный импульс, но приходится идти на компромисс с долгосрочным вековым падением.

Несколько отрезвляюще действует упоминание о том, что почти половина эпизодов высокого долга с 1800 года связана с низкими или нормальными реальными (с поправкой на инфляцию) процентными ставками. Медленный рост в Японии и низкие процентные ставки в течение последних двух десятилетий символичны. Более того, держание огромных задолженностей провоцирует риск роста глобальных процентных ставок в будущем даже при отсутствии кризиса в греческом стиле. Это особенно верно на сегодняшний день, когда после устойчивого массированного "количественного смягчения" со стороны крупных центральных банков многие правительства имеют исключительно краткосрочные структуры своих долгов. Таким образом, они рискуют, так как рост процентных ставок относительно быстро повлияет на повышение процентов по займам.

Учитывая факт, что множество стран с развитой экономикой, имеющих на сегодняшний день долг, приближающийся или находящийся рядом с уровнем в 90% от ВВП, что в общем случае свойственно периодам высокой задолженности, расширение и без того высокого на сегодняшний день дефицита является рискованной, а не бесплатной стратегией, за которую выступают кейнсианцы-упрощенцы. В ближайшее время я сосредоточусь на аналогичных проблемах, связанных с высокой задолженностью частного сектора и с внешними долгами, а также я буду возвращаться к теме, почему сейчас наступило такое время, когда повышение инфляции не выглядит таким наивным. Прежде всего, избиратели и политики должны остерегаться соблазнительно простых подходов в решении сегодняшних долговых проблем.

 

 

http://www.vestifinance.ru/articles/12345

 


05.06.2012 1123 0
Коментарі (0)

10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10056 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7354
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6720
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3845
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2940
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5855

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

198

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

815

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9925 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1493
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27660
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4199
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3745
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20949
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9256 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

835
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2228
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

242
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

595
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1110
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1312
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2487